Табличний метод

ХНАМГ

2012

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни «Економіка підприємства» (для студентів 3,4 курсів денної форми навчання за напрямом підготовки 140101 «Готельно-ресторанна справа» спеціальності 5.14010101 «Готельне обслуговування») / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва; уклад.: І. Л. Петрова. – Х.: ХНАМГ, 2012. ‑ 75 с.

Укладач: І. Л. Петрова

Рецензент: проф., к.е.н. Т. П. Юр’єва

Рекомендовано цикловою комісією

готельного обслуговування,

протокол № 10 від 04. 05. 12 р.

ЗМІСТ
	Стор.
ВСТУП. ДИСЦИПЛІНА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА», ЇЇ ЗМІСТ, ЗАДАЧІ ТА ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ……………………………………………..
Предмет і зміст дисципліни. Зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства, предмет, зміст, об’єкт, суб’єкт і завдання економічного аналізу………………………..
ТЕМА 1. ПІДПРИЄМСТВО В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ…………………….……..
1.1. Класифікація підприємств за різними ознаками. Об’єднання підприємств ……….
1.2. Класифікація туристичних організацій ………………………………………………
1.3. Малий бізнес у розвитку галузі ……………………………………………………….
Тема 2. Майно підприємства. Основні фонди та нематеріальні активи, оборотні кошти. Інноваційно-інвестиційна діяльність
2.1. Організація та етапи економічного аналізу …………………………………………..
2.2. Прийом порівняння показників і його основні форми. Статистичні таблиці, графічний метод ……………………………………………………………………….
2.3. Метод абсолютних, відносних і середніх величин, метод групування..……..…….
2.4. Індексний метод в економічному аналізі. Задачі аналізу основних фондів ………..
2.5. Сутність, види та різновиди лізингу ………………………………………………….
2.6. Вплив лізингової угоди на ефективність роботи підприємства……………………..
2.7. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів ………………..
2.8. Середньорічна вартість основних фондів …………………………………………….
2.9. Напрямки науково-технічного прогресу, ефективність розвитку інновацій ………
Тема 3. Експлуатаційна діяльність готельних підприємств, показники плану реалізації послуг. Ціни (тарифи)………………..
3.1. Інформаційне забезпечення економічного аналізу …………………………………..
3.2. Планування діяльності, види планів ………………………………………………….
3.3. Бізнес-план, коротка характеристика розділів ……………………………………….
3.4. Зарубіжний досвід у визначенні показників експлуатаційної діяльності ………….
Тема 4. матеріально-технічне забезпечення плану. реалізації послуг..
4.1 Порядок, методики і розрахунки за комунальні послуги…………………….……….
Тема 5. Трудові ресурси підприємства і оплата праці. Організація праці. робочий час…….…………………………………………………………….
5.1. Особливості організації праці на підприємствах галузі, наукова організація праці (НОП) ….………………………………………………………………………………..
5.2. Законодавча база з питань оплати праці, державна політика, функції зарплати, основна і додаткова зарплата …………………………………………………………
5.3. Професійно-кваліфікаційні групи в туризмі, підготовка кадрів для роботи в галузі
5.4. Колективні форми організації праці та оплати праці. Розподіл відрядного приробітку і премії в бригаді ………………………….................................................
5.5. Сутність і методика розрахунків зарплати при безтарифній системі оплати праці..
5.6. Оплата праці за контрактом ……………………………………...................................
Тема 6. собівартість послуг……………………………………………………………..
6.1 Податки, що сплачують підприємства за рахунок собівартості ……………………..
6.2 Структура витрат, собівартість одиниці послуг, витрати на 1 грн. доходу ……..
6.3 Основи аналізу витрат ………………………………………………………………….
Тема 7. Прибуток, рентабельність, антикризова діяльність. Оподаткування в галузі………………………………………………………….
7.1 Шляхи підвищення прибутковості та рентабельності підприємств. Аналіз результатів діяльності ……………………………………..……………………………
7.2 Характеристика економічної безпеки підприємства. Форми реструктуризації ……
7.3 Сутність, причини та ознаки банкрутства. Ліквідація збанкрутілих підприємств …
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………………..

ВСТУП. ДИСЦИПЛІНА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА», ЇЇ ЗМІСТ, ЗАДАЧІ ТА ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Предмет і зміст дисципліни. Зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства, предмет, зміст, об’єкт, суб’єкт і завдання економічного аналізу

План

1. Зовнішнє середовище.

2. Внутрішнє середовище.

3. Предмет і зміст економічного аналізу.

4. Об’єкт, суб’єкт і завдання економічного аналізу.

Список використаних джерел:

1. Гринчуцький, В.І. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В Погріщук: Центр учбової літератури, 2012,стор. 19-23, 42-44.

2. Костюк, В.О. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємств міського господарства [Текст]: навч. посібник / В.О Костюк. – Х: ХДАМГ, 2002, стор 4-7.

3. Внутрішній економічний механізм підприємства [Текст]: навч. посібник П.В. Круш, С.О. Тульчинська, Р.В. Тульчинський, С.О. Кириченко, О.В. Кривда, О.П. Кавчиш. – К: Центр учбової літератури, 2008, стор. 23, 24.

Основні терміни і поняття: предмет, суб’єкт, об’єкт, внутрішнє середови-ще, зовнішнє середовище, маркетинг, аналітична робота, економічний аналіз, прийоми економічного аналізу, методи аналізу, кон’юнктура ринку.

Методичні рекомендації

- Необхідно вивчити основні поняття, пов’язані з аналітичною роботою на підприємстві як зовнішнього, так і внутрішнього середовища; цілі, на які направлена аналітична робота;

- знати визначення понять: «предмет», «зміст», «об’єкт», «суб’єкт економічного аналізу», напрямки діяльності, які аналізуються;

- чітко визначати мету і завдання аналізу; вимоги, яким відповідає економічний аналіз;

- давати пояснення щодо змісту внутрішнього і зовнішнього середовища;

- знати складові внутрішнього і зовнішнього середовищ.

Предмет, об’єкт економічного аналізу

Предметом вивчення економічного аналізу є результати господарської діяльності підприємств, їх структурних підрозділів, об’єднань, що формуються під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, які відображаються у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації. Предметом економічного аналізу є пізнання причин формування і зміни результатів господарської діяльності.

Об’єктами економічного аналізу є показники, що виражають суть економіч-них процесів і явищ, які відбуваються на різноманітних рівнях господарювання.

Виходячи із цілей відділу маркетингу, можна побудувати гіпотезу про раціональну структуру відділу маркетингу.

Директор відділу маркетингу

Задачі групи аналізу: щоденний збір і аналіз усіх видів інформації, в тому числі внутрішньої первинної і вторинної інформації (обсяги продажу, асортимент послуг тощо).

Зовнішня первинна і вторинна інформація – це інформація про кон-курентів, нові види послуг, кон’юнктуру ринку.

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом, дати усні відповіді на запитання для само-контролю знань.

Питання для самоконтролю знань:

1. Що вивчає економічний аналіз?

2. Об’єкти і суб’єкти аналізу.

3. Які завдання стоять перед економічним аналізом?

4. Яким вимогам повинен відповідати економічний аналіз?

5. Які основні елементи внутрішнього середовища?

6. Структура зовнішнього середовища.

7. Зміст економічних і політичних факторів зовнішнього середовища.

8. Зміст ринкових факторів і факторів конкуренції.

9. Зміст факторів соціального характеру.

10. Зміст міжнародних факторів.

11. Зміст правових факторів.

12. Фактори прямої дії зовнішнього середовища. Мета аналізу зовнішнього середовища.

13. Мета аналізу внутрішнього середовища.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: сутність економіч-ного аналізу, його завдання, значення економічного аналізу для роботи під-приємства, визначення предмета, змісту економічного аналізу, зміст і складові внутрішнього і зовнішнього середовища.

ТЕМА 1. ПІДПРИЄМСТВО В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1. Класифікація підприємств за різними ознаками. Об’єднання підприємств

План

1. Види підприємств (фірм), що діють на світовому ринку.

2. Класифікація підприємств за видом і характером господарської діяльності.

3. Класифікація підприємств за формою власності.

4. Класифікація підприємств за приналежністю капіталу і контролю.

5. Класифікація підприємств за сферою діяльності.

6. Класифікація підприємств за правовим положенням (організаційно-правовою формою).

7. Види об’єднань підприємств.

Список використаних джерел:

1. Офіційний сайт Верховної Ради України.. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436 – IV із змінами та доповненнями. http://portal.rada.gov.ua

2. Гринчуцький, В.І. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В Погріщук: Центр учбової літератури, 2012, стор 27-29, 36-39.

3. Шваб, Л.І. Економіка підприємства [Текст] / Л.І. Шваб. – К: «Каравела», 2007, стор. 10-21.

Основні терміни і поняття: філія, дочірнє підприємство, приватне підприєм-ство, комунальне (муніципальне) підприємство, ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю - LTD), товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, акціонерне товариство, приватне акціонерне товариство, публічне акціонерне товариство, асоціація, корпорація, трест, концерн, консорціум, фінансово-промислова група (ФПГ), синдикат, холдинг.

Методичні рекомендації

При вивченні матеріалу звернути увагу на: класифікацію підприємств, їх визначення і приклади підприємств галузі.

Види підприємств (фірм), що діють на світовому ринку.

Фірми класифікують за 5 ознаками:

– за видом і характером господарської діяльності;

– за характером власності;

– за приналежністю капіталу і контролю;

– за сферою діяльності;

– за правовим положенням.

1. Класифікація підприємств за видом і характером господарської діяльності.

Фірми розрізняють:

- промислові;

- торговельні;

- транспортні;

- страхові;

- транспортно – експедиторські;

- інжинірингові;

- лізингові;

- туристичні тощо.

До промислових відносять ті, у яких більше 50% обігу пов’язано з вироб-ництвом товарів.

Торговельні фірми займаються купівлею-продажем товарів і можуть входити в систему великих компаній або бути незалежними. Розрізняють спеціалізовані і універсальні торговельні фірми. Серед універсальних виділяють великі крупні торговельні компанії, що мають мережу дочірніх фірм і філій за кордоном і виробничі підприємства з очищення, сортування продукції.

Філія не має юридичної самостійності, не може вести справи від свого імені. Її обов’язки – випуск продукції, у якій зацікавлена материнська компанія, вона діє за інструкціями материнської компанії. Компанія веде спостереження за агентами зі збуту і допомагає їм.

Дочірні компанії мають юридичну самостійність, виступають на ринку за свій рахунок і від свого імені. Материнська компанія не відповідає за діяльність дочірніх підприємств. Вона визначає спеціалізацію, а також обов’язки зі збуту, реклами, вивчення ринку.

Транспортні компанії завжди спеціалізовані – авіаційні, пароплавні, авто-мобільні, залізничні, трубопровідні.

Страхові компанії здійснюють страхування пасажирів чи вантажів. Більша частина усіх операцій знаходиться у руках великих компаній-гігантів США.

Транспортно-експедиторські компанії здійснюють операції з постачання вантажів. Їх функції: перевірка стану тари, маркування, перевезення за дорученням, забезпечення вантажів документами санітарного контролю, зберігання вантажів, страхування вантажів, підбір і комплектація невеликих партій тощо.

2. Класифікація підприємств за формою власності

Фірми класифікують на:

- приватні;

- державні;

- кооперативні.

Приватні – можуть бути незалежними компаніями, а можуть входити до складу великих об’єднань (картелі, синдикати, пули, трести, концерни, холдинги, фінансові групи).

Державні:

- чистодержавні;

- напівдержавні.

Чистодержавним належить акціонерний капітал, що отримано в резуль-таті націоналізації або заново створений.

Напівдержавні, коли держава в особі Міністерства володіє часткою акцій.

Кооперативні – це пайові об’єднання споживачів, фермерів і виробників.

3. Класифікація фірм за приналежністю капіталу і контролю

Фірми класифікують на:

- національні;

- іноземні;

- змішані.

Національні фірми – капітал яких належить підприємцям даної країни, зареєстровані в цій країні і знаходяться на території цієї країни.

Іноземні фірми – капітал яких належить іноземним підприємцям повністю або у тій частині, що дозволяє здійснювати право контролю. Діють, як правило, на тих же правах, що і національні фірми.

Змішані – капітал яких належить двом або більше підприємцям різних країн. Реєструються в одній із країн і діють на основі законодавства цієї країни.

4. Класифікація фірм за сферою діяльності:

Фірми розрізняють:

- національні;

- міжнародні.

Національні – коли сфера дії обмежується однією країною.

Міжнародні – характеризуються наявністю мережі підконтрольних фірм і філій, що знаходяться в інших країнах, і здійснюють випуск продукції для збуту на зовнішніх ринках.

5. Класифікація фірм за правовим положенням (за правовим статусом)

Фірми розрізняють:

- товариство (повне, з додатковою відповідальністю, командитне);

- товариство з обмеженою відповідальністю;

- приватне акціонерне товариство;

- публічне акціонерне товариство.

Повне товариство – виникає, якщо його учасники утворюють власність, що відокремлена від учасників. Кожен з них вносить вклад у будь-якій формі. Частки учасників відповідають вартості внесених особами вкладів. Повне товариство передбачає, що кожен учасник особисто бере участь у справах товариства і несе повну відповідальність за зобов’язання товариства не тільки вкладеним капіталом, а і всім своїм майном.

Командитне товариство – об’єднання, що складається з повних товариств, які несуть відповідальність тільки у межах свого вкладу. Керують товариством і здійснюють його представництво повні учасники. Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю – являє собою форму об’єднання окремих капіталів у загальний. Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов’язання тільки своїм вкладом, а не всім своїм майном, тобто несуть обмежену відповідальність.

Товариство з додатковою відповідальністю – визнається товариство статут-ний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного капіталу, а при недостатності цих сум – додатково належним їм май-ном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Вищий орган – загальні збори акціонерів. Між загальними зборами вищим органом товариства є рада директорів. Рада директорів затверджує склад.

Види об’єднань підприємств

Об’єднання розрізняють:

Картелі – об’єднання фірм однієї галузі, вони можуть бути бажані або небожа-ні. В США картелі заборонені законом.

Синдикат – різновид картелю, де збут продукції здійснюється через єдиний збутовий орган. Функції синдикату бере на себе один із учасників.

Пул – об’єднання підприємств, що передбачає особливий порядок розподілу прибутку між учасниками в раніше обумовлених пропорціях.

Трест – об’єднання, у яких підприємства зливаються у єдиний виробничий комплекс і втрачають права юридичної особи.

Холдинг – об’єднання, що тримають контрольні пакети акцій дочірніх під-приємств, які входять до їх складу. Холдинги не здійснюють виробничу і експлуа-таційну діяльність, але контролюють підприємства, що входять до їх складу, не втручаються у фінансово-господарську діяльність дочірніх.

Фінансова група – об’єднання самостійних підприємств (торговельних, промислових), на чолі яких стоїть банк, що розпоряджається грошовим капіталом компаній і контролює його використання.

1.2. Класифікація туристичних організацій

Фірми класифікують за такими ознаками:

· Національно-територіальні:

- міжнародні;

- національні;

- регіональні.

· Громадсько-державні – представлять інтереси громадських організацій або держави.

За спеціалізацією турів - представляють інтереси тієї чи іншої групи населення.

· За економічними ознаками розрізняють:

- некомерційні;

- комерційні.

Некомерційні – сприяють розвитку туризму, ведуть пропаганду і рекламу, проводять дослідницьку і статистичну діяльність.

Комерційні – це туристичні фірми і об’єднання. Їх метою є забезпечення рентабельності туризму, отримання прибутків, а також стійких валютних надходжень.

Комерційні фірми бувають:

· роздрібні турагенти – реалізують тури кінцевим споживачам, здійснюють посередництво між покупцем і великими туристичними фірмами або тран-спортними компаніями. Представляють інтереси оптових фірм у рамках одного міста або району міста.

· Оптові фірми – реалізують тури для подальшого продажу і можуть самі розробляти тури за бажанням клієнтів або результатами аналізу кон’юнктури туристичного ринку і забезпечують ці тури рекламою.

· Туроператори – найбільш індустріалізований вид фірми, з’являється на туристичному ринку після оптових і роздрібних фірм. Це різновид оптових фірм, відрізняються більш великими об’ємами і широкою спеціалізацією операцій. Основний вид діяльності – організація і оптовий продаж масових серійних інклюзив-турів.

Крім того, в Японії наявні такі види туристичних фірм:

· Генеральні агенти – їх біля 500, вони мають спеціальну ліцензію Міністерства транспорту, що дає право на організацію поїздок по країні і за кордон японських і іноземних громадян. У залежності від спеціалізації вони пропонують тури, розраховані на масового клієнта, інші спеціалізовані тури.

· Тур-агенти – їх більше 4000, вони організують тури тільки по Японії.

· Субагенти – їх більше 1500, вони реалізують послуги, створені генераль-ними і туристичними агентами. На туристичному ринку мають місце тен-денції до зростання чисельності різних організацій, об’єднань і монополій.

Методика вивчення фірм

Види інформації

Інформація про положення і діяльність фірми з метою оцінювання стану і прогнозування діяльності:

- попит;

- пропозиція;

- ціна.

Ця інформація необхідна для розробки бізнес-планів, нових товарів та послуг, складання перспективних планів, а також для ефективної організації технологічних процесів, для матеріально-технічного забезпечення і прийняття певних управлінських рішень.

Джерела інформації:

- державні органи;

- торговельні палати;

- союзи підприємців;

- науково-дослідницькі заклади;

- вищі навчальні заклади;

- бібліотеки;

- асоціації, банки, біржі;

- ділові клуби;

- обчислювальні центри.

Інформація наявна у доповідях, книгах, галузевих виданнях, у рекламних виданнях, довідниках, каталогах, матеріалах телебачення, радіо, річних звітах фірм.

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом, заповнити таблицю, вирішити тестові завдання (Гринчуцький, В.І. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В Погріщук: Центр учбової літератури, 2012, стор. 39-41, питання:1, 4-10), надати усні відповіді на питання для самоконтролю знань, підготуватися до тестування за матеріалами самостійної роботи.

Таблиця ‑ Показники щодо порівняння підприємств (фірм) за видами організаційно-правових форм

Організаційно-правові форми підприємства	Міні-мальний розмір статутного капіталу, грн.	Діяль- ність	Чисе-льність праців-ників	Майнова відпові-дальність	Виручка за рік	Вико-навчий орган	Вищий орган

Питання для самоконтролю знань:

1. Класифікація підприємств за різними ознаками.

2. Поняття та форми господарських товариств.

3. Переваги функціонування об’єднань, підприємств і фірм галузі на світовому ринку.

4. Переваги функціонування об’єднань підприємств і фірм галузі в Україні.

5. Майнові відносини в об’єднанні підприємств.

6. Створення й діяльність промислово-фінансової групи.

7. Види комерційних організацій, їхні характерні особливості.

8. Види некомерційних організацій.

9. Чим відрізняються комерційні організації від некомерційних?

10. Основні форми власності.

11. Ознаки класифікації підприємств.

12. Основні організаційно-правові форми підприємств.

13. Види об’єднань, їхня суть та різниця.

14. Види об’єднань підприємств (фірм), що найбільш розповсюджені в галузі готельного господарства і туризму, дайте їх визначення, наведіть приклади.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: загальну класифікацію фірм (підприємств), коротку характеристику видів, форм за п’ятьма ознаками, особливості класифікації фірм в туристичній галузі, з якою метою, на яких засадах об’єднуються підприємства, характеристику найбільш поширених видів об’єднань підприємств.

1.3. Малий бізнес у розвитку галузі

План

1. Критерії поділу підприємств на малі, великі і середні.

2. Суб’єкти господарювання – підприємці, реєстрація, взяття на облік.

3. Масштаби малого бізнесу в галузі.

4. Оподаткування (єдиний податок, фіксований податок), загальна система оподаткування.

Список використаних джерел:

1. Гринчуцький, В.І. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В Погріщук: Центр учбової літератури, 2012 стор.84-87.

2. Офіційний сайт Верховної Ради України. Податковий кодекс України. http://portal.rada.gov.ua

3. Примак, Т.О. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / Т.О. Примак, – 4-те вид., стер. – К: Вікар, 2006.стор. 14-17.

4. Шваб, Л.І. Економіка підприємства [Текст] / Л.І. Шваб. – К: «Каравела», 2007. стор. 14.

Основні терміни і поняття: спрощена система оподаткування, єдиний податок, СМП (суб’єкт малого підприємництва), торговий патент.

Методичні рекомендації

При вивченні теми необхідно чітко визначити поняття малих, середніх, великих підприємств, знати критерії віднесення до малих підприємств (чисель-ність працюючих та річний обсяг валового доходу за звітний період).

Малий та середній бізнес вважається двигуном ринкової економіки. Цей бізнес підтримується державою.

Привабливість малого і середнього бізнесу полягає у:

- власності і управлінні підприємством;

- прозорості підприємства;

- доступному фінансуванні через кредити банків.

Економічне значення.

Визначається роллю малого бізнесу як роботодавця, де зосереджені 2/3 всього зайнятого населення. Вони виробляють майже половину внутрішнього валового продукту. В них зосереджено більше половини зареєстрованих патентів.

Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право СПД чи іншого структурного підрозділу займатися підприємницькою діяльністю, не засвідчує право СПД на інтелектуальну власність.

Патент має два значення:

- це право на діяльність роздрібною торгівлею на території України. Треба мати патент на торгівлю готівкою валютної цінності і діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу;

- закріплене право автора на винахід.

Переваги малого та середнього бізнесу:

- гнучка спеціалізація;

- спрощена структура управління;

- залучення до роботи жінок-матерів на неповний робочий день.

Недоліки:

- обмежені можливості у проведенні цінової політики, те ж саме в організації реклами;

- певні труднощі при виході на зовнішній ринок тощо.

Ознаки по віднесенню до малих і середніх фірм в Німеччині:

- середні підприємства з числом зайнятих від 50 до 499 чоловік з річним обігом від 1 до 100 млн. €/грн.;

- малі підприємства з числом від 1 до 49 чоловік з річним обігом до 1 млн.€/грн.;

- особи вільних професій (самозайняті особи) – лікарі, нотаріуси, педагоги, аудитори, художники, репетитори.

За вивченим матеріалом необхідно: скласти конспект за пропонованим планом, навести приклади підприємств галузі, цифрові показники їх розвитку, надати усні відповіді на питання для самоконтролю знань.

Питання для самоконтролю знань:

1. З якою метою запроваджено спрощену систему оподаткування в Україні?

2. Дайте визначення терміну «малі підприємства».

3. Від яких податків звільняються платники єдиного податку?

4. Які розрізняють торгові патенти?

5. Форми державної підтримки малого підприємництва.

6. Дайте визначення терміну «підприємництво».

7. Назвіть суб’єктів підприємництва.

8. Охарактеризуйте суб’єкти МП.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: основні законодавчі акти щодо розвитку малого підприємництва в Україні, мету запровадження спро-щеної системи оподаткування, хто є платниками єдиного податку, особливості оподаткування фізичних осіб – підприємців, терміни дії та види патентів. Значення малого бізнесу в умовах розвитку ринкової економіки, порядок створення, реєстрації та обліку СМП, особливості оподаткування.

Після вивчення матеріалу студент повинен вміти: за запропонованими даними розрізняти підприємства малі, середні і великі.

Тема 2. Майно підприємства. Основні фонди та нематеріальні активи, оборотні кошти. Інноваційно-інвестиційна діяльність

2.1. Організація та етапи економічного аналізу

План

1. Організація аналітичної роботи на підприємстві.

2. Етапи економічного аналізу.

Список використаних джерел:

1. Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності.

2. Костюк, В.О. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємств міського господ-дарства [Текст]: навч. посібник / В.О Костюк. – Х: ХДАМГ, 2002. стор.42-47

Основні терміни і поняття: статистична звітність, аналітична робота, управлінські рішення, інформаційне забезпечення, оперативний облік, резерви виробництва.

Методичні рекомендації

1. Організація аналітичної роботи на підприємстві

Першочерговість аналітичної роботи в умовах ринкової економіки-основний зміст економічної роботи.

Аналітичну роботу повинні проводити всі функціональні служби підприєм-ства. Студент повинен визначити основні служби готелю чи туристичного комплексу, що здійснюють аналітичну роботу. Результати аналізу є основою для прийняття управлінських рішень. Студентам запропоновано ознайомитися зі схемою технології прийняття управлінського рішення.

Інформаційним забезпеченням економічного аналізу є бухгалтерська і статистична звітність підприємства, матеріали оперативного обліку, угоди на поставку продукції, табелі виходу на роботу тощо.

2. Етапи економічного аналізу

Існують такі етапи економічного аналізу:

1 Етап: Визначити і чітко обмежувати мету і завдання аналізу. Конкретизація цього завдання необхідна для того, щоб не втратити його цілеспрямованості і не допустити до затягування проведення аналізу в часі.

2 Етап: Опрацювати програму дій, робочий (календарний) план, визначити коло учасників, розподілити обов’язки між ними.

3 Етап: Забезпечити збирання необхідної інформації (статистичну звітність, дані синтетичного і аналітичного обліку, планову документацію, результати спеціальних досліджень тощо); перевірити їх достовірність і повноту у відповідності до мети аналізу.

4 Етап: Провести аналітичну обробку інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів; забезпечити порівняння показників; аналіз причин динамічних змін і відхилень від планового завдання; з’ясувати причини негативних явищ (якщо їх виявлено) і хиб у роботі; кількісно виміряти вплив факторів; виявити потенційно невикористані можливості щодо поліпшення роботи підприємства.

5 Етап: Визначити і звести підрахунок резервів виробництва, розробити пропозиції і економічно обґрунтувати їх щодо реалізації в підприємницьку діяльність, розрахувати економічну ефективність від впровадження заходів та визначити їх вплив на показники роботи підприємства.

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом, вивчити матеріал і надати усні відповіді на питання для самоконтролю знань.

Питання для самоконтролю знань:

1. Які служби готелю, на вашу думку, повинні проводити аналітичну роботу?

2. Дайте коротку характеристику галузевих форм статистичної звітності за №1, їх назву.

3. Класифікація джерел аналітичної інформації.

4. Які основні вимоги ставляться до аналітичної роботи?

5. Що таке організація аналітичної роботи?

6. Як здійснюється перевірка доброякісної інформації?

7. Етапи аналітичного дослідження.

8. Узагальнення й оформлення результатів аналізу.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: мету проведення еко-номічного аналізу, служби підприємства, що проводять аналітичну роботу, основу для прийняття управлінського рішення, джерела інформаційного забезпечення економічного аналізу, етапи економічного аналізу, їх коротку характеристику.

2.2. Прийом порівняння показників і його основні форми. Статистичні таблиці, графічний метод

План

1. Метод порівняння.

2. Табличний метод.

3. Графічний метод.

Список використаних джерел:

1. Костюк, В.О. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємств міського господарства [Текст]: навч. посібник / В.О Костюк. – Х: ХДАМГ, 2002, стор.10-12,37,38.

Основні терміни і поняття: статистичні таблиці, аналітична таблиця, підмет таблиці, присудок таблиці, статистичний графік, прийом порівняння, табличний метод, графічний метод, діаграми, графіки.

Методичні рекомендації

1. Метод порівняння

Під методом економічного аналізу розуміють прийоми підходу до вивчення господарської діяльності підприємства.

Метод порівняння - це найбільш ранній і найбільш розповсюджений метод аналізу. В економічному аналізі – головний, бо з нього починається економічний аналіз.

Порівняння застосовується у таких формах:

1. Порівняння звітних показників з плановими. За базовий показник(за базу) беруть показники плану, тобто показник береться за 100%.

План завантаження - 25 номерів.

Надано по факту – 19 номерів.

Показник виконання плану:

Х=19*100%/25=76%

Відсоток недовиконання плану - 24% (100% - 76%)

Цей показник називається відхилення від плану. Відхилення може бути у відсотках і у абсолютних одиницях.

Приклад оформлення таблиці:

Показник	За планом	Фактично	Відхилення від плану (абсолютне)	% виконання плану
1.Надані послуги за місяць, грн.	312,8	293,44	-19,36	93,81
2.Середньооблікова чисельність працівників, чол.			-20	90,0

2. Порівняння звітних показників з показниками попередніх періодів (динаміка зростання). Базою є показники попередніх періодів.

Приклад прийому порівняння звітних показників:

Показник	П’ятирічний період
1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік
1.Надання додаткових послуг, грн.
2.% до попереднього року			71,2	87,2	134,5
3.% до першого року

3. Порівняння звітних показників підприємства з показниками споріднених підприємств.

4. Порівняння звітних показників з середньогалузевими. Базою служать середньогалузеві показники.

5. Порівняння показників за кожен день роботи.

Табличний метод

Призначення таблиць. Визначення «аналітична» таблиця

Технічні складнощі, що необхідно передбачити при складанні таблиць. Навести приклади (1-2) оформлення аналітичних таблиць.

3.Графічний метод

Сфера застосування. Види діаграм. Вимоги до оформлення

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом, надати відповіді на питання для самоконтролю знань, на листках формату А-4 виконати приклади 3 графіків.

За пропонованим планом необхідно: скласти конспект за запропонованим планом, вивчити матеріал, надати відповіді на питання для самоконтролю знань, на листках формату А-4 виконати приклади 3 видів графіків та підписати їх.

Питання для самоконтролю знань:

1. Назвіть основні форми порівняння економічних показників.

2. Що таке замкнуті статистичні таблиці?

3. Вимоги до заголовка, підмета і присудка таблиць.

4. Призначення статистичних таблиць.

5. Які ви знаєте види графіків?

6. Які ви знаєте види діаграм?

7. Дайте визначення «статистичний графік».

Після вивчення матеріалу студент повинен знати:

- сутність методу порівняння, його форми;

- вимоги до оформлення статистичних таблиць, графіків, діаграм;

- до якої групи методів аналізу відносять табличний і графічний методи;

- табличний метод. Призначення таблиць. Визначення «аналітична» таблиця. Технічні складнощі, що необхідно передбачити при складанні таблиць. Навести приклад (1-2) оформлення таблиць;

- графічний метод. Сфера застосування. Види діаграм. Вимоги до оформлення.

Після вивчення матеріалу студент повинен вміти: складати таблиці, графіки і діаграми.

2.3. Метод абсолютних, відносних і середніх величин, метод групування

План

1. Метод абсолютних і відносних величин.

2. Метод середніх величин.

3. Метод групування.

Список використаних джерел:

1. Костюк, В.О. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємств міського господарства [Текст]: навч. посібник / В.О Костюк. – Х: ХДАМГ, 2002, стор.14-19.

Основні терміни і поняття: абсолютні, відносні, середні величини, база порівняння, середня арифметична зважена.

Методичні рекомендації

Метод абсолютних, відносних і середніх величин є найважливішим способом аналізу економічних явищ і процесів. Важливим засобом економічного аналізу є середні величини (середня заробітна плата, середній вік працівників, середній коефі-цієнт завантаження номерного фонду тощо). Застосування в економічному аналізі середніх величин не можна відокремлювати від прийому статистичних групувань.

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом, надати усні відповіді на питання для самоконтролю знань і вирішити по одному прикладу з кожного з двох завдань.

Дата добавления: 2015-07-25