Витрати на гривню доходу

Для того, щоб розрахувати витрати на одну гривню доходу, треба витрати підприємства поділити на весь доход.

Приклади:

Задача 1. Витрати підприємства склали 300 тис. грн. Доход – 383 тис. грн. Розрахуйте витрати на 1грн.доходу. Рішення:300000грн./383000грн. = 0,78грн.

Витрати на 1грн. доходу складають 78 копійок.

Задача 2. Визначення витрат на одну гривню вартості продукції.

Визначити витрати на 1 грн. вартості надання послуг, якщо відомо, що матеріальні витрати складають 80% собівартості продукції, або 3290 тис. грн., а вартість наданих послуг 5800 тис. грн.

Рішення:

1. Визначаємо повну собівартість із умови, що матеріальні витрати складають 80% собівартості послуг, або 3290 тис. грн.: С_повн. = 3290÷0,8 = 4112,5 тис. грн..

2. Визначаємо витрати на 1 грн. вартості наданих послуг (B_1mn) як частку вартості наданих послуг і собівартості: B_1mn = 4112,5÷5800 = 70,91 коп.

Задача 3. Оцінка впливу об’єму виробництва на собівартість послуг.

Індекс об’єму виробництва дорівнює 1,02. Собівартість продукції складає 2,6 млн. грн., у тому числі умовно – постійні витрати складають 4% у собівартості послуг, а умовно-змінні – 96% (або 3,5% і 83,2% у вартості послуг). Як зміниться собівартість і вартість послуг у зв’язку з ростом об’єму виробництва?

Рішення:

1. Визначаємо планову собівартість (С_пи) з обліком індексу об’єму виробництва:

С_пи = С_баз. * Д_уп.в. +С_баз. * Д_узм.в. * І_вир.

де: С_баз. – собівартість продукції в базисному періоді (млн. грн.);

Д_уп.в. і Д_узм.в. – відповідно доля умовно-постійних і доля умовно-змінних витрат в собівартості продукції; І_вир. – індекс об’єму виробництва;

С_пи = 2,6 * 0,04 + 2,6 *0,96 * 1,02 = 0,11 + 2,55 = 2,66 млн. грн.

2. Визначаємо зміну собівартості (∆С) в плановому році у порівнянні з базисним:

∆С = С_пи. – С_баз.

∆С = 2,66 – 2,6 = 0,06 млн. грн.

3. Визначаємо вартість послуг в базисному році (В_баз.):

Сбаз.

В_баз. = ________________

(Д_уп.вв. +Д_{узм.в.в.}) / 100

де, Д_уп.вв. та Д_{узм.в.в.} – відповідно доля умовно-постійних та частка умовно-змінних витрат у вартості послуг.

2,6

В_баз. = _________________ = 3 млн. грн.

(3,5 +83,2) / 100

4. Визначаємо зміну вартості послуг в плановому році в порівнянні з базисним роком (∆В):

∆В = В_баз. * І_вир. – В_баз.

∆В = 3 * 1,02 – 3 = 0,06 млн. грн.

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом і дати усні відповіді на питання для самоконтролю знань

Питання для самоконтролю знань:

1. Визначення економічної категорії «собівартість».

2. Визначення «структура».

3. Порядок визначення структури витрат.

4. Методика розрахунку собівартості одиниці продукції.

5. Які переваги має показник витрати на гривню доходу?

6. Як об’єм виробництва впливає на собівартість продукції(послуг)?

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: визначення структури витрат, собівартості послуг, порядок розрахунків показників собівартості.

Після вивчення матеріалу студент повинен вміти: розраховувати струк-туру витрат, собівартість одиниць послуг, витрат на 1 грн. доходу, вплив об’єму виробництва на собівартість послуг.

6.3. Основи аналізу витрат

План

1. Зміст, завдання та об’єкти аналізу собівартості послуг.

2. Аналіз витрат на одну гривню обсягу реалізації послуг.

3. Аналіз витрат на виробництво за економічними елементами.

Список використаних джерел:

1. Костюк, В.О. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємств міського господарства [Текст]: навч. посібник / В.О Костюк. – Х: ХДАМГ, 2002, стор. 102-117;

2. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз [Текст]: навч. посібник / Н.В. Тарасенко. – 4-тє вид., стереотипне. – Львів: «Новий світ – 2000», 2006, стор. 165-173;

3. Циглик, І.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства [Текст]: навч. посібник / І.І. Циглик, С.О. Кропельницька, О.І. Мозіль. – Центр навчальної літератури, 2004, стор. 63-86.

Основні терміни і поняття: собівартість послуг, витрати, умовно-постійні та змінні витрати, витрати на гривню послуг, статті витрат, матеріальні витрати, трудові витрати.

Методичні рекомендації

Необхідно:

1. розкрити зміст та значення показників собівартості продукції (робіт, послуг);

2. охарактеризувати об'єкти, основні завдання та джерела аналізу собівартості продукції (робіт, послуг);

3. провести аналітичне дослідження витрат на одну гривню продукції;

4. оцінити зміни структури собівартості за елементами витрат та калькуляційними статтями;

5. визначити вплив факторів на відхилення за матеріальними та трудовими витратами;

6. виявити резерви зниження собівартості продукції, розробити рекомендації щодо їх мобілізації;

7. за результатами аналізу підготувати висновки та пропозиції щодо зниження собівартості продукції.

За вивченим матеріалом необхідно скласти конспект, за поданим зразком розібратися у вирішенні задачі і надати усні відповіді на питання для самоконтролю знань.

Задача

За даними кошторису та звіту про затрати на виробництво скласти таблицю.

Як видно з даних таблиці, виробництво продукції на аналізованому під-приємстві є матеріаломістким: питома вага матеріальних витрат за звітом становить 85,7% (за планом – 86,7%). Витрати на оплату праці становлять 6,7% (за планом - 6,4%) від загальної суми витрат. На частку затрат засобів праці припадає лише 4,7% (за планом - 4,2%).

Зменшення частки матеріальних витрат на 1,0% зумовлено змінами структури виробництва продукції. Підвищення питомої ваги витрат на оплату праці на 0,3% викликано зростанням ставок оплати праці. А підвищення питомої ваги амортизаційних відрахувань пов’язане із застосуванням прискореної амортизації.

Аналіз витрат на виробництво за економічними елементами

Елементи витрат на виробництво	За планом	За звітом	Відхилення, +,-
сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
1. Матеріальні витрати	21 138	86,7	21 440	85,7	+302	-1,0
2. Витрати на оплату праці	1 559	6,4	1 677	6,7	+118	+0,3
3. Відрахування на соціальні заходи		1,1		1,15	+20	+0,05
4. Амортизаційні відрахування	1 023	4,2	1 177	4,7	+154	+0,5
5. Інші витрати		1,6		1,75	+62	+0,15
Усього витрат на виробництво	24 363		25 019		+656	-

Загальна сума витрат на виробництво збільшилася на 656,0 тис. грн., у тому числі витрати на предмети праці зросли на 302 тис. грн., на засоби праці - на 154 тис. грн., на оплату праці — на 118 тис. грн.

За вивченим матеріалом необхідно: скласти конспект за пропонованим планом і дати усні відповіді на питання для самоконтролю знань.

Питання для самоконтролю знань:

1. Які методи аналізу застосовані у вирішенні задачі?

2. Економічне значення аналізу витрат підприємства і собівартості послуг.

3. Аналіз витрат на надання послуг за економічними елементами затрат вивчають в цілому по підприємству чи в розрізі окремих підрозділів?

4. Сфера застосування вертикального аналізу і аналізу відповідно до групування витрат.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: зміст, завдання та об’єкти аналізу собівартості послуг, основні методи і прийоми, що застосо-вують в аналізі собівартості.

Після вивчення матеріалу студент повинен вміти: аналізувати витрати за економічними елементами і статтями калькуляції з застосуванням 2^х – 3^х прийомів аналізу (аналізувати витрати на 1 грн. доходу)

Тема 7. Прибуток, рентабельність, антикризова діяльність. Оподаткування в галузі

7.1. Шляхи підвищення прибутковості та рентабельності підприємств. Аналіз результатів діяльності

План

1. Резерви збільшення прибутку.

2. Зміст, завдання та об’єкти аналізу фінансових результатів.

3. Аналіз чистого прибутку.

4. Аналіз валового прибутку від реалізації послуг.

Список використаних джерел:

1. Костюк, В.О. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємств міського господарства [Текст]: навч. посібник / В.О Костюк. – Х: ХДАМГ, 2002, стор. 124-146.

2. Тарасенко, Н.В. Економічний аналіз. Практикум [Текст]: навч. посібник / Н.В. Трасенко. – Львів: «Новий світ – 2000», 2006, стор. 190-205.

3. Циглик, І.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства [Текст]: навч. посібник / І.І. Циглик, С.О. Кропельницька, О.І. Мозіль. – Центр навчальної літератури, 2004, стор. 86-99.

Основні терміни і поняття: прибуток, чистий прибуток, валовий прибуток, рентабельність послуг, рентабельність підприємства.

Методичні рекомендації

Необхідно:

1. розкрити зміст та значення показників прибутку;

2. визначити завдання аналізу прибутку та джерела інформації;

3. охарактеризувати структурно-логічну схему формування прибутку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

4. оцінити виконання плану та динаміку валового та чистого прибутку;

5. провести аналітичне дослідження впливу факторів на відхилення за прибутком;

6. виявити резерви збільшення прибутку;

7. дати оцінку показникам рентабельності;

8. підготувати висновки та пропозиції за результатами аналізу.

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом, розв’язати задачі 7.2, 7.3 зі збірника і дати відповіді на питання для самоконтролю знань.

Питання для самоконтролю знань:

1. За якими показниками проводять оцінку інтенсивності та ефективності діяльності підприємства?

2. Складові резервів збільшення прибутку.

3. Що передбачає аналіз рентабельності?

4. Основні завдання і порядок аналізу прибутку.

5. Чому прибуток називають найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави?

6. Які показники прибутку використовують при аналізі господарської діяльності підприємства?

7. Які основні чинники впливають на величину прибутку від реалізації послуг (продукції)?

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: резерви зростання прибутку, прийоми економічного аналізу (2-3), що застосовують в аналізі фінансових результатів діяльності підприємства.

Після вивчення матеріалу студент повинен вміти: застосовувати метод порівняння, індексний метод та інші в аналізі чистого прибутку і валового прибутку.

7.2. Характеристика економічної безпеки підприємства. Форми реструктуризації

План

1. Сутність економічної безпеки.

2. Підприємство – основна структурна ланка об’єктно-суб’єктного складу економічної безпеки держави.

3. Фінансове оздоровлення підприємств (реструктуризація і санація).

Список використаних джерел:

1. Бойчик, І.М. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / І.М. Бойчик, М.С. Харів, М.І. Хопчан. – К: Каравела, 2000, стор. 236-248.

Основні терміни і поняття: стан економіки, економічна безпека, продуктивні сили, світові господарські зв’язки, економічна безпека держави, реструктуризація, санація, фінансове оздоровлення підприємства, використання корпоративних ресурсів, фактори реструктуризації.

Методичні рекомендації

1. Сутність економічної безпеки

Під економічною безпекою розуміється такий стан економіки, за якого гідно задовольняються суспільні потреби при ефективному використанні продуктивних сил, навколишнього середовища і світових господарських зв’язків. Для такої еконо-міки характерні: суверенітет держави над природними ресурсами і економічним по-тенціалом; системна сталість і збалансованість; гарантованість всіх форм власності і свободи підприємництва; стійкість і протистояння впливу внутрішніх і зовнішніх загроз; здатність до технологічного оновлення і розширеного відтворення на інтенсивній основі. Розрізняють такі рівні економічної безпеки: міжнародна (гло-бальна і регіональна), національна, локальна (регіональна або галузева) і приватна (підприємств, організацій, фірм і особистості).

2.Підприємство – основна структурна ланка об'єктно-суб'єктного складу економічної безпеки держави

Об’єктами економічної безпеки є держава, суспільство, сім’я, окремі громадя-ни і їх об’єднання, підприємства, організації, установи, окремі території, а також елементи самої економічної безпеки (ресурсно-сировинна, енергетична, військово-економічна, науково-технологічна, демографічна, екологічна, інформаційна, зовнішньоекономічна та інші різновиди безпеки).

Виступаючи як головний об’єкт економічної безпеки, держава одночасно є основним її суб’єктом і здійснює свої функції через органи законодавчої, виконавчої і судової влади. До суб’єктивного складу економічної безпеки входять також функціональні і галузеві міністерства і відомства, податкові митні служби, банки, біржі, страхові компанії, постачальники, виробники, продавці, споживачі та інші господарюючі суб’єкти. У наведеному об’єктно-суб’єктному складі особливе місце належить основній структурній ланці суспільного виробництва – підприємству, під економічною безпекою якого розуміється стан найефективнішого використання корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей для запобігання внутріш-нім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціону-вання і створення перспектив росту для виконання своєї підприємницької місії.

Для досягнення необхідного рівня безпеки, який відображає стан вико-ристання корпоративних ресурсів за критеріями безпеки, підприємство повинно про-вести комплекс робіт, що забезпечать максимальну безпеку основних функціональ-них напрямків його діяльності. Сукупність останніх формує функціональні складові економічної безпеки підприємства. Основними з них є фінансова, кадрова, техніко-технологічна, інноваційна, інформаційна та економічна складові. Кожна складова характеризується власним змістом, набором функціональних критеріїв і способів забезпечення.

3.Фінансове оздоровлення підприємств (реструктуризація і санація)

При вивченні матеріалу щодо реструктуризації і санації необхідно чітко визначити:

- сутність і завдання реструктуризації;

- можливі варіанти проведення реструктуризації;

- внутрішні і зовнішні фактори реструктуризації;

- основні показники реструктуризації;

- форми реструктуризації;

- сутність і причини проведення санації.

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом і дати усні відповіді на питання для самоконтролю знань.

Питання для самоконтролю знань:

1. Визначення поняття «економічна безпека».

2. Рівні економічної безпеки.

3. Об’єкти економічної безпеки.

4. Головний об’єкт економічної безпеки.

5. Функціональні складові економічної безпеки підприємства.

6. Сутність і необхідність реструктуризації підприємства.

7. Наслідки реструктуризації. Оціночні показники результатів реструктуризації.

8. Види реструктуризації, їх характеристика.

9. Розробка і здійснення програми (бізнес-плану) реструктуризації підприємства.

10. Вітчизняний і зарубіжний досвід реструктуризації.

11. Суть механізму санацій.

12. Програма санаційних заходів фінансово-економічного характеру.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: сутність поняття «економічна безпека», значення підприємства як основної ланки в цьому процесі, шляхи фінансового оздоровлення підприємств.

7.3. Сутність, причини та ознаки банкрутства. Ліквідація збанкрутілих підприємств

План

1. Поняття банкрутство та причини його виникнення.

2. Процедура визнання боржника банкрутом.

3. Ліквідація збанкрутілих підприємств.

Список використаних джерел:

1. Бойчик, І.М. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / І.М. Бойчик, М.С. Харів, М.І. Хопчан. – К: Каравела, 2000, стор.254-265;

2. Гринчуцький, В.І. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В Погріщук: Центр учбової літератури, 2012, стор. 291-302;

3. Шваб, Л.І. Економіка підприємства [Текст] / Л.І. Шваб. – К: «Каравела», 2007, стор. 553-564.

Основні терміни і поняття: неплатоспроможність, банкрутство, боржник, кредитор, навмисне, фіктивне банкрутство, розпорядження майном боржника, ліквідація підприємств.

Методичні рекомендації

1. Поняття банкрутство та причини його виникнення. Ця тема за своїм змістом відтворює два аспекти: безпосередньо процес банкрутства та організацію і наслідки збанкрутілих підприємств. Вивчення теми доцільно розпочинати з дослід-ження банкрута підприємств (організацій) як економічного явища, яке характери-зується неспроможністю підприємств задовольнити вимоги кредиторів щодо опла-ти товарів, робіт, послуг, включаючи неможливість забезпечити обов'язкові платежі до бюджету і позабюджетних фондів і через незадовільну структуру балансу боржника. Сутнісна характеристика процесу банкрутства може бути розкрита через акцентування уваги на таких проблемах: реакція фірми на кризовий стан; перед-бачення (прогнозування) банкрутства; ознаки руху до банкрутства; зовнішні та вну-трішні причини банкрутства. Особливу увагу слід приділити складу та взаємозв'язку міжнародних і національних, соціально-економічних, політичних, науково-техніч-них, зовнішньоекономічних чинників і внутрішніх причин, які призводять до роз-витку симптомів банкрутства: зменшення обсягів реалізації продукції; падіння при-бутковості; скорочення робочих місць; падіння попиту на продукцію; втрати клієнтів і покупців; збільшення обсягів неліквідних обігових коштів; неритмічності вироб-ництва; низького рівня використання виробничого потенціалу; збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції; зниження рівня продуктивності праці. Доцільним є вивчення більш явних ознак банкрутства, які призводять до різкої зміни структури балансу підприємства і, як наслідок, до появи симптомів втрати конку-рентного статусу фірми та можливого подальшого банкрутства. У цьому зв'язку слід з'ясувати сутнісну характеристикутаких симптомів банкрутства: негативні тендер-ції зміни параметрів попиту; негативні зміни в конкурентному середовищі; негатив-ні зміни чинників виробництва; зменшення обсягів і зниження рівня використання потенціалу; загрози системи державного регулювання.

2. Процедура визнання боржника банкрутом. Варто наголосити, що банкрутство може виникнути на кожному з етапів життєвого циклу конкурентної переваги фірми, та визначити вплив різних детермінант на окремих стадіях цього циклу. Рух, який розпочався відносним зниженням прибутковості (і ця тенденція посилюється), у кінцевому результаті призводить до бан-рутства фірми. Умови та механізм визнання суб'єктами банкрутства (банкрутами) юридичних осіб, які зай-маються підприємницькою діяльністю і щодо яких претензії кредиторів можуть бути задоволені, мають визначатися законодавчо. У цьому зв'язку слід з'ясувати етапи порушення справи про банкрутство того або іншого суб'єкта господарювання. Мова йде про такі етапи: встановлення факту банкрутства боржника; встановлення факту безспірності кредитора, що ініціює порушення справи про банкрутство за його вимогою; визначення майнових активів боржника; виявлення усіх можливих кредиторів; обґрунтування можливого плану реструктуризації або санації; рестру-ктуризація (санація), якщо це можливо; визначення боржника банкрутом, якщо ре структуризація (санація) унеможливлює досягнення очікуваного успіху.

Важливо звернути увагу на законодавче тлумачення таких термінів: суб'єкт банкрутства, боржник, банкрут, кредитор, вартість вимоги, вартість негрошового зобов'язання, вартість вимоги за контрактом.

Слід вивчити процедуру проведення процесу банкрутства, а саме: порядок подання боржником чи кредитором заяви про банкрутство до арбітражного суду; призначення розпорядника майном боржника; проведення судового розгляду справи. У разі, коли будь-яка фізична або юридична особа (в тому числі боржник або кредитор) бажає взяти участь у реструктуризації або санації, необхідно пройти певні процедури, пов'язані з переходом до санатора боргів боржника, узгодженням умов реструктуризації юридичної особи боржника та узгодженням умов виплати боргу між санатором і кредиторами.

У разі відсутності пропозицій щодо проведення реструктуризації (санації) або незгоди кредиторів з умовами її проведення арбітражний суд визнає боржника банкрутом і з цього приводу приймає відповідну постанову. Це обумовлює необ-хідність ретельного вивчення процесу організації і наслідків ліквідації збанкрутілих підприємств (організацій). Насамперед слід звернути увагу на причини ліквідації суб'єктів господарювання, а саме: коли вартість майна боржника продовжує знеці-нюватися і немає ніяких можливостей його відновлення; коли жодна юридична чи фізична особа не звернулась із заявою про проведення реструктуризації або санації; коли жодний поданий реструктуризаційний (санаційний) план не був схвалений потрібною кількістю кредиторів або коли запропонований і прийнятий план виходу підприємства із кризового стану неможливо реалізувати.

3. Ліквідація збанкрутілих підприємств. Далі доцільно перейти до з'ясу-вання безпосередньо самої процедури ліквідації суб'єкта господарювання, пов'язаної з оприлюдненням постанови про визнання боржника банкрутом, про призначення ліквідаторів і утворення ліквідаційної комісії, про визначення ліквідаційної маси активів та оцінки ліквідаційної вартості збанкрутілого підприємства.

Слід розрізняти терміни, застосовувані у світовій практиці щодо визначення упорядкованої та примусової ліквідаційної вартості, ліквідаційної вартості при-пинення функціонування активів підприємства, вміти відокремлювати певні етапи технологічної послідовності процесу розрахунку упорядкованої ліквідаційної вартості підприємства, якими є: розробка календарного графіка ліквідації активів підприємства; оцінка поточної вартості активів з урахуванням витрат на їх ліквідацію, обчислення обсягів зобов'язань підприємства; визначення різниці між поточною (скоректованою) вартістю активів і величиною зобов'язань підприємства.

Важливим є визначення можливих наслідків процесу визнання боржника банкрутом, пов'язаних із припиненням підприємницької діяльності боржника, переходом прав розпорядження майном банкрута до ліквідаційної комісії, прийнят-тям всіх боргових зобов'язань банкрута, призупиненням нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банкрута.

Важливим аспектом пізнання процесу ліквідації юридичної особи є вивчення різних способів реалізації активів з урахуванням специфіки функціонування під-приємств та розподілу коштів від продажу майна банкрута, спрямованих на задоволення претензій кредиторів. Слід підкреслити наявність певної, законодавчо усталеної черговості задоволення претензій кредиторів, згідно з якою вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно до належної кожному кредиторові суми, а не задоволені за недостатністю майна — вважаються погашеними.

Слід наголосити, що після закінчення реалізації майнових об'єктів та задово-лення усіх вимог кредиторів складається ліквідаційний баланс, в якому від обража-ються результати процесу реалізації ліквідаційних активів і розподілу одержаних коштів.

За результатами вивчення нового матеріалу необхідно: скласти конспект за пропонованим планом, дати відповіді у письмовій формі на тестові завдання з джерел:

1. Бойчик, І.М. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / І.М. Бойчик, М.С. Харів, М.І. Хопчан. – К: Каравела, 2000, стор. 263-265, тестові питання 7, 12, 14, 15;

2. Гринчуцький, В.І. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В Погріщук: Центр учбової літератури, 2012, стор. 301, 302, тестові питання: 3, 4, 5, 6, 10.

В усній формі дати відповіді на питання для самоконтролю знань.

Питання для самоконтролю знань:

1. В яких випадках юридична особа може бути ліквідована?

2. Який порядок ліквідації юридичної особи?

3. Яка послідовність дій під час ліквідації юридичної особи?

4. Сутність банкрутства та причини його виникнення.

5. Поняття та симптоми неплатоспроможності підприємств.

6. Заява про порушення справи про банкрутство.

7. Черговість задоволення вимог кредиторів.

8. Форми ліквідації підприємств.

9. Симптоми прояву банкрутства.

10. Наслідки ліквідації підприємств.

11. Опишіть порядок порушення справи про банкрутство.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати: поняття «банкрутство», його сутність та причини виникнення, процедуру визначення боржника банкрутом, порядок ліквідації збанкрутілих підприємств.

Дата добавления: 2015-07-25