Венеціанські рукописні газети

Попередниками газет стали венеціанські рукописні газети, що з’явилися у цьому великому економічному та фінансовому центрі Європи у другій половині ХVІ ст. Слово “газета”, що увійшло до більшості європейських мов, походить від назви старовинної монети (gazzetta), яку читачі платили за цей інформаційний листок.

Венеціанські газети являли собою аркуші, складені навпіл і заповнені від руки з чотирьох боків. Розміщена в них інформація не була підписана і містила новини про різні події, що відбувалися в Італії (виключаючи саму Венецію) та за її межами. Короткі новинні блоки (в основному військові або політичні) були розділені абзацами, де в якості своєрідного “заголовка” виступали назва міста

(країни) і дата події. Венеціанські рукописні газети називалися “аввізі” (avvisi – від італ. “avviso” – повідомлення, сповіщення), і найраніший комплект, який дійшов до нас, датується 1566 р.

Періодичність рукописних газет була щотижневою. Не зберіглося достатніх відомостей про перших журналістів, котрі створювали венеціанські avvisi. Є свідчення про те, що у Венеції існував цех професійних збирачів новин – “аввізаторі” (“avvisatori” – від італ. “вісник, що приносить новини”), проте наприкінці ХVІ – ХVІІ ст. цей фах важко було віднести до розряжу престижних.

Рукописні венеціанські газети мали досить широкий обіг по Італії та Європі й сприяли появі аналогічних видань у Німеччині, де італійський досвід використали представники аугсбурзького банкірського дому Фуггерів. Фінансова імперія Фуггерів мала інтереси у багатьох державах Європи та кредитувала монархів Старого Світу, володіла добре розгалуженою мережею торговельних агентів у промислових центрах континенту. Торговельні агенти служили кореспондентами, збираючи для Фуггерів інформацію ділового, політичного та загального характеру. Ці повідомлення, певним чином скомпоновані й акуратно переписані, стали “газетами” банкірського дому Фуггерів (“Fuggerzeitungen”) та були поширені в Європі між 1568 і 1605 рр.

Рукописні газети Фуггерів не продавались, а поставлялися лише обраному колу отримувачів, до якого входили члени родини Фуггерів, а також клієнти банкірського дому. Замкнутий характер поширення фуггерівських “газет” не довзоляє вважати їх безпосередніми попередниками першиї європейських газет, оскільки однією з характерних ознак газети є вільний доступ до її одержання. Але сам феномен довготривалості їхнього існування, безперечно, заслуговує на увагу.

Окрім рукописних газет, в інформаційному потоці ХVІ – ХVІІ ст. були поширені друковані памфлети, “книги новин”, “листки новин”, “газети-листівки”, “реляції” та “балади новин” – друковані брошури невеликих формату та обсягу, що оперативно відгукувались на різні події як всередині країни, так і за кордоном і багато в чому нагадували перші газети. Незважаючи на тотожність, три основних моменти відрізняють ці брошури від перших газет: 1) подібного роду друкована продукція зазвичай присвячувалась лише одній події; 2) ці видання не були періодичними; 3) часто-густо акцент робився на ілюстративному ряді, як, приміром, у “баладах новин” чи в “газетах-репродукціях”. “Книги новин” не зникли з пявою перших газет, а продовжували існувати протягом усього ХVІІ ст.

Дата добавления: 2015-08-02