Західноєвропейська середньовічна культура

Середні віки в Європі визначилися християнською культурою. Утверджувався феодалізм із сільською общиною і залежністю селянина від феодала. Матеріальна культура складалася з общинної діяльності на землі і ремісничого виробництва - в містах. Багато країн Європи самовизначилися та зміцніли. Тому центром культурної досконалості стає не сукупність міст-полісів або Римська імперія, а весь європейський регіон. На авансцену культурного розвитку виходять Іспанія, Франція, Голландія, Англія. Християнство стає духовним об’єднуючим фактором.

Феодальна община визначила жорстоку станову залежність соціокультурних відносин. Людина відчуває себе общинником, а не вільним громадянином, як в античному суспільстві. Виникає цінність служіння Богу і феодалу. Рабство замінюється підкоренням общині і феодалу. Християнство підтримує феодальну становість, підкорення Богу і пану. Церква розповсюджує свій вплив на всі основні сфери життя суспільства: на сім’ю, освіту, мораль, науку. Переслідуються інакомислячі. Папа та інші ієрархи католицтва намагаються піднестися над світською владою. Іноді період середньовіччя називають темними століттями. Однак було би невірним оцінювати культуру середньовіччя тільки негативно. Вона розвивалася і досягла успіхів. Матеріальна культура характеризувалася удосконаленням знарядь праці, матеріальними благами. Удосконалення проходило не революційно,але мало місце: розвивалася торгівля, кораблебудування, мореплавство, вирощувались традиційні і нові сільськогосподарські культури, мінялися зміст і характер ремісничого виробництва. У ХІІ ст. у Фландрії був винайдений ткацький верстат без механічного двигуна. Поширюється вівчарство. В Італії і Франції навчилися виробляти шовк. В Англії і Франції почали будувати доменні печі і використовувати в них кам’яне вугілля.

Розвивається духовна культура. Незважаючи на монополію християнства, у європейських країнах виникають світські школи, вищі навчальні заклади.
В Х – ХІ ст. у вищих школах Іспанії викладали філософію, математику, астрономію, право, медицину, богослов’я. У 1088р. на базі Болонської юридичної школи був відкритий перший в Європі університет. У 1160р. відкривається Паризький університет, в 1167р. - університет у м. Оксфорд (Англія), в 1219р. - університет у м. Кембридж (Англія).

Характерні особливості середньовічного мистецтва

Середньовічне мистецтво майже повністю було підпорядковано релігії, звідси його спіритуалізм (від лат. – духовний) – об’єктивно-ідеалістичне вчення згідно з яким дух (душа) є першоосновою.

Церква була головним замовником творів мистецтва. Розвивалось мистецтво іконопису. У живописі і скульптурі домінували біблейські сюжети. Високої досконалості досягла духовна музика. Склалися канони урочистого і величного співу, виникли такі музичні форми, як хорал, меса, реквієм. Мистецтво уже не намагається зображувати природу, її реальні форми, воно перетворюється у символ потойбічного. Віднаходиться інша система пластичної мови, виразних засобів (обернена перспектива, декоративність, використання золота, площинний характер людських постатей, порушення їх пропорцій тощо). Мрію про розумний устрій світу середньовічне мистецтво відображало завуальовано, умовно.

Церква завжди розуміла силу мистецтва, його великий вплив на маси і відносилась до нього як до священного писання для неписьменних, головне завдання якого було залучати до віри.

Близькість до народної творчості (поезія, гумор, народні звичаї) відобразились на характері середньовічного мистецтва, створювалось воно руками ремісників – представників народу. Народна культура відображала інший неофіційний світ, інше життя простої людини і людських відносин, зумовлювала глибинно-народний зміст мислення і моральних цінностей. Наявність позацерковного і позадержавного аспектів світосприйняття – характерна ознака середньовічної свідомості. У багатьох містах періодично проводились карнавали з яскравими маскарадами. Вони були пов’язані з дохристиянськими віруваннями, але відтепер найчастіше приурочені до якихось календарних подій чи до імені й життя святого, покровителя міста. На карнавалах фігурували, як у язичницькі часи, постаті у масках, що символізували сили добра і зла. Яскраву сторінку середньовічної міської народної культури являла собою творчість акторів (жонглери, ваганти, трубадури, міннезінгери). Вони демонстрували чудеса спритності та володіння тілом, грали на різних інструментах, співали та розважали народ.

Європейська музика, починаючи з середньовіччя, зберігається в історії.

У ІХ ст. винайшли ноти, з’явилася можливість музику записувати.

Отже, у часи середньовіччя були закладені основи європейської культури. Значну роль у цьому процесі відіграло християнство. Не зовсім правильно вважати середні віки часом мракобісся та засилля теології. У цей час успішно розвивалися різні галузі науки. Було закладено систему світської освіти, у тому числі університети. Значних успіхів досягло мистецтво. Найбільш величні та грандіозні храми та замки у Європі було споруджено саме у часи феодалізму.

Дата добавления: 2015-07-25