Вища школа

Гетьм. уряд здійснив низку заходів з метою подальшої розбудови вищої школи в Ук­раїні.

Заснований раніше Укр. нар. університет (м. Київ) був перетворений на Держ. укр. університет, Педаг. академію перетворено на Укр. наук.-педаг. академію, яка мала готувати кадри вчителів українознавства для сер. шкіл. Не­вдовзі після урочистого відкриття в Києві Держ. укр. уні­верситету Держ. укр. університет було засновано у Ка-м'янець-Подільському, а в Полтаві відкрито Укр. іст.-філологічний факультет. Кафедри українознавства також було відкрито в Харк. і Новорос. держ. університетах. У листопаді 1918 р. почала працювати Укр. академія мистецтв, у якій викла­дали відомі педагоги-художники Г. Нарбут, Ф. Кричевський, М. Бойчук, Ф. Бурачек, О. Мурашко.

НАУКА

Великою є заслуга гетьм. уряду у відновленні та подальшому розвитку укр. науки. Влітку 1918 р. було створено комісію у складі відомих вчених, яка мала виробити про­ект статуту Укр. академії наук (УАН). У вересні цього ж року проект було розглянуто і затверджено Радою Міністрів, а 14 листопа­да було ухвалено закон про заснування Укр. академії наук у Києві, затверджено її статут, штат, а також склад установ.

Передбачалося, що УАН є найвищою наук. держ. уста­новою і перебуває в безпосередньому віданні верховної влади. Метою УАН визначалося поглиблення і поширення наук. дисциплін, зба­гачення їх на користь народу; сприяння об'єднанню та організації нау­к. праці в Україні; створення нових наук.-дослідних інститутів. Академія окрім розв'язання загальнонаук. завдань мала вивчати і досліджувати сучасні й минулі проблеми України, укр. землі та народу. У складі УАН було три відділи: іст.-філологічний, фізико-матем., соціальних наук, а також такі установи: нац. бібліотека, астрономічна обсерваторія, хім. лабораторія, фіз. інститут, зоолог. музей, ботанічний сад, геолог. музей і низка інших наук. закладів. УАН мала свою друкарню і літографію. Чле­нами академії мали право обиратися громадяни України та укр. вчені Галичини, Буковини і Закарпаття.

Наказом гетьмана П. Скоропадського було призначено перших дійсних членів УАН. По відділу іст.-філологічних наук дійсними членами стали заслужений професор Харк. університету Д. Багалій, ординарний професор Київ. укр. держ. уні­верситету А. Кримський, заслужений професор Київ. дух. академії М. Петров, професор Чернів. університету, доктор С. Смаль-Стоцький.

По відділу фізико-матем. наук призначені ординарний академік Рос. Академії наук В. Вернадський, про­фесор Київ. політехн. інституту С. Тимошенко, заслужений ординарний професор Київ. університету П. Тутковський.

По відділу соціальних наук призначені ординарний професор Київ. укр. держ. університету М. Туган-Барановський, профе­сор Катеринославського університету Ф. Тарановський, ординарний професор Київ. політехн. інституту В. Косинський, член-секретар комісії з розбирання давніх актів О. Левицький.

На одне з перших місць було поставлено дослідження історії Украї­ни, а одночасно із цим вивчення літератури, мовознавства, археології, мистецтва. В Україну почали повертатися й працювати вчені-дослідники, які до цього працювали у вузах і наук. установах Росії.

На час гетьманату припадає заснування таких наук. установ, як Держ. укр. архів, Нац. галерея мистецтв, Укр. іст. музей, Нац. бібліотека. Окрім названих нау­к. установ у Києві було засновано Держ. драм. театр. Завдяки зусиллям О. Кошиця організовано Укр. держ. ка­пелу, симф. оркестр.

Дата добавления: 2015-07-25