Перші європейські газети

Роком народження європейської газетної періодики вважається 1609 р., а містом її виникнення стала Німеччина. Газета, яка починалася словами “Relation: Aller Furnemmen”, була надрукована у січні 1609 р. у місті Страсбурзі, і в ній були вміщені новини з Кельна, Антверпена, Рима, Венеції, Відня та Праги. Редактором-видавцем цього щотижневика став друкар Іоганн Каролюс, який до цього займався складенням рукописних листків новин.

У тому ж 1609 р. в Аугсбурзі з’явилася “Avisa Relation oder Zeitung” – інша щотижнева газета, яку видавав Лука Шульте. Італійське слово “avviso”, яке проникло в німецьку пресу, свідчить про генетичний зв’язок між першими німецькими щотижневими газетами та їхніми венеціанськими прообразами. Формат німецьких видань і форма подачі новин також нагадують венеціанські avvisi.

Перші друковані газети не мали чітко визначеної назви. Місце видання та прізвище редактора-видавця зазвичай не вказувались. Розташування новинного матеріалу залежало не від ступеня важливості самої події, що описувалась, а від дня надходження цієї інформації. Самі новини практично не коментувалися й подавались без усяких рубрик, політичні події перемежовувалися з далеко не завжди достовірними сенсаціями.

Як приклад подачі матеріалу у перших газетах можна навести переклад європейських “вістових друкованих листків”, зроблений “курантельниками” з Посольського приказа у 1621 р. для Федора Михайловтча, першого царя з дому Романових:

“Из города Страсбурха вести, что за четыре дни францужские послы из Ведны назад сквозь город Страсбурх во Францужскую землю прошли, а думные их вином дарили. А сквозь Страсбурх ежеден служивые люди проезжают в Елзас, а там ходят служити арцыкнязю Леопольду.

Из Италианские земли в грамотах пишут, что разбойник Самсон на море многих торговых кораблей взял.

Из Амбурха вести, что датский король сквозь город Амбурх проехал, а только с час побыл да обедал, а прежде сего он в город въехал, ево узнали амбурцы, и как он хотел из города выехать, и оне повелели надолбы сомкнуть и его не выпустили покаместа от бурмистров ключи принесли, а он в те поры гулял по насыпи города…

В Галанской земле в поморе под островом Теселом рыбники рыбу ловили, а видели чюдо в море. Голова у него человеческая да ус долгой, а борода широкая, и рыбники от того добре устрашилися, и один рыбник побежал из судна в нос и хотел то чюдо смотреть, и чюдо под судно унырнуло и испоца опять вынырнуло, и рыбники побежали на корму и хотели ево ухватить, и он опрокинулся, и оне видели у него туловище как у рака, а хвост у него широк, да и ноги у него тоже широки были, а плавал, что собака…

В Гаге мудрая книжка печатана, именуется Дедукцио нулитатум, а в ней описует как цысар чешского короля проклинал и то проклинанье во всю свою область разослал”.

Починаючи із 1609 р., щотижневі періодичні друковані видання почали швидко поширюватись по всій Європі: у 1610 р. друкований щотижневик “Ordinari Wohenzeitung” почав видаватися у Базелі, у 1615 р. до Базеля приєдналися Франкфурт-на-Майні та Відень. У 1616 р. газета з’являється у Гамбурзі, у 1617 р. – у Берліні, у 1618 р. – в Амстердамі, у 1620 р. – в Антверпені, Магдебурзі, Нюрнберзі, Ростоку, Брауншвейзі, Кельні.

Що стосується Кельна, то в цьому місті, починаючи з 1588 р. Міхель фон Айтцинг видавав двічі на рік добірку політичних та військових подій за півріччя під назвою “Relatio Historica” (“Історичний вісник”) і продавав своє видання восени та навесні на франкфуртських книжкових ярмарках. У 1594 р. у Кельні з’являється ще одне видання, яке висвітлювало події за минуле півріччя. “Mercurius Gallo Belgicus” (“Галло-бельгійський Меркурій”) виходив латинкою і був відомий далеко за межами Німеччини.

До 1630 р. щотижневі газети з’явились уже в 30 містах Європи. Швидке поширення друкованих періодичних видань пояснювалось зрослим рівнем друкарської справи, зростанням міст і збільшенням попиту на різну інформацію з боку міського населення – основним споживачем цього типу друкованої продукції.

Дата добавления: 2015-08-02