|
Читайте также: |
Одним із наймасштабніших, найвагоміших явищ у барвистому калейдоскопі укр. образотворчого мистецтва початку століття була творчість видатного укр. художника Михайла Бойчука (1882-1939) та його послідовників. Це явище дістало назву «бойчукізм», хоча сам М. Бойчук і його учні називали себе «школою укр. монументалістів».
Творчі зусилля школи укр. монументалістів були спрямовані на пошуки суч. стилю вітч. мистецтва, який би ґрунтувався на національних традиціях і водночас перебував на рівні новітніх досягнень св. культури.
М. Бойчук звернувся до віз. витоків укр. культури, до традицій середньовічних фресок, іконопису, нар. творчості. Майстра приваблювали лаконічність вираження, підпорядкованість худ. засобів ідеї, продуманість побудови, гармонійність барв, відсутність зайвих деталей, виразність силуетів, співучість ліній. Саме лінії М. Бойчук відводив найважливішу роль з-поміж інших засобів худ. мови.
Бойчуківці виконали три великі монументальні розписи Луцьких казарм у Києві, санаторію поблизу Одеси та Червонозаводського театру в Харкові. Однак у 30-ті рр., коли творчість бойчуківців оголосили ідейно ворожою рад. владі, усіх їх було знищено.
Така сама доля спіткала й більшість станкових творів представників цієї школи. Уявлення про них можна дістати з невеликої кількості фотографій та картин, які чудом уціліли.
Одна з таких картин - «Біля яблуні» - написана Тимофієм Бойчуком (1896-1922), меншим братом М. Бойчука. В її худ. вирішенні витримано всі принципи мистецтва бойчуківців. Сюжет твору (збирання яблук) має другорядне значення. Головна ідея – єдність Усесвіту, гармонія між людиною та природою. У центрі композиції зображено яблуню, що є втіленням правічного символу - «дерева життя», основи Всесвіту. Обабіч неї - постаті жінок, які зривають яблука. Жінки заглиблені у себе, їхні рухи плавні та сповільнені. За ними розгортається краєвид з низьким обрієм, що створює враження безмежності простору. Дійство відбувається немов в іншому вимірі, підносячи уяву глядача над буденністю.
В умовах тоталітарного режиму бойчуківці були приречені. Сталінська держ. політика обернулася трагедією для укр. культури. Провідні бойчуківці - сам Михайло Бойчук, його брат Тимофій, дружина Софія Налепинська-Бойчук, Василь Седляр, Іван Падалка - 1937 р. були розстріляні.
Однак ідеї майстра продовжували жити у творчості його учнів, яким пощастило вціліти, та учнів його учнів.
Це Оксана Павленко, Олексій Кравченко, Ярослава Музика, Микола Федюк, Олександр Довгаль, Григорій Синиця;
у діаспорі - Святослав Гординський та ін.
Нині молоді митці, прагнучи відродження укр. мистецтва, дедалі більше цікавляться бойчукізмом.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 213 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Авангардом прийнято вважати перші течії модернізму, які виникли упродовж трьох перших десятиріч. | | | РЕАЛІСТИЧНА ТРАДИЦІЯ У РОЗВИТКУ |