Читайте также:
|
|
Вступ. Політична карта світу.
Сучасна географія є складною системою взаємопов’язаних і взаємодіючих наук, які, в залежності від предмета вивчення, входять до складу однієї з двох великих груп – фізико-географічної, або економіко-географічної. До останньої групи належить наука, курс якої ви будете вивчати протягом цього навчального року.
Економічна і соціальна географія світу – це наука, що вивчає територіальну організацію суспільного виробництва, умови і особливості його розміщення в різних країнах світу і регіонах. Сьогодні ми звернемося до задач цього курсу і тих об’єктів, які в ньому вивчаються.
Будь-яка наука визначається передусім двома поняттями – об’єктом і предметом дослідження. Ці поняття не тільки важливі, але і досить складні, тому спочатку розберемося в їх змісті.
Об’єкт науки – це родове поняття, тому до його складу входять об’єкт граничний (широкий), конкретні і специфічні об’єкти.
Багато наук мають спільний широкий об’єкт вивчення – Землю. Усі ці науки відрізняються одна від одної конкретним об’єктом дослідження. Так, конкретний об’єкт геології – внутрішня будова Землі, фізичної географії – географічна оболонка Землі тощо.
Об’єкт економічної і соціальної географії в самому широкому сучасному розумінні – це географічне середовище, тобто освоєна і залучена до життя людського суспільства частина географічної оболонки Землі, де суспільство взаємодіє з природою. А конкретні об’єкти соціальної і економічної географії світу – це господарство, його галузі, що розвиваються в конкретних соціально-економічних умовах географічного середовища, населення і природні ресурси.
При цьому господарство і його галузева структура є об’єктом вивчення і багатьох інших наук, наприклад економічних. Те ж саме відношення і до інших об’єктів соціально і економічної географії. Так, населення є об’єктом вивчення демографії, етнографії тощо. Природні умови і природні ресурси вивчає також фізична географія.
Тому велику роль відіграє предмет дослідження. Предмет науки відрізняється від її об’єкта тими чітко обмеженими сторонами, які в даний час вивчаються певною наукою теорією з обов’язковим урахуванням точки зору розгляду цього об’єкта. Так, усі географічні науки об’єднує загальна точка зору – виявлення територіальних і просторово-часових зв’язків між елементами конкретних об’єктів.
Отже, навіть при спільному об’єкті науки розрізняються предметом дослідження.
Ви вже знаєте, що об’єкти вивчення даного курсу природа, люди, господарство - складні, різноманітні, неповторні і перебувають у стані постійної взаємодії, тобто весь час змінюються.
Більшість подій і явищ нашого швидкоплинного світу просто неможливо зафіксувати на сторінках, наприклад, шкільного підручника. Тому вам стануть у пригоді інші джерела – засоби масової інформації: газети і журнали, радіо і телебачення, електронні носії інформації, Інтернет тощо. Вони допоможуть вам наблизити далеке і дізнатися про нього детальніше, оскільки в сучасному глобальному світі ніщо не може існувати відокремлено.
Оскільки в сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивідуальна і неповторна, для зручності вивчення за низкою об’єднуючих ознак (рівень економічного розвитку, особливості ЕГП і ПГП, природні умови і ресурси) виділяють історико – географічні регіони. Найбільшими історико – географічними регіонами є материки.
Історико – географічні регіони відрізняються мірою внутрішньої єдності. Так, регіон Західна Європа є найбільш цілісним у політичному, культурному, економічному, господарському відношенні регіоном, тоді як в Африці ПАР набагато перевершує інші країни регіону за всіма показниками розвитку. Від чого залежить міра внутрішньої єдності регіонів? Можна виділити кілька чинників:
1) історія розвитку регіону (освоєння і заселення земель тощо);
2) етнічні процеси;
3) господарські зв’язки регіону;
4) транспорт;
5) природні умови (рельєф, клімат, ґрунти тощо)
Важливою ознакою єдності регіону є наявність внутрішнього ринку: його відсутність свідчить про роз’єднаність країн,що входять до складу регіону. Багато історико – географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці – субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно – Східна Азія, Південно – Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія – кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак. Детальніше із субрегіонами ми познайомимося при вивченні регіональної географії.
Політична карта світу містить у собі інформацію про місце країни в сучасному світі та її політико-адміністративну структуру. Однак при детальному вивченні окремої країни інформація політичної карти світу не завжди достатня: ми не дізнаємося, як управляється країна, від яких країн вона залежить більше, від яких – менше, як і коли вона виникла і багато іншого. Ці відомості нам нададуть інші джерела інформації – текстові. Але інформацію треба розуміти, а для цього необхідне знання термінів, до яких ми і звернемося на сьогоднішньому уроці.
П’ять тисяч років тому на Землі почали з’являтися перші держави – Китай, Індія, Вавилон, Єгипет, Іудея. Ви знаєте, наскільки вони були не схожі на те, що називають державою зараз, і це природно: за п’ять тисяч років розвитку цивілізації жодне людське уявлення про навколишній світ і суспільство не залишалося незмінними. Змінилися самі держави та їхня кількість: сьогодні на земній кулі існує 235 країн і територій, 193 з яких – незалежні держави. Кількість і різноманітність територій вимагають виділення найбільш загальних ознак, за якими їх можна згрупувати для зручності вивчення і можливості виявити деякі загальні закономірності. Почнемо з найбільш загального визначення.
Країна – територія, що має певні кордони, користується державним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави (колонія, підопічна територію).
Зверніть увагу на ключове слово визначення – територія. Що це таке? Міжнародне право визначає це поняття таким чином: “ Територією є різні просторі земної кулі з її сухопутною водною поверхнями, надрами і повітряним простором, а також тілами, що знаходяться у ньому ”. Територія є державою, якщо вона не перебуває під суверенітетом певної держави і відокремлена від сусідніх територій державними кордонами. Якщо територія перебуває під суверенітетом іншої держави, мова йде про колонію (повна політична залежність) або протекторат – підопічну територію (часткова політична залежність, терміни та умови якої визначаються міжнародними організаціями, насамперед ООН).
Держава – політична організація суспільства з повною формою правління, яка визначає господарство і суспільні структури. Форма державного правління – це республіка і монархія.
Республіка – це форма правління, при якій глава держави (наприклад президент) обирається населенням або спеціальною виборчою колегією. Законодавча влада в республіці належить виборному представницькому органу (парламенту). Більшість сучасних держав є республіками.
Монархія – це форма правління, при якій глава держави володіє одноосібною владою, яка, як правило, передається у спадкування. Якщо влада монарха не обмежена, монархія називається абсолютною (Саудівська Аравія), якщо обмежена – конституційною (більшість сучасних монархій). У конституційних монархіях законодавча влада належить парламенту, виконавча – уряду, тобто здійснюється принцип “монарх царює, але не править” (Велика Британія, Норвегія, Швеція). Якщо монарх одночасно є главою церкви, то форма правління в державі називається теократичною монархією.
У сучасному світі нараховується всього 30 монархій, причому майже половина – 14 – знаходиться в Азії. В Америці монархій немає зовсім, в Європі їх 12, Африці – 3, в Океанії – 1. Про те, наскільки унікальна форма правління в конкретній країні, свідчить унікальна форма правління в конкретній країні, свідчить різноманітність виявів монархій: королівство, султанат, емірат, князівство, герцогство.
Наступною важливою характеристикою держави є форма її устрою. Їх також дві – унітарна і федеративна.
Унітарним називається суцільне державне утворення, що складається з адміністративно – територіальних одиниць, які підлеглі центральним органам влади і не мають ознак суверенітету. Законодавча і виконавча влада в унітарних державах єдина (Франція, Україна, Ізраїль).
Федеративною називається держава, що складається з федеральних одиниць – штатів, земель тощо. У федерації діють єдина конституція, єдині федеральні органи державної влади, встановлюються єдине громадянство, єдина валюта тощо. При цьому федеральні одиниці, як правило, мають власну конституцію, законодавчі, виконавчі і судові органи (Німеччина, США, Індія). Федерація може носити тимчасовий характер, якщо вона створюється з метою досягнення спільних інтересів федеральних одиниць. Це об’єднання називається конфедерацією (Швейцарія з 1291 р. до 1818 р.).
Отже, на сучасній політичній карті світу нараховується понад 200 країн, 193 з яких є суверенними державами. Країни світу дуже різні за багатьма показниками. Спробуємо визначити ці показники. Почнемо з найбільш очевидного – площі території. Наприклад, Австралія – це цілий материк.
З попередніх курсів вам відомо, що однією з найважливіших характеристик країни є її природно – ресурсний потенціал. За цією ознакою країни світу відрізняються надзвичайною різноманітністю: від тих, чий ресурсний потенціал оцінюється як бідний або недостатній, через середньо забезпечені до багатих. У залежності від однієї з особливостей географічного положення – виходу до акваторій – країни класифікуються як такі, що мають вихід до моря (США, Мексика, Росія, Індія, Чилі тощо), і внутрішньоконтинентальні (Чад, Малі, Парагвай, Непал, Бутан).
Сукупність цих ознак і визначає неповторність, унікальність кожної окремої країни, але в той же час цих ознак так багато, що спільну класифікацію всіх країн виділити дуже складно. Тому найчастіше при характеристиці країни використовують кілька класифікацій, в основу кожної з яких покладено одну ознаку – територію, населення (кількість, національний склад, віросповідання), природно – ресурсний потенціал, рівень розвитку і багато іншого. Наприклад, характеристика країни може будуватися за таким планом:
1. Географічне положення.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
II. Измерение амплитудной характеристики усилителя и определение его динамического диапазона | | | Час виникнення держави. |