Колісно-моторні блоки. 19.2.6.1 Перед складанням КМБ робити підбор колісних пар і тягових електродвигунів таким

19.2.6.1 Перед складанням КМБ робити підбор колісних пар і тягових електродвигунів таким чином, щоб різниця характеристик тягових блоків одного електровоза не перевищувала 3 % при обертанні як в одну, так і в іншу сторону. Характеристика колісно-моторного блоку являє собою добуток діаметра бандажа колісної пари на частоту обертання тягового електродвигуна в хвилину при годинному режимі.

19.2.6.2 При збиранні зубчастих передач, що працювали раніше, зберігати їхню спареність.

Допускається збирання колісно-моторних блоків з новими чи бувшими в експлуатації зубчатими колесами, новими шестірнями чи шестірнями, що були в експлуатації, якщо знос їхніх зубів не перевищує встановлених норм, указаних у таблиці 8. Дозволяється використання напилка 2820-0018 ГОСТ 1465 для усунення задирок в зубчастих передачах. Припилювання робочих поверхонь зубів забороняється.

19.2.6.3 Шестірні не повинні мати тріщини, ум'ятини, забоїни і задирки на робочих поверхнях зубів, зменшення товщини внаслідок зносу зубів більше 2 мм чи зносу до ножа верхньої грані, а також задирів на поверхні конусного отвору.

Різниця в товщині зубів двох шестерень одного колісно-моторного блоку не повинна бути більше 1мм.

19.2.6.4 Зібрана зубчаста передача повинна задовольняти наступним вимогам:

- загальний бічний зазор між зубами зубчастих коліс і шестірень повинний бути від 0,34 до 3,5 мм, а різниця зазорів одного напрямку в обох зубчастих передачах двигунів не повинна перевищувати 0,3 мм;

- радіальні зазори між вершиною і западиною зубів повинні знаходитися в межах допустимих норм, зазначених у таблиці 8;

- звисання шестерні косозубої передачі щодо зубчатого колеса допускається не більше 4 мм у праву чи ліву сторону, при цьому відхилення середнього положення якоря в остові двигуна допускається не більше 1мм, а остова на колісній парі - не більше 0,5 мм у робочому положенні зубчастої передачі;

- знос зубів шестірні і зубчатого колеса, обмірюваний по ділильній окружності, допускається в межах норм, зазначених у додатку Г.

19.2.6.5 Провірити калібрами конічні поверхні кінців вала й отворів шестерень на дотримання конусності і прямолінійності поверхні конуса й твірної.

19.2.6.6 Перед збиранням шестерню і вал притерти спеціальною пастою. Прилягання притертих поверхонь конусів повинне бути не менше 85% загальної площі з рівномірним розподілом плям контакту фарби.

Непритертий поясок на конусі вала тягового двигуна на глибину натягу шестерні обробити за допомогою дрібної наждакової полотнини. Забороняється робити притирання шестерні по конусі вала грубими порошкоподібними абразивними матеріалами.

19.2.6.7 Шестерня, насаджена на конус вала в гарячому стані, у порівнянні з положенням її на валу в холодному стані повинна сидіти глибше на розмір подовжнього натягу, що повинний складати від 3,4 до 3,6 мм.

19.2.6.8 Вкладиші моторно-осьових підшипників зі зношеним чи відколотим бабітом перезалити відповідно до вимог ТИ-187 [10]. Не допускати до перезаливання вкладиш з тріщинами чи товщиною основи менше норми. Дозволяється відновлювати вкладиші по зовнішньому діаметру мідненням чи іншим способом за затвердженою технологією. Товщина бурта вкладиша моторно-осьового підшипника повинна відповідати нормам допусків і зносів. Зношені бурти вкладишів відновити наплавленням бронзою чи латунню.

19.2.6.9 Твердість бабітової заливки повинна бути не менше 25НВ. Остаточне розточення вкладишів після заливання бабітом робити в остові тягового двигуна концентрично отворам посадкових місць вкладишів. Забезпечити натяг у межах від 0,03 мм до 0,15 мм при посадці букси в остов двигуна, а також натяг у межах від 0 до 0,25 мм при посадці вкладишів моторно-осьових підшипників. Установка прокладок під вкладиші забороняється.

19.2.6.10 В зібраному колісно-моторному блоці перевірити наступні розміри, що повинні бути в межах норм допусків і зносів:

- загальний бічний зазор між зубами зубчастих коліс і шестерень, а також різницю бічних зазорів одного напрямку в обох передачах;

- радіальні зазори між вершинами і западинами зубів;

- звис ведучих шестерень відносно ведених коліс зубчастої передачі;

- радіальні зазори між вкладишами і шийкою осі, а також різниця цих зазорів;

- розбіг тягового електродвигуна на осі колісної пари;

- зазор між стінкою кожуха зубчастої передачі і шестернею. При обертанні шестерні покритої тонким шаром фарби, поверхня зчеплення шестерні у вінці повинна бути не менше 60% довжини і 45% висоти зуба.

19.2.6.11 Після складання колісно-моторних блоків перевірити зачеплення зубчастої передачі виміром бічних і радіальних зазорів не менше чим у чотирьох крапках, а також роботу зубчастих передач і підшипників включенням тягового електродвигуна від мережі постійного струму напругою не більше 110В та обертанням його в обох напрямках не менше 20 хв у кожну сторону. При цьому моторно-осьові букси повинні бути закріплені і підшипники змазані.

19.2.6.12 Якість збирання колісно-моторних блоків визначити по шуму зубчастої передачі і нагріванню тертьових частин. Правильна робота зубчастої передачі характеризується рівномірним шумом без ударів, стукоту та металевого скреготу; температура нагрівання підшипникових вузлів повинна бути не більше ніж 60°С.

19.2.6.13 Остаточний вимір зазорів і перевірку роботи зубчастих передач і підшипників робити на стенді, на якому колісна пара з тяговим електродвигуном займає нормальне робоче положення.

Зазор між стінкою закріпленого кожуха і торцевою поверхнею шестірні чи зубчатого колеса повинний бути не менше 7 мм, при цьому зсув якоря двигуна із середнього положення не повинний перевищувати 1 мм. Для регулювання положення кожуха дозволяється встановлювати шайби на болти, що кріплять, між остовом двигуна і кожухом. Після обкатування зробити фарбування колісної пари і кожуха зубчастої передачі.

Дата добавления: 2015-07-25