РОЗДІЛ 1

ФІНОГЄЄВА ТЕТЯНА ЄВГЕНІВНА

УДК 378.147.111

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ

ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ

ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –

Чиж Олександр Никифорович,

доктор педагогічних наук, професор

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................
РОЗДІЛ 1.	ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ......................................................
1.1.	Аналіз проблеми самостійної роботи студентів у психолого-педагогічній літературі...................................................................
1.2.	Самостійна робота у навчальному процесі вищих інженерно-педагогічних навчальних закладів ……………………………...
1.3.	Особливості організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення педагогічних дисциплін …………………………………………
Висновки до розділу 1..........................................................................
РОЗДІЛ 2.	ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН.................................................................................
2.1.	Теоретичні основи моделювання процесу організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів...................
2.2.	Дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін …………………………………………………………
2.3.	Модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін ………..
Висновки до розділу 2..........................................................................
РОЗДІЛ 3.	ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН.......................
3.1.	Дослідження стану організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін ………………………………………………………….
3.2	Реалізація моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.........................................................................................
3.3	Аналіз результатів експериментального дослідження …………
Висновки до розділу 3..........................................................................
ВИСНОВКИ...........................................................................................................
ДОДАТКИ...............................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................

ВСТУП

Актуальність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті проголошується, що головною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя. Оновлена система освіти потребує ефективних форм, методів і засобів підготовки викладачів нової генерації, здатних авторитарну педагогіку замінити педагогікою співробітництва, впроваджувати гуманістичні принципи добра і справедливості. Однією з умов підвищення ефективності процесу навчання є оптимальна організація самостійної роботи студентів. Це пояснюється тим, що самостійність необхідна не тільки для процесу самоосвіти, але і для можливості застосування отриманих знань на практиці. Реформа вищої освіти, що відбувається нині, пов’язана за своєю суттю з переходом від парадигми навчання до парадигми освіти. У цьому плані слід визнати, що самостійна робота студентів є не просто важливою формою освітнього процесу, а повинна стати його основою.

Аналіз наукової літератури свідчить про різні підходи до дослідження проблеми самостійної роботи студентів: сутність самостійної роботи студентів, ії значення висвітлювали С. Архангельський, В. Буринський, В. Буряк, В. Вергасов, М. Гарунов, В. Граф, Л. Деркач, В. Євдокимов, В. Забранський, В. Загвязинський, І. Ільясов, Т. Картель, В. Ляудіс, О. Молібог, Р. Нізамов, М. Солдатенко та інші; види робіт і методику їх організації розглядали А. Алексюк, Ю. Атаманчук, В. Бебих, І. Бендера, В. Качурівський, В. Козаков, О. Королюк, С. Кустовський, Т. Лобода, Н. Ликова, О. Малихін, В. Сластьонін, В. Ужик, А. Цюприк, І. Шайдур, І. Шимко, Н. Шишкіна та інші; ефективність самостійної роботи студентів порівняно з аудиторними заняттями досліджували Н. Бойко, В. Буряк, Н. Ванжа, О. Василенко, В. Козаков, О. Малихін, Л. Онучак, Т. Пащенко, Г. Романова, М. Солдатенко, О. Чиж, Г. Юшко та інші.

Питання організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей розглянуто в публікаціях А. Ашерова, Л. Горбатюк, Н. Зоніної, В. Кислякова, О. Коваленко, В. Логвиненка, Л. Назарової, Г. Плієва, О. Чижа та інших. Ці дослідження визначають особливості організації самостійної роботи студентів в умовах вищої інженерно-педагогічної школи.

Особливості вивчення педагогічних дисциплін у процесі підготовки майбутніх фахівців досліджувалися у працях О. Абдуліної, З. Абросимової, Л. Байкової, С. Вітвицької, О. Глузмана, В. Гриньової, Н. Дем’яненко, О. Дубасенюк, І. Зязюна, О. Коваленко, В. Лозової, Л. Міхеєвої, Н. Ничкало, М. Окси, О. Пєхоти, О. Семеног, В. Семиченко, Р. Серьожникової, Т. Стефановської та інших. Однак проблемі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін до теперішнього часу не приділялося належної уваги.

Дослідження науково-педагогічної та методичної літератури, нормативно-правових матеріалів у галузі освіти, сучасного стану організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів, вивчення досвіду викладачів інженерно-педагогічних ВНЗ виявили наявність суперечностей: між потребою суспільства в розвитку особистості, здатної до творчої, самостійної діяльності та відсутністю умов її формування; між необхідністю вдосконалення організації навчального процесу у вищій школі й недостатньою розробленістю технології та конкретних засобів організації навчальної діяльності студентів; між практичною значущістю самоосвіти для майбутнього інженера-педагога та недостатньо розробленою теорією і практикою її організації; між необхідністю формування у майбутніх інженерів-педагогів умінь самостійної роботи та існуючими формами й методами організації самостійної роботи у процесі вивчення окремих дисциплін.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість і виявлені суперечності й зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Організація самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема є складовою комплексної науково-дослідної теми ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» – «Освітні технології навчально-виховного процесу у сучасних закладах освіти» (державний реєстраційний номер 0110U000751). Тему узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в Україні в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 26.10.2010 р.).

Мета дисертації – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити результативність моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних їй дидактичних умов.

Відповідно до мети визначено такі задачі дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми самостійної роботи студентів та виявити особливості її організації в інженерно-педагогічних вищих навчальних закладах.

2. Виявити дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

3. Розробити та науково обґрунтувати модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін; здійснити дослідницько-експериментальну перевірку результативності моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних їй дидактичних умов.

4. Розробити навчально-методичний посібник з організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення дисципліни «Дидактичні основи професійної освіти» та методичні рекомендації для викладачів інженерно-педагогічних навчальних закладів.

Об’єкт дослідження – самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів.

Предмет дослідження – модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентні їй дидактичні умови.

У дисертаційному дослідженні ми виходимо з припущення про те, що результативність організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін підвищиться, якщо у практику навчання у вищій інженерно-педагогічній школі впровадити авторську модель та іманентні їй дидактичні умови: наявність базових теоретичних знань із психолого-педагогічних та фахово-інженерних дисциплін; забезпечення розвитку у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей умінь самостійної роботи з педагогічних дисциплін; використання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін; розвиток позитивної мотивації студентів на інтеграцію фахово-інженерного та педагогічного змісту самостійної роботи у процесі вивчення педагогічних дисциплін; розробка відповідного методичного забезпечення організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей з дисциплін педагогічного циклу; реалізація системи контролю самостійної роботи студентів, спрямованої на коригування недоліків організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Методологічними й теоретичними засадами дослідження стали основні принципи системного підходу до обґрунтування змісту й методів навчання в інженерно-педагогічних навчальних закладах, а також основоположні принципи та методи моделювання, що дозволяють отримувати сучасні й прогностичні дані про об’єкти дослідження; висновки та положення про пізнання як процес цілеспрямованого відображення об’єктивного світу у свідомості людини; наукові дослідження у сфері теоретичних засад змісту освіти (В. Краєвский, І. Лернер, М. Скаткін), теорії взаємозв’язку загальної, політехнічної і професійної освіти (А. Бєляєва, О. Дубинчук), змісту, форм і методів професійного навчання (В. Безрукова, Г. Васянович, О. Коваленко, В. Лозова, Е. Лузік, Н. Ничкало, З. Решетова, О. Романовський, М. Сибірська, П. Стефаненко, Д. Чернілевський, О. Чиж), моделювання процесу навчання (Т. Ващик, О. Дахін, Н. Євтушенко, С. Касярум, Л. Кондрашова, В. Лобашев, І. Матіюк, І. Матросова, О. Пирогова, О. Сердюк), моделювання організації самостійної роботи (В. Бебих, Н. Бойко, О. Змієвська, Н. Кабусь, В. Качурівський, О. Королюк, Т. Оленькова, О. Прохорова, М. Самардак, А. Цюприк, Г. Юшко, Л. Якушкіна), щодо організації самостійної роботи у вищій школі (А. Алексюк, С. Архангельський, В. Буряк, Н. Ванжа, О. Василенко, М. Гарунов, В. Граф, І. Ільясов, В. Качурівський, В. Козаков, О. Малихін, Л. Онучак, П. Підкасистий), щодо особливостей організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (А. Ашеров, Н. Зоніна, В. Кисляков, О. Коваленко, В. Логвиненко, Л. Назарова, Г. Плієв).

У процесі дисертаційного дослідження ми послуговувались такими групами методів:

- теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, вивчення нормативних документів вищої школи (навчальних планів, програм, підручників, посібників, стандартів вищої освіти) для визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та моделювання процесу навчання у ВНЗ; моделювання для розробки моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін;

- емпіричні: педагогічні спостереження, бесіда, анкетування студентів для виявлення стану організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів; анкетування викладачів, метод ранжирування параметрів та метод експертних оцінок з метою побудови моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін; педагогічний експеримент та самооцінка для визначення результативності організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін із використанням авторської моделі та іманентних їй дидактичних умов;

- статистичні: методи математичної статистики для кількісного аналізу експериментальних даних та встановлення достовірності висновків дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося на базі Української інженерно-педагогічної академії, Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Первомайського індустріально-педагогічного технікуму, Рубіжанського індустріально-педагогічного технікуму протягом 2007/08, 2008/09, 2009/10 навчальних років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– уперше розроблено, науково-обґрунтовано та експериментально перевірено модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та виявлено іманентні їй дидактичні умови;

– уточнено й конкретизовано дефініції «самостійна робота», «самостійна робота студентів», «самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів», «організація самостійної роботи студентів», «організація самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів», «дидактичні умови», «пізнавальне завдання», «система пізнавальних завдань»; зміст організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів; механізми моделювання процесу організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів; особливості вивчення педагогічних дисциплін в інженерно-педагогічних навчальних закладах;

– подальшого розвитку набули положення теорії організації самостійної роботи студентів у процесі навчання майбутніх інженерів-педагогів, її місця й ролі в цілісній фаховій підготовці майбутніх інженерів-педагогів;

– розроблено критерії, показники та ознаки рівнів результативності організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Наукове значення дисертаційної роботи полягає в уточненні особливостей організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення педагогічних дисциплін, визначенні теоретичних аспектів упровадження дидактичного моделювання процесу організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ, розробці на цій основі моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних їй дидактичних умов; визначенні критеріїв, показників та ознак рівнів результативності організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Практичне значення результатів полягає в тому, що висунуті теоретичні положення доведено до конкретної реалізації у вигляді:

– створення й упровадження в навчальний процес моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних їй дидактичних умов;

– розроблення й застосування в навчальному процесі інженерно-педагогічного ВНЗ навчально-методичного посібника «Організація самостійної роботи у процесі вивчення дисципліни «Дидактичні основи професійної освіти»; методичних рекомендацій із розробки системи пізнавальних завдань для самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (на прикладі дисципліни «Дидактичні основи професійної освіти»).

Упровадження результатів дослідження здійснювалося за такими напрямами:

- упроваджено в навчальний процес модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентні їй дидактичні умови;

- розроблено й використано навчально-методичний посібник «Організація самостійної роботи у процесі вивчення дисципліни «Дидактичні основи професійної освіти», методичні рекомендації з розробки системи пізнавальних завдань для самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (на прикладі дисципліни «Дидактичні основи професійної освіти»).

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (довідка № 1/3530 від 13.12.2010 р.), Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 154-01 від 9.12.2010 р.), Первомайського індустріально-педагогічного технікуму (довідка № 916 від 16.12.2010 р.), Рубіжанського індустріально-педагогічного технікуму (довідка № 733 від 20.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих зі співавторами, полягає: у статтях – в теоретичномуаналізі: механізмів процесу становлення та розвитку самостійної роботи студентів, особливостей формування творчої самостійності студентів, етапів організації самостійної роботи студентів на рівні факультетів, ролі самостійності в структурі особистості інженера-педагога, результатів експериментального дослідження ефективності самостійної роботи студентів із використанням системи пізнавальних завдань, особливостей формування професійної компетентності майбутнього інженера-педагога, технологій організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ у контексті Болонського процесу; в навчально-методичних працях – у розробленні варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення педагогічних дисциплін; методичних рекомендацій для викладачів інженерно-педагогічних навчальних закладів із розроблення системи пізнавальних завдань для самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

Апробацію результатів дисертації здійснено під час проведення педагогічного експерименту, а також шляхом оприлюднення теоретичних і практичних висновків і узагальнень під час виступів на таких конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Моніторинг якості професійної підготовки фахівців педагогічної освіти» (Луганськ, 1–2.02.2007 р.), IV міжнародній науково-практичній конференції «Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: інноваційний розвиток освітніх систем» (Луганськ, 3–5.10.2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграція освіти, науки і виробництва» (Стаханов, 28–29.04.2009 р.), IV міжнародній науково-практичній конференції «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: європейський вектор розвитку вищої освіти» (Луганськ, 3–5.11.2009 р.), V międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Dynamika naukowych badań – 2009» (м. Пржемишль, 7–15.07.2009 р.), VI международна научна практична конференция «Последните научни постижения – 2010» (м. Софія, 17–25.03.2010 р.), международной научно-практической конференции «Педагогическое образование: вызовы ХХI века» (м. Москва, 16–17.09.2010 р.), V міжнародній науково-практичній конференції «Ціннісні пріорітети освіти: виклики ХХI століття» (Луганськ, 9–11.10.2011 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 19 робіт, із них – 12 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (6 – у співавторстві), 1 навчально-методичний посібник у співавторстві, 1 методичні рекомендації, 1 методичні вказівки у співавторстві, 1 стаття у збірці наукових праць і тези 3-х наукових конференцій (1 – у співавторстві).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (403 найменування, із них 10 – іноземними мовами), 17 додатків (обсяг – 92 сторінки). Загальний обсяг дисертації становить 357 сторінок, обсяг основного тексту 217 сторінок. У тексті вміщено 21 таблицю, 23 рисунки.

РОЗДІЛ 1

Дата добавления: 2015-07-25