Стиль модерн

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО МИСТЕЦТВО ПОЧАТКУ XX ст.

Шлях, який пройшло укр. образотворче мистецтво за минулі сто років, був надзвичайно цікавим, але водночас важким і тернистим.

На ньо­му сталося стільки змін і несподіва­нок, як ніколи раніше. Великою мі­рою особливості укр. обра­зотворчого мистецтва XX ст. зумовле­ні іст. обставинами і соц. потрясіннями, що відбувалися в нашій державі.

Упродовж перших трьох десятиліть образотворче мистецтво України розви­валося під знаком кардинальних зру­шень у худ. свідомості, поглядах на завдання та цілі мистецтва. Це був час революційних змін не лише в істо­рії суспільства, а й у культурі. Класич­ні традиції співіснували з пошуками но­вої худ. мови, нових стилів і нап­рямів, засобів худ. вираження.

СТИЛЬ МОДЕРН

На початку століття в Україні, як і в усій Європі, запанував новий худ. стиль - модерн (від фр. новіт­ній, сучасний), останній з великих худ. стилів європ. мис­тецтва. На думку провідників цього стилю, мистецтво передовсім має бути красивим.

Джерело краси вони знаходили в природі. Вільні, невимушені, асиметричні обриси природних форм, насамперед рослинних, відтворювали архітектори, скульптори, живописці, графіки, дизайнери. Вони також вва­жали, що людина і все, що її оточує, -частинки єдиного цілого, що перебува­ють у єдиному космічному колооберті життя, і намагалися передати це у своїх творах.

Головним виразовим засобом у мистецтві модерну була лі­нія — плавна, співуча, звивиста, що "часто підпорядковувала собі всю композиційну будову твору.

Особливого поширення стиль мо­дерн набув в архітектурі. Вулиці бага­тьох укр. міст зберігають за­будову початку минулого століття з характерними ознаками модерну - ви­користанням у декоративному оздобленні будинків вишуканих орнамен­тів з рослинними мотивами, зобра­жень фантастичних тварин, людей, масок, часто - вільним, асиметричним розташуванням елементів.

Одним із найцікавіших, найоригінальніших витворів стилю модерн, справжньою окрасою столиці України є так званий будинок з химерами архітектора Владислава Городецького. Від цієї споруди важко відвести очі. Вона має чітку й раціональну кон­струкцію і прикрашена великою кіль­кістю скульптур - зображеннями ре­альних і фантастичних істот (тварин, птахів, молюсків, риб, русалок, химер), їх автор - київський скульптор іт. походження Еліо Саля.

На поч. XX ст. художники й ар­хітектори працювали над створенням суто укр. нац. сти­лю, що дістав назву укр. мо­дерну.

Найяскравішим прикладом та­ких пошуків є архітектура будинку Полтавського губернського земства, зведеного за проектом арх. Василя Кричевського. У цій кам'яній двоповерховій спо­руді використано елементи укр. нар. архітектури й декора­тивно-ужиткового мистецтва. Увінчують її високі дахи з полив’яної чере­пиці. Фасади прикрашено вишуканим багатоколірним декором. В оздоблен­ні будинку брали участь відомі ху­дожники Опанас Сластіон, Сергій Ва­сильківський, Микола Самокиш, учні Миргородської художньо-промисло­вої школи та опішнянські гончарі.

Живопис і графіка стилю модерн представлені творчістю таких яскра­вих митців, як Михайло Жук, Олекса Новаківський, Абрам Маневич, Геор­гій Нарбут та ін.

Уяву глядача вража­ють живописні полотна А. Маневича «Весна на Куренівці» та «Осінь». У них надзвичайно тонко відтворено стан зображених пір року: весна -тендітна й свіжа, осінь - немов по­лум'я, збурене вітром. Щоб створити відповідний настрій, художник твор­чо трансформував зображення реаль­них дерев, будинків.

Фантазією й багатством оригінальних знахідок позначена творчість видатного укр. графіка Георгія Нарбута (1886-1920). Цьому митцеві притаманні своєрідний стиль і худ. манера оформлення книги. Ретельно вивчивши графіку літер укр. стародруків XVI-XVIII ст., Г. Нарбут розробив новий укр. шрифт, створив багато ілюстрацій до книжок з історії та мистецтва України. Всі во­ни вирізняються глибоким знанням мистецьких традицій і композиційною довершеністю.

Дата добавления: 2015-07-25