Характерною її рисою був підкреслений драматизм, зображення людей у стані емоційного напруження. Кращими творами вважають дві скульптурні групи: «Лаокон» та «Фарнезький бик».
Б. Пергамська
На творчість її майстрів великий влив мали видатні скульптори попереднього періоду (Лісіпп та Скопас). Патетичність, динаміка, складність композиції, протиставлення живих і мертвих, виразна міміка – провідні риси пергамської школи найяскравіше втілені у скульптурному фризі вівтаря Зевса й Афіни в Пергамі завдовжки біля 120 м. На ньому зображена запекла битва богів з гігантами.
В. Александрійська
Для неї характерна витонченість, камерність. Улюбленим образом місцевих скульпторів був образ богині Афродіти, яка набувала в їх виконанні особливої чарівності з легким відтінком кокетливої легковажності. Найвідоміші скульптури Афродіти Медіцейської, Афродіти з Кірени.
Значного розквіту досяг також живопис, зокрема пейзажний. Особливо популярними були види Нілу, міст. Витончена і водночас барвиста, багатоманітна культура еллінізму, що поєднала досконалість, класичну чіткість і технічну бездоганність грецької та монументальність східних культур, стала значним етапом у розвитку культури Давньої Греції.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Елліністична культура | | | Культура Стародавнього Риму |