Практичне заняття № 3

Тема 8. Ораторське мистецтво

Мета заняття: з’ясувати основні ознаки ораторського мистецтва.

План заняття

1. Сутність і специфіка публічної монологічної мови.

2. Методи самоаналізу перед виступом. Правила та закони ораторського мистецтва. Метод індивідуальної мозкової атаки.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Спираючись на опрацьований самостійно матеріал, виконайте практичні завдання.

Тренінг

1. Зміст – навчити студентів виражати свої думки перед аудиторією, застосовуючи ораторське мистецтво.

2. Передумови:

- студенти повинні попередньо розуміти сутність поняття красномовство;

- студенти повинні знати жанри красномовства;

- студенти повинні розуміти, які риси повинен мати справжній оратор і що необхідно для успішного виступу перед аудиторією;

- на занятті студент повинен виявити активність, для чого попередньо має бути зацікавлений життєвими прикладами застосування набутих під час заняття знань щодо майстерності красномовства, виступу з різними жанрами красномовства перед аудиторією.

3. Навчальна мета:

- розгляд та характеристика основних жанрів красномовства;

- підготовка успішного виступу перед аудиторією.

4. Навчальна процедура:

Вступ ( ознайомлення з метою даного заняття та передумовами до створення відповідної техніки мислення). – 10 хв.

Ознайомлення аудиторії з правилами роботи в групі (табл. 1):

Таблиця 1

Правила роботи в групі
Правило	Тлумачення
Цінування часу	За будь-якої програми тренінгу завжди існує ліміт часу. Всім учасникам потрібно бути уважними, не відволікатися від теми обговорення, прагнути дотримуватися регламенту, говорити згідно з темою та без відволікань, висловлювати свою думку коротко й чітко.
Ввічливість	Сприяє створенню позитивної атмосфери взаємної поваги, також сприяє збереженню часу. Учасники, поважаючи себе та інших, мають говорити по черзі, не перебивати один одного, пам'ятаючи, що думка кожного цінна і необхідна для Продовження таблиці 1 поповнення спільної скарбнички групового досвіду
Позитивність	Учасникам завжди краще висловлювати позитивні ідеї, здійснювати позитивні дії, ніж ініціювати негативні прояви - це непродуктивно. заважає досягненню мети тренінгу.
Говорити від свого імені	Вислови на зразок "Всі так думають" не несуть конкретної інформації, найчастіше не відповідають дійсності, як правило, потребують багато часу для підтвердження чи спростування. Тому їх застосування на тренінгу вважається помилкою. Слід користуватися "Я- висловлюваннями" ("Я вважаю", "Я так думаю", "На мій погляд" тощо). Якщо потрібно навести не власну думку чи інформацію, потрібно послатися на конкретне джерело (людину, документ, книгу, статтю тощо).
Правило додавання	Нові вислови, думки додаються до тих, що були оприлюднені раніше, але не заперечують, не спростовують, не нівелюють їх. На одне запитання може бути багато різних відповідей, і кожний має право на власну думку та її висловлювання. Виняток становлять лише такі, які не стосуються теми тренінгу або принижують людську гідність (дискримінують когось за ознаками статі, національності, релігійних переконань, зовнішності, віку тощо).
Правило добровільної активності	Якщо для виконання якогось завдання тренеру потрібна особлива участь когось із учасників, присутні мають право пропонувати лише свою кандидатуру. Визначення міри власної активності в тренінгу є ілком добровільним й індивідуальним.
Конфіденційність	Всі учасники зобов'язуються у власних інтересах залишати в своєму колі і не виносити за його межі інформацію особистого характеру, яка може бути оприлюднена учасниками про себе в ході тренінгу.
Правило "СТОП"	Дає можливість будь-якому учаснику не виконати якусь тренінгову дію ("пропустити хід") без додаткових пояснень причин цього.
Правило піднятої руки	Сигнал про наявність повідомлення учасник подає лише мовчки, піднімаючи руку вгору.
Зворотній зв'язок	Зворотний зв'язок - це висловлювання учасників щодо своїх міркувань стосовно сенсу та способів вирішення завдань, Продовження таблиці 1 власного стилю навчальної діяльності, пошуку ефективних шляхів вирішення проблем тощо. Такі висловлювання дають можливість учасникам пізнавати унікальний досвід інших людей, бачити себе їхніми очима. Тренер має стежити, щоб висловлювання були описовими, а не оцінювальними; конструктивними, мали позитивну спрямованість, не містили негативних вказівок тощо. За необхідності тренер повинен "вирівнювати ситуації", коригуючи висловлювання учасників, змінюючи акценти, наголошуючи на позитиві й конструктивні. Зворотний зв'язок здійснюється безпосередньо по ходу обговорення теми, виконання вправи чи завдання.

Обговорення дискусійних питань:

Студенти діляться на 7 – 8 груп. Кожна група отримала заздалегідь завдання – приготувати промову відповідно до виду красномовства. Підготовка до виступу – 10 – 15 хвилин. Після підготовки починаються виступи учасників груп – 20 хвилин.

Перелік питань для обговорення:

1. Які якості повинен мати сучасний оратор, щоб найбільше впливати на аудиторію?

2. Публічний виступ – це форма ствердження. Чи згодні ви з такою думкою?

3. Чи можна підвищити свою ораторську майстерність?

4. Яку роль відіграють поза, міміка, жести в усному виступі?

5. Які характерні риси має академічне красномовство?

6. Як ви вважаєте, чи політичні промови важливі в діяльності політичного діяча? Відповідь обґрунтуйте.

7. Охарактеризуйте дипломатичне красномовство.

8. Які етапи включає в себе підготовка викладача до лекції? Які існують вимоги до читання лекції?

Вправа для засвоєння знань «Завершення речення» (Індивідуальна оцінка):

Мета – зворотній зв'язок щодо основних моментів вивченого матеріалу. Процедура: тренер зачитує такі незавершені речення: «Я дізнався, що…», «Мене здивувало, що…», «Можливо було б краще, якби…»; тренер пропонує кожному учаснику записати свої відповіді на питання та здати тренеру.

5. Матеріали та обладнання:

- ручка;

- аркуш паперу;

- картка з проблемним питанням для кожної групи;

- роздрукована таблиця «Правила роботи в групі»;

- тестові питання для контролю.

6. Контроль-оцінка (оцінювання засвоєного матеріалу на основі виконання тестових завдань).

Тестові завдання

1. Що таке красномовство?

а) це ораторське мистецтво;

б) це мистецтво побудови та публічного вимовлення промови з метою бажаного впливу на аудиторію.

2. Основними жанрами академічного красномовства є:

а) лекція;

б) наукова доповідь;

в) наукова бесіда;

г) захист реферату.

3. Особливими рисами рекламного красномовства є:

а) наукова термінологія;

б) повідомлення відомостей наукового характеру;

в) зміст, зовнішнє оформлення;

г) наявні елементи правових та етичних характеристик.

4. «Влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або у певній ситуації» це:

а) академічне красномовство;

б) соціально–побутове;

в) політичне;

г) соціальне.

5. Який із видів красномовства активно розвивається на Заході і починає розвиватися в Україні?

а) дипломатичне красномовство;

б) соціально-побутове;

в) рекламне;

г) академічне.

6. Жанрами соціально-побутового красномовства є:

а) ювілейна промова;

б) надмогильна промова;

в) наукова доповідь;

г) тост;

д) реферат;

е) анекдот.

7. Усний виступ із метою висвітлення певної інформації та вплив на розум, почуття й волю слухачів логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця – це:

а) промова;

б) доповідь;

в) реферат.

8.За сферою функціонування політичні промови поділяються на:

а) інформаційні;

б) парламентські;

в) воєнні;

г) полемічні;

д) мітингові.

9. Основними особливостями даного виду промови є: офіційний характер промови, полемічність, попередня обумовленість змісту, підсумковий характер промови. Назвіть вид промови.

а) агітаційна промова;

б) політична промова;

в) наукова промова;

г) судова промова.

10. Промова-наказ, інструктивна промова, промова-заклик є різновидами:

а) політичного красномовства;

б) військового красномовства;

в) судового красномовства;

г) соціально-побутового красномовства.

11. Установіть відповідність:

а) суспільно-побутове красномовство

б) політичне красномовство

в) академічне красномовство

г) судове красномовство

1) лекція; 2) оповідь; 3) самозахисна промова; 4) промова з метою викликати до активних дій.

12. Що включає в себе риторична підготовка викладача до реалізації підготовленої лекції в процесі виступу перед слухачами?

а) хронометраж;

б) викладач повинен виробити у себе розуміння значущості своєї діяльності впевненості у своїх знаннях;

в) особливу увагу слід звернути на дикцію, принаймні на ті слова, що потребують специфічної вимови.

13. Мітингова промова – це:

а) промова, яка має гострополітичний, закличний характер; проголошується у випадках, коли необхідно зосередити увагу певного кола людей на будь-якому актуальному питанні і викликати колективну думку з цього приводу;

б) промова, яка має роз’яснювальний характер, стисла за часом, може бути закличною;

в) промова, яка обмежена жорстким регламентом, зобов’язує депутата миттєво орієнтуватися у ситуації, імпровізувати.

14. Висвітити громадську точку зору відносно вчиненого злочину та особи підсудного – це призначення:

а) академічної промови;

б) судової промови;

в) суспільно-побутового виступу.

15. Судове красномовство – це:

а) ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження;

б) ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи;

в) проповіді, бесіди у практиці християнських конфесій.

Бібліографічний список

(2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 16, 27, 34, 35, 37, 38, 39)

Дата добавления: 2015-07-25