Медичного факультету 8 страница

Читайте также:

6. Після імплантації пацієнту штучного клапана серця у нього з’явилася схильність до кровотеч. Кількість тромбоцитів у крові знижена. Тромбоцитопенію у даного хворого можна пояснити

A. Механічним руйнуванням тромбоцитів

B. Адгезією тромбоцитів на клапані

C. Токсичним ураженням тромбоцитів

D. Руйнуванням тромбоцитів аутоантитілами

E. Дефіцитом тромбоцитопоетичного фактора

7. Хвора, 25 років, поступила в гематологічне відділення із скаргами на появу крововиливів різних розмірів на тілі, під час місячних - маткові кровотечі. Хворіє 10 років. При огляді: блідість шкіри та слизових оболонок, на верхніх та нижніх кінцівках – крововиливи різної величини та кольору. Пульс - 100 уд/хв, АТ – 110/70 мм.рт.ст.. Аналіз крові: ер. – 3,3х10¹²/л, Hb – 80г/л, тромбоцити – 33х10⁹/л, час зсідання крові – початок 2 хв., кінець – 6 хв., час тривалості кровотечі (за Дюке) – 15 хв. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Тромбоцитопенічна пурпура

B. Хвороба Маркіафава-Мікелі

C. Тромбастенія Глянцмана

D. Тромбоцитопатія Віллебранда-Юргенса

E. Хронічний мієлолейкоз

8. Хворий, 12 років, поступив в клініку з гемартрозом колінного суглоба. З раннього дитинства відмічає підвищену кровоточивість. Яка хвороба у хлопчика?

A. Гемофілія.

B. Геморагічний васкуліт.

C. Залізодефіцитна анемія.

D. В₁₂-дефіцитна анемія.

E. Тромбоцитопенічна пурпура.

9. Хвора, 30 років, страждає на мігрень, тому часто приймає анальгін. Останнім часом з’явились геморагії на шкірі, часті носові кровотечі, кількість тромбоцитів - 30×10 ⁹/л, час тривалості кровотечі подовжений. Чим викликані вказані порушення?

A. Аутоімунна тромбоцитопенія.

B. Геморагічний васкуліт.

C. Гемолітична анемія.

D. Ангіогемофілія.

E. Тромбоцитопатія.

10. У хворого спостерігається патологічний процес, обумовлений генною мутацією, зчепленою з Х-хромосомою. Дане захворювання супроводжується дефіцитом VIII фактору та подовженням часу згортання крові до 25 хв. Яке це захворювання?

A. Гемофілія

B. Глаукома

C. Гемералопія

D. Дальтонізм

E. Галактоземія

11. Робітник фармацевтичного заводу звернувся зі скаргами на загальну слабкість, носові кровотечі, значну кровоточивість ясен, множинні підшкірні крововиливи. В крові: ер. – 2,2×10¹²/л, Нв – 48 г/л, Л. – 2,1×10⁹/л, нейтропенія з відносним лімфоцитозом, тромбоцити - 35×10⁹/л. Який найбільш вирогідний патогенез тромбоцитопенії?

A. Зменшення продукції тромбоцитів.

B. Посилене руйнування тромбоцитів.

C. Підвищене використання тромбоцитів.

D. Перерозподіл тромбоцитів.

E. Підвищена втрата тромбоцитів

12.Гепарин виявляє антикоагуляційні властивості через:

A. Активацію антитромбіну III

B. Блокування фібриногену

C. Зв’язування іонів Са++

D. Інактивацію фактора VII

E. Інактивацію протеїну С

13. У попередньо здорової 27-річної жінки на шкірі раптово з’явились розповсюджені петехії. Вміст гемоглобіну, показник гематокриту, кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкоцитарна формула – в нормі. Відзначається значне зменшення числа кров’яних пластинок - 30×10⁹/л. Для яких з перерахованих патологічних процесів вказане є найбільш характерним?

A. Ідиопатична тромбоцитопенічна пурпура

B. Алейкемічна лейкемія

C. Тромбастенія Гланцмана

D. Тромбоцитопенія фармакологічного походження

E. Апластичні процеси кісткового мозку

14. У хворого з синдромом Іценка-Кушинга на шкірі з’явилися синці і точкові крововиливи, особливо виражені в місцях тертя одягу. Поява шкірної кровоточивості зумовлена порушенням функціонального стану

A. Судинної стінки

B. Кров’яних пластинок

C. Системи коагулянтів

D. Системи антикоагулянтів

E. Системи фібринолізу

15. Після щеплення (АКДП) загинув хлопчик 11 років при клінічній картині скарлатини. При вивченні історії хвороби встановлено, що у нього періодично спостерігався петехіальний висип на шкірі рук і ніг, екзема. Хворий загинув через наявність в нього:

A. Синдрому Віскотта-Олдрича

B. Синдрому Луї-Барра

C. Хвороби Верльгофа

D. Хвороби Брутона

E. Хвороби Шенлейна-Геноха

16.При обстеженні хворого з гемофілією виявлені зміни деяких показників крові. Яка з перерахованих ознак віповідає цьому захворюванню?

A. Час згортання крові сповільнений.

B. Тромбоцитопенія

C. Час тривалості кровотечі за Дюке подовжений

D. Еозинофілія

E. Афібриногенемія

17. У хворого після оперативного видалення кісти підшлункової залози виник геморагічний синдром з вираженим порушенням зсідання крові. Розвиток цього ускладнення пояснюється:

А.Активацією протизгортальної системи

B.Недостатнім утворенням фібрину

C.Зменшенням кількості тромбоцитів

D.Активацією фібринолітичної системи

E.Активацією фактору Крисмаса

Еталони відповідей:

1.А, 2.В, 3.А, 4.А, 5.Е, 6.А, 7.А, 8.А, 9.А, 10.А, 11.А, 12.А, 13.А, 14.А, 15.А, 17. D.

Ситуаційні задачі

1. У хворого на лейкоз з’явилися точкові крововиливи на тілі, кровоточивість ясен.

1) Який механізм розвитку даного синдрому у хворого?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

2) Яке зрушення в картині крові слід очікувати у такого хворого?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

3) Який метод лікування можна такому хворому застосувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. У хворого на цироз печінки з’явилися ознаки геморагічного синдрому.

1) Який вірогідний механізм виникнення цього синдрому?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. У хворого на механічну жовтяницю з’явилися на шкірі петехії (точкові крововиливи).

1) В якій ланці системи гемостазу виникло порушення?

________________________________________________________________

2) Який біохімічний аналіз крові необхідно зробити, щоб визначити цю ланку.

________________________________________________________________

4. Як відомо, скарлатину супроводжують висипання.

1) Який механізм цього явища?

2) Який напрямок патогенетичного лікування при цьому доцільний?

5. З анамнезу хворого, який звернувся зі скаргами на поширені точкові крововиливи, стало відомо, що йому було проведено декілька переливань цільної крові.

1) Який механізм розвитку цих крововиливів?

6. Хворий госпіталізований з приводу ревматизму. Вживає нестероїдні протизапальні засоби – ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) у великих дозах. Екстракція зуба у хворого ускладнилася тривалою кровотечею.

1) Поясніть патогенез геморагічного синдрому у хворого.

7. Хворий страждає на хронічний лімфолейкоз. Під час обстеження: еритроцити- 2,7х10¹² /л, гемоглобін – 60 г/л, лейкоцити – 23х10⁹/л, тромбоцити -60х10⁹/л.

1) Які причини можуть привести до порушення процесу згортання крові?

2) Патогенез можливих розладів гемокоагуляції у хворого.

8. На гемофілію А хворіє хлопчик 5 років. Батьки хворого здорові.

1) В чому суть цього захворювання?

________________________________________________________________

2) Який патогенез геморагічного синдрому при гемофілії А?

3) Чи можуть захворіти на гемофілію діти жіночої статі цих батьків?

________________________________________________________________

9.У попередньо здорової 27-річної жінки на шкірі раптово з’явились розповсюджені петехії. Вміст гемоглобіну, показник гематокриту, кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкоцитарна формула – в нормі. Відзначається значне зменшення числа кров’яних пластинок - 30×10⁹/л.

1.Для яких з перерахованих патологічних процесів вказане є найбільш характерним?

10 У хворого спостерігається патологічний процес, обумовлений генною мутацією, зчепленою з Х-хромосомою. Дане захворювання супроводжується дефіцитом ІХ фактору та подовженням часу згортання крові до 25 хв.

1.Яке захворювання у хворого? Розкрийте його патогенез.

11. Після переливання крові у хворого з’явилися відчуття страху, блідість шкіри, липкий холодний піт, біль у надчеревній ділянці. Об’єктивно: артеріальний тиск – 70/40 мм рт.ст., частота скорочень серця - 120 за 1 хв., пульс слабкого наповнення, частота дихання – 34 за хв. Встановлено діагноз: гемотрансфузійний шок.

1) Розкрийте причини цієї патології.

2) Розкрийте патогенез розладів мікроциркуляції у хворого.

12. Хворого на синдром тривалого розчавлювання з клінічною картиною гострої ниркової недостатності (анурія, азотемія, інтоксикація) госпіталізовано у відділення реанімації.

1) Яке порушення зсідання крові розвинулось у хворого (охарактеризуйте за всіма відомими класифікаціями)?

2) Поясніть його пусковий механізм. Наведіть у вигляді схеми його розвиток

13.Після імплантації пацієнту штучного клапана серця у нього з’явилася схильність до кровотеч. Кількість тромбоцитів 100х10⁹/л.

1. Яке захворювання у хворого? Розкрийте його патогенез.

14.У хворого опікова хвороба ускладнилася ДВЗ-синдромом.

1.Яку стадію ДВЗ-синдрому можна запідозрити,якщо відомо, що кров хворого згортається менше ніж за 3 хвилини?

2.Розкрийте етіологію та патогенез ДВЗ синдрому.

ТЕМ 28: АНАЛІЗ ГЕМОГРАМ.

Актуальність теми.

Система крові є однією з самих динамічних систем організму. В кровотворній системі відбувається постійне новоутворення клітин на заміну загиблих, життєвий цикл яких набагато коротший за життя цілісного багатоклітинного організму. В результаті чіткої координації процесів кровотворення і кроворуйнування склад крові у здорової людини досить постійний. Тому динамічна рівновага, що характеризує систему крові в цілому, дозволяє судити про її стан за якісними та кількісними змінами однієї з ланок. Найбільш досяжним та простим для вивчення є склад периферичної крові. Без аналізу крові не обходиться жодне обстеження хворого, не ставиться ні один діагноз, це перший і необхідний крок для оцінки стану кровотворення.

Вивчення картини крові при окремих захворюваннях є важливим кроком для ранньої діагностики захворювань, а також діагностичним критерієм оцінки стану імунної системи при різних захворюваннях внутрішніх органів.

Загальна мета заняття. Вивчити причини виникнення та механізми змін показників крові при різних патологічних процесах та обгрунтувати значення для практичного лікаря.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1. Виділити основні зміни показників крові, пояснити механізми їх розвитку.

2. Визначити вірогідну патологію крові за морфологічною картиною крові.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:

1. Знати показники крові в нормі. (кафедра нормальної фізіології)

2. Схему кровотворення. (кафедра гістології)

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. Фізіологія людини. Під ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269

2. Фізіологія людини. Під ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор. 473-493.

3. Гістологія людини. Під ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор. 145–160.

Для з’ясування відповідності вихідного рівня ваших знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче рівень ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.

1. Назвіть кількість еритроцитів у жінок та чоловіків в нормі.

2. Назвіть кількість гемоглобіну у жінок та чоловіків в нормі.

3. Назвіть кількість лейкоцитів в нормі.

4. Назвіть кількість тромбоцитів в нормі.

5. Що показує колірний показник?

6. Чому дорівнює колірний показник в нормі?

7. Запишіть нормальну лейкоцитарну формулу

8. Назвіть відсоток різних форм нейтрофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:

9. Назвіть відсоток лімфоцитів у лейкоцитарній формулі в нормі:

10. Назвіть відсоток моноцитів у лейкоцитарній формулі в нормі:

11. Назвіть відсоток еозинофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:

12. Назвіть відсоток базофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:

13. Чому дорівнює час кровотечі за Дюке в нормі?

14. Чому дорівнює час зсідання крові за Лі Уайтом в нормі?

15. Дайте характеристику симптому Кончаловського в нормі.

16. Наведіть приклади анемій, для яких характерний гіпохромний колірний показник.

17. Наведіть приклади анемій, для яких характерний нормохромний колірний показник.

18. Наведіть приклади анемій, для яких характерний гіперхромний колірний показник.

19. Назвіть якісні зміни еритроцитів.

20. Який тип кровотворення характерний для В₁₂-дефіцитної анемії?

21. Назвіть тип анемії, для якої характерна поява в крові мішенеподібних еритроцитів:

22. Назвіть тип анемії, для якої характерна поява в крові мікросфероцитів:

23. Для яких патологічних станів характерний нейтрофільний лейкоцитоз?

24. Для яких патологічних станів характерний еозинофільний лейкоцитоз?

25. Для яких патологічних станів характерний лімфоцитоз?

26. Перерахуйте патологічні стани, для яких характерна наявність моноцитозу.

27. Перерахуйте патологічні стани, для яких характерна наявність в крові базофільного лейкоцитозу.

28. Які є зсуви лейкоцитарної формули вліво (перерахуйте)?

29. ШЗЕ (швидкість зсідання еритроцитів) в нормі.

30. Для яких захворювань характерний зсув лейкоцитарної формули вліво?

31. Для яких патологічних процесів характерний зсув лейкоцитарної формули вправо?

32. Для яких захворювань крові характерна наявність «лейкемічного провалу»?

33. Для яких захворювань крові характерна наявність в крові перехідних (проміжних) форм лейкоцитів певного ряду?

Еталони відповідей:

1. Жін.: 3,9-4,7х10¹²/л; чол.: 4,5-5,0х10¹²/л

2. Жін.: 120-140г/л; чол.: 140-160г/л

3. 4-9х10⁹/л 4. 200-400х10⁹/л

5. Кількість гемоглобіну в одному еритроциті.

6. 0,85-1,0

7. Еозинофіли – 1-5%,

базофіли – 0-1%,

нейтрофіли: юні – 0-1%,

паличкоядерні – 1-6%,

сегментоядерні – 47-72%,

лімфоцити – 19-37%,

моноцити – 3-11%

8. нейтрофіли: юні – 0-1%,

паличкоядерні – 1-6%,

сегментоядерні – 47-72%,

9. 19-37% 10. 3-11% 11. 1-5%

12. 0-1% 13. 2-3хв. 14. 4-8хв.

15. Негативний

16. А) ЗалізодефіцитнаБ) Залізорефрактерна В) Хронічна постгеморагічна

17. А) Гемолітичні Б) Гостра постгеморагічна

18. А) В₁₂-дефіцитна Б) Фолієводефіцитна

19. А) Анізоцитоз Б) Пойкілоцитоз

В) Анізохромія

Г) Наявність патологічних включень (тільця Жолі, кільця Кебота)

20. Мегалобластичний

21. Таласемія

22. Спадкова мембранопатія (хвороба Мінковського-Шоффара)

23. А) Гнійно-запальні процеси Б) Асептичне запалення

24. А) Алергічні реакції Б) Гельмінтози В) Хронічний мієлолейкоз

25. А) Специфічні хронічні інфекції (туберкульоз, сифіліс, бруцельоз)

Б) Хронічний лімфолейкоз

В) Гострі інфекції (коклюш, вірусний гепатит)

26. А) Хронічні специфічні інфекції (туберкульоз, бруцельоз)

Б) Інфекційний мононуклеоз

В) Інфекції, викликані найпростішими (висипний тиф, малярія)

27. А) Хронічний мієлолейкоз Б) Аутоалергія В) Гемофілія

28. А) Регенеративний Б) Гіперрегенеративний

В) Дегенеративний Г) Регенеративно-дегенеративний

29. 2-11 мм/год

30. А) Гнійно-запальні процеси Б) Ендогенні інтоксикації

В) Хронічний мієлолейкоз

31. А) В₁₂-дефіцитна анемія Б) Фолієводефіцитна анемія

32. Гострий лейкоз

33. Хронічний лейкоз

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Охарактеризувати основні показники крові.

2. Зміни показників крові у дітей різного віку.

3. Зміни показників крові при різних патологічних процесах, значення цих змін для практичного лікаря.

4. Розібрати гемограми при різних патологічних процесах.

Література:

Основна:

1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид. Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.388-436.

2. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 364-401.

3. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова книга", 2007 р., стор.232-299.

Додаткова:

1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.: Медицина,1985г.

2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург; Невский диалект,2000г.

3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д – Киев: Лагос,2001г.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти повинні ознайомтись з проведенням практичної частини заняття.

Кожний студент отримує гемограму і самостійно її розбирає. Робить висновок – про що можуть свідчити зміни в даному аналізі крові. Розкривають механізми розвитку змінених показників крові.

ГЕМОГРАМИ:

№ 1.

П.І.Б. Малиновський С.П.

Гемоглобін 98 г/л

Еритроцити 4,3х10¹²/л

Колірний показник?

Лейкоцити 10,6х10⁹/л

Еозинофіли 19%

Базофіли 1%

Нейтрофіли

Паличкоядерні 1%

Сегментоядерні 48%

Лімфоцити 18%

Моноцити 13%

ШОЕ 10 мм/год

№ 2

П.І.Б. Іванов Ф.М.

Гемоглобін 58 г/л

Еритроцити 2,5х10¹²/л

Колірний показник?

Лейкоцити 350х10⁹/л

Еозинофіли 1%

Нейтрофіли

Паличкоядерні 1%

Сегментоядерні 7%

Лімфобласти 7%

Пролімфоцити 3%

Лімфоцити великі 12%

Лімфоцити середні 8%

Лімфоцити малі 60%

Моноцити 1%

ШОЕ 20 мм/год

№ 3

П.І.Б. Сєргєєв І.А.

Гемоглобін 110 г/л

Еритроцити 3,5х10¹²/л

Колірний показник?

Лейкоцити 150х10⁹/л

Еозинофіли 2%

Базофіли 3%

Мієлобласти 10%

Промієлоцити 10%

Мієлоцити 15%
Нейтрофіли

Метамієлоцити 15%

Паличкоядерні 20%

Сегментоядерні 24%

Моноцити 1%

ШОЕ 25 мм/год

Заключення:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

№ 4

П.І.Б. Кац А.Н.

Гемоглобін 88 г/л

Еритроцити 3,7х10¹²/л

Колірний показник?

Лейкоцити 9,5х10⁹/л

Еозинофіли 11%

Базофіли 0,5%

Нейтрофіли

Паличкоядерні 2,5%

Сегментоядерні 52%

Лімфоцити 30%

Моноцити 4%

ШОЕ 12 мм/год

№ 5

П.І.Б. Петров О.А.

Гемоглобін 82 г/л

Еритроцити 3,9х10¹² /л

Колірний показник?

Лейкоцити 26,8х10⁹/л

Еозинофіли -
Базофіли -

Мієлоцити 2%
Нейтрофіли

Метамієлоцити 26%

Паличкоядерні 19%

Сегментоядерні 39%

Лімфоцити 8%

Моноцити 6%
ШОЕ 32 мм/год

№ 6

П.І.Б. Яремчук Г.І.

Гемоглобін 58 г/л

Еритроцити 1,4х10¹²/^л

Колірний показник?

Лейкоцити 3,7х10⁹/л

Еозинофіли 4%

Нейтрофіли:

Паличкоядерні 2%

Сегментоядерні 57%

Лімфоцити 31%

Моноцити 6%

ШОЕ 22 мм/год

Морфологія крові

Мегалобласти 2 в полі зору

Мегалоцити 8 в полі зору

№ 7

П.І.Б. Сидорук О.І.

Гемоглобін 86 г/л

Еритроцити 4,1х10¹²/л

Колірний показник?

Лейкоцити 26,5х10⁹/л

Еозинофіли 2%

Базофіли 1%

Нейтрофіли

Метамієлоцити 2,5%

Паличкоядерні 18,5%

Сегментоядерні 31,5%

Лімфоцити 26,5%

Моноцити 18%

ШОЕ 11 мм/год

№ 8

П.І.Б. Смірнов Олександр

Вік 8 років

Гемоглобін 100 г/л

Еритроцити 2,5х10¹²/л

Колірний показник?

Лейкоцити 280х10⁹/л

Нейтрофіли

Метамієлоцити -

Паличкоядерні 1%

Сегментоядерні 5%

Лімфобласти 91%

Лімфоцити 3%

ШОЕ 60 мм/год

Скарги на болі в горлі при ковтанні. Гарячка, кровотеча ясен. Заключення:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

№ 9

П.І.Б. Петров Сергій

Вік 6 місяців

Гемоглобін 80 г/л

Еритроцити 3,0х10¹²/л

Колірний показник?

Лейкоцити 7,2х10⁹/л

Еозинофіли 2%

Нейтрофіли:

Сегментоядерні 30%

Лімфоцити 65%

Моноцити 3%

ШОЕ 10 мм/год

Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 111 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница	\|	следующая страница ==>
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 7 страница	\|	МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 9 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.099 сек.)