Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Авангардом прийнято вважати перші течії модер­нізму, які виникли упродовж трьох перших десятиріч.

РЕАЛІСТИЧНА ТРАДИЦІЯ У РОЗВИТКУ | УКР. КУЛЬТУРА ДОБИ РЕВОЛЮЦІЙ ТА ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ | ВИЩА ШКОЛА | ЛІТЕРАТУРА | ПРЕСА, КНИГОДРУКУВАННЯ | Клапчук | Освіта в роки Укр. революції 1917-1920 pp. | Видавнича справа в 1917—1920 pp. | Театральне та музичне мистецтво в 1917—1920 рр. | Образотворче мистецтво та скульптура в 1917—1920 pp. |


Читайте также:
  1. Безкоштовне забезпечення продуктами дитячого харчування дітей перших двох років життя із малозабезпечених сімей
  2. В.трьох
  3. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ У XIV - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ 1 страница
  4. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ У XIV - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ 2 страница
  5. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ У XIV - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ 3 страница
  6. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ У XIV - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ 4 страница

Йому властиві роз­рив із традиційним досвідом творчос­ті, постійний пошук нових худ. форм як самоцінного явища.

Він заче­пив усі види худ. творчості, але найяскравіше виявився саме в обра­зотворчому мистецтві, давши життя та­ким напрямам, як експресіонізм, ку­бізм, футуризм, сюрреалізм, концеп­туалізм та ін.

Відмітною ознакою модернізму ста­ло виникнення та поширення нового творчого методу - абстракціонізму (від лат. віддалений).

Його ще назива­ють «безпредметним», або «нефігуративним», мистецтвом. Основна ознака абстракціонізму - принципова відмова від зображення реальних предметів і явищ. Твір абстрактного мистецтва створюється за допомогою формальних худ. елементів (кольорової пля­ми, лінії, геометричної або вільної фор­ми, фактури, об'єму тощо). Принцип композиційної побудови може бути як імпульсивно-стихійним, так і раціо­нально впорядкованим.

Отже, абстракціонізм - це не нап­рям і не стиль у мистецтві, а саме творчий метод. Він протилежний фігуративному методу, основою якого є відтворення конкретних життєвих форм. У деяких напрямах образо­творчого мистецтва (наприклад, в екс­пресіонізмі) можуть використовувати­ся обидва методи: як абстрактний, так і фігуративний. Між ними, як між двома протилежними полюсами, про­лягає безмежний простір, в якому від­бувалися творчі пошуки суч. об­разотворчого мистецтва.

 

Як же сприймати абстрактне мис­тецтво? Для цього слід відкинути сте­реотипи, зрозуміти, що мистецький твір не обов'язково має містити кон­кретну інформацію. Абстрактні твори стимулюють фантазію, викликають певний настрій, емоції, асоціації. Їх потрібно сприймати як музику - по­чуттям. Адже музика - це також абс­трактне мистецтво. Якщо музика тво­риться за допомогою впорядкування першоелементів - звуків, то в живопису цими першоелементами є кольо­ри, форми, лінії.

 

Одним із перших абстракціоністів був всесвітньовідомий художник Ка­зимир Малевич (1878-1935). Його творчість однаковою мірою належить як укр., так і рос. мистецтву. К. Малевич - основопо­ложник принципово нового мистецько­го напряму - супрематизму (лат, найвищий). Для цього напряму ха­рактерне поєднання найпростіших гео­метричних фігур різних кольорів і розмірів, що складають урівноважені асиметричні композиції, сповнені внутрішнього руху. Метою його були пошуки певних формальних першо­основ світобудови. Найвідоміший твір К. Малевича - знаменитий «Чорний квадрат», однак символом цього напряму і програмним твором митця вва­жають картину «Білий квадрат», в якій поєдналися універсальні, на по­гляд художника, колір і форма.

У своїй творчості К. Малевич не об­межувався абстракціонізмом. Його пензлю належать цікаві фігуративні картини («Червона кіннота», «Селян­ський спас», «Автопортрет» та ін.). У них художник також шукав виразні, ефектні поєднання форми й кольору.

 

Один із провідних мистецьких на­прямів сучасного образотворчого мис­тецтва минулого століття, що захопив і Україну, - експресіонізм. Художни-ки-експресіоністи намагалися втілити в явищах зовнішнього світу внутрішні душевні поривання. Їхнім творам при­таманні пристрасність, напруженість, загострена емоційність. Джерелом натхнення для багатьох представників цього напряму було мистецтво велико­го гол. живописця Вінсента ван Гога.

Яскраве емоційне враження справ­ляють твори укр. експресіо­ністів Василя Седляра (ілюстрації до «Кобзаря»), Олександра Довгаля («Розподіл пайка»), Мойсея Фрадкіна («Похорон»), Марії Котляревської («Оплакування»), Леопольда Левицького («В'язниця»). Великою енергетичною силою просякнуті абстрактні експресіоністичні твори видатних укр. авангардистів Віктора Пальмова («Спогад про Японію»), Василя Єрмилова («Знамення»).

Експресіонізм залишався одним із провідних худ. напрямів упро­довж усього століття. Розвивається він і в наші дні.

 

Чи не найпоширенішою модерніст­ською течією в образотворчому мис­тецтві першої чверті XX ст. кубізм (від фр. куб).

На перший пог­ляд, це мистецтво абстрактне та гео­метричне. Проте насправді воно по-новому відображує реальні об'єкти, які нібито «розплющені» на площині полотна так, що різні грані того само­го предмета можна спостерігати під різним кутом зору.

Основоположниками кубізму в жи­вопису були фр. художники Пабло Пікассо та Жорж Брак, у скульптурі – укр. Олександр Архипенко (1887-1964). Творчість цього митця має всесв. значення. Він створив понад тисячу скульптур, чимало з яких виходять за стилістич­ні межі кубізму. Широковідомі твори видатного скульптора - «Мати й дитина», «Карусель IT еро», «Білий торс». «Мадонна», портрети Т. Шев­ченка, І. Франка та ін. О. Архипенко запровадив у мистецтві скульптури ба­гато новацій, які досі використовують скульптори всього світу. Він винайшов рухому скульптуру, що складалася з різноманітних елементів, став вико­ристовувати колір, розширив пластич­ні можливості скульптури введенням наскрізних отворів та увігнутих по­верхонь. Творам майстра притаманні бездоганне відчуття форми, вираз­ність силуетів, вишуканість і гармо­нія. О. Архипенко - одна з найвагомі­ших постатей у мистецтві укр. діаспори.

Кубізмом у 10-20-х роках XX ст. захоплювалося багато укр. митців: Олександра Екстер («Місто»), Олександр Богомазов («Портрет дру­жини»), Володимир Бурлюк («Пор­трет батька»), Лазар Лисицький («Ком­позиція»), Казимир Малевич («Авіа­тор»), Іван Кавалерідзе (пам'ятники Артему в Артемівську і Слов'яногорську) та ін.

 

Близьким до кубізму був футу­ризм (від лат. майбутнє) - один із провідних напрямів авангарду, запо­чаткований іт. поетом Філіппо Марінетті. Послідовники цього напряму вбачали своє завдання у звільненні від тягаря минулого й ус­лавленні сучасності.

Футуризм швидко набув популяр­ності в Росії та Україні, як у літера­турі, так і в образотворчому мистец­тві (пригадаймо футуристичний період творчості Володимира Маяковського, укр. поета-футуриста Михайля Семенка та ін.). Футуристи бу­ли у захваті від техніки, нових засо­бів пересування та зв'язку й прагну­ли передати ілюзію руху та швидкос­ті. Для досягнення ефекту динаміч­ності вони використовували кутасті форми та різкі контури, поєднували зображення одного предмета в різних положеннях. Футуристи вважали, що під впливом світла й руху тіла втра­чають свою матеріальність. Тому во­ни намагалися створити ілюзію одномоментності дій, які насправді відбу­ваються послідовно.

В Україні цей напрям знайшов роз­виток у творчості Олександри Екстер («Київ, Фундуклеївська уночі», «Рух кольорів»), Олександра Богомазова («Київ, Львівська вулиця», «По­тяг»), Вадима Меллера («Компози­ція»), Давида Бурлюка («Час») та ін.

 

У поглядах на завдання мистецтва й творчі методи кубісти й футуристи мали багато спільного. Тому вони швидко об'єдналися, утворивши єди­ний напрям - кубофутуризм.

 

"В образотворчому мистецтві та ар­хітектурі України 10-х поч. 30-х рр. XX ст. вагоме місце посідав конструктивізм (від лат. побудова). Його прихильники - під гаслом «конструювання навколишнього сере­довища»-намагалися досягти під­кресленої простоти, зверталися до імі­тації форм і методів сучасного техно­логічного процесу. Конструктивіст­ська скульптура створювалася безпо­середньо з продуктів промислового виробництва. У живопису аналогічно­го ефекту досягали використанням абстрактних форм і несподіваних фак­тур. Значного поширення конструктивізм набув у декоративно-ужитковому, театрально-декораційному мистецтві, книжковій графіці та дизайні.

Яскравим представником укр. конструктивізму був Василь Єрмилов (1894-1967) - талановитий майстер композиції.

Його сміливі но­ваторські твори «Арлекін», «Портрет художника О. Почтенного», «Гітара», «Композиція з літерами» приваблю­ють довершеною гармонійністю побу­дови.

 

Загалом напрямів було набагато більше, оскільки авангардизм - це надзвичайно об'ємне та різноманітне явище.

У чому полягало його значення? Чи немає перебільшення в тому, що авангардизм вважають великим?

При­хильники цього напряму довели, що мистецтво може і має право бути різ­ним, що творчий пошук не знає обме­жень.

І хоч укр. авангард на початку 30-х рр. було заборонено, він залишив яскравий слід у вітч. мистецтві.

Його ідеї та знахідки використовують суч. укр. художники, які працюють в умовах повної свободи творчості.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 186 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
СТИЛЬ МОДЕРН| ШКОЛА УКР. МОНУМЕНТАЛІСТІВ М. БОЙЧУКА

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)