Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Медичного факультету 4 страница

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 1 страница | МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 2 страница | МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 6 страница | МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 7 страница | МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 8 страница | МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 9 страница | МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 10 страница | МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 11 страница |


Читайте также:
  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

 

4. Гемоглобін – 49г/л, еритроцити – 1,2×1012/л., лейкоцитів – 3,0×109/л. Мазок крові: мегалоцити, мегалобласти, анізоцитоз, пойкілоцитоз, зустрічаються еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо. У хворого атрофія сосочків язика, хитка хода.

1. Підрахуйте колірний показник.

2. Для якого виду анемій характерна дана картина крові?

3. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

4. Дайте морфологічну характеристику мегалобластів та мегалоцитів?

5. Які порушення з боку інших органів і систем можливі при такій анемії? Які механізми їх розвитку?

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

5. В лікарню госпіталізована дівчинка 3-х років (за національністю марокканка). Об’єктивно: шкіра і склери іктеричні, температура тіла – 390С, селезінка і печінка збільшені, сеча чорного кольору, містить гемоглобін і гемосидерин. Аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити – 2,3´1012/л, лейкоцити–15´109/л, нейтрофільний лейкоцитоз з ядерним зсувом вліво, ШЗЕ–25мм/год., пойкілоцитоз, анізоцитоз, поодинокі серпоподібні еритроцити. Під час електрофорезу гемоглобіну виявлено HbS i HbA.

1. Яка патологія спостерігається у дитини?

2. Розрахуйте колірний показник.

3. Охарактеризуйте її за 4-ма відомими класифікаціями.

4. Розкрийте патогенез даної патології

5. Поясніть механізм розвитку гемоглобінурії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.Хвора К., 46 років, вже понад 10 років хворіє на виразкову хворобу. Скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, біль в ділянці епігастрію. В крові: кількість ер.-3×1012/л, анулоцити, мікроцитоз, пойкілоцитоз, ретикулоцити - 10%0; лейкоцити - 8×109/л; тромбоцити -280×109/л. Рівень заліза сироватки – 8 ммоль\л.

1.Яка патологія крові супроводжує основне захворювання?

1. Підрахуйте колірний показник.

2. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

3. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

4. Поясніть характер якісних змін еритроцитів в мазку крові.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.У хворого при лікуванні сульфаніламідними препаратами підвищилась температура, з'явився біль у животі й попереку, жовтушність склер і шкірних покривів, темна сеча. Аналіз крові: ер. – 2,5х1012/л, Нв - 70 г/л. У мазку крові: анізоцитоз, виражений пойкілоцитоз, ретикулоцити - 6%. Осмотична резистентність еритроцитів: мах. - 0,42%, міn. - 0,50%.

1. Про яку анемію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

2. Підрахуйте колірний показник.

3. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

4. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

5. Поясніть поняття: «Осмотична резистентність еритроцитів», охарактеризуйте зміни.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8.Хвора, 16 років, надійшла до терапевтичного відділення зі скаргами на болі в правому підребер'ї, жовтушність шкірних покривів, загальну слабкість. Жовтушність має місце з дитинства. При обстеженні виявлено збільшення печінки й селезінки. У крові: наявність мікросфероцитів, зниження осмотичної резистентності еритроцитів, наявність великої кількості непрямого білірубіну.

1. Про яку анемію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

2. Підрахуйте колірний показник.

3. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

4. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

5. Поясніть поняття: «Осмотична резистентність еритроцитів», охарактеризуйте зміни.

6. Який генетичний дефект обумовлює цю патологію?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9.У хворого на малярію під час лікування примахіном розпочався гемоліз еритроцитів. При обстеженні в еритроцитах виявлено недостатність ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

1.Який метаболічний процес найїмовірніше порушений в еритроцитах даного хворого? Дайте пояснення.

2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10.Еритроцити – 2,9х1012/л, Нb - 88г/л, ретикулоцити - 0,5%. У мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові - 80мкмоль/л.

1. Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

2. Підрахуйте колірний показник.

3. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

4. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Хворий приймав анальгін у зв'язку з появою зубного болю. Через дві доби з'явилася темна сеча, іктеричність склер, слабкість.

1.Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

1. Підрахуйте колірний показник.

2. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

3. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12.У хворого, який приїхав з Тунісу, під час обстеження виявлено ознаки β-таласемії.

1.Поясніть причини виникнення та патогенез даної анемії.

Які якісні зміни еритроцитів будуть у хворого?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. У хворого час від часу істотно знижується вміст гемоглобіну і еритроцитів в крові. З анамнезу з'ясовано, що ці напади завжди виникають після вживання кінських бобів.

1.Яка анемія має місце у даного хворого?

2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14. У хворої, 19-ти років, з дитинства відмічалося зниження гемоглобіну до 90-95 г/л. Аналіз крові під час госпіталізації: Ер-3,2х1012/л, Hb-85 г/л, КП-0,78; лейкоцити-5,6х109/л, тромбоцити-210х109/л. В мазку: анізоцитоз, пойкілоцитоз, мішенеподібні еритроцити. Ретикулоцити-6%. Лікування препаратами заліза було неефективне.

1.Яку патологію системи крові можна запідозрити в даному випадку?

2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15.Еритроцити – 3,0*1012/л; Hb – 90г/л; ретикулоцити – 0,5%. В мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові – 80мкмоль/л. Для якої патології це характерно?

1.Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

4. Підрахуйте колірний показник.

5. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

6. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТЕМА 25: ПАТОЛОГІЯ БІЛОЇ КРОВІ. ( ЛЕЙКОЦИТОЗИ. ЛЕЙКОПЕНІЇ.)

 

Актуальність теми.

Патологічні процеси в організмі не бувають строго ізольованими і на них реагує система крові в цілому. Патологічні зміни лейкоцитів бувають кількісні та якісні. Ці зміни можуть бути результатом первинного ураження різноманітними факторами зовнішнього середовища клітин лейкоцитарного ряду в кровотворній тканині, кровоносному руслі. Вторинні зміни лейкоцитів виникають як відповідна, часто захисна реакція організму на патологічні процеси. Знання загальних закономірностей розвитку порушень в системі лейкоцитів необхідні для успішної діагностики та лікування багатьох захворювань.

 

Загальна мета заняття. Вивчити причини та механізми розвитку лейкоцитозів та лейкопеній. Вивчити якісні зміни лейкоцитів при різних патологічних захворюваннях.

 

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1. Виділити основні причини виникнення різних видів лейкоцитозів та лейкопеній.

2. Пояснити механізми розвитку різних видів лейкоцитозів та лейкопеній.

3. Моделювати лейкоцитози та лейкопенії.

4. Підрахувати кількість лейкоцитів та пояснити її зміни.

5. Визначити якісні зміни лейкоцитів.

 

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:

1. Загальна кількість лейкоцитів, відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів. (кафедра фізіології)

2. Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)

3. Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів. (кафедра гістології)

 

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269.

2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.

3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор.145-160.

 

Для з’ясування відповідності вихідного рівнязнань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.

 

1. Дайте визначення лейкоцитозу.

2. Назвіть види лейкоцитозів залежно від причин розвитку.

3. Що таке абсолютний лейкоцитоз?

4. Що таке відносний лейкоцитоз?

5. Назвіть види лейкоцитозів за механізмом розвитку.

6. Назвіть види лейкоцитозів за клітинним складом.

7. Відмінності фізіологічного лейкоцитозу від патологічного.

8. Наведіть приклади фізіологічних лейкоцитозів.

9. Для якої патології є характерним нейтрофільний лейкоцитоз?

10.Для якої патології є характерним еозинофільний лейкоцитоз?

11.Для якої патології є характерним базофільний лейкоцитоз?

12.Для якої патології є характерним лімфоцитоз?

13.Для якої патології є характерним моноцитоз?

14.Дайте визначення лейкопенії.

15.Назвіть види лейкопеній за механізмом розвитку.

16.Назвіть види лейкопеній за клітинним складом.

17.Дайте визначення агранулоцитозу.

18.Назвіть види агранулоцитозу за патогенезом.

19.Що таке лейкоцитарна формула?

20.Що таке зсув лейкоцитарної формули?

21.При яких станах виникає ядерний зсув вліво?

22.При яких станах виникає ядерний зсув вправо?

23.Назвіть види ядерного зсуву вліво.

24.Наведіть приклади дегенеративних змін лейкоцитів.

Еталони відповідей:

1. Це збільшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові вище 9х109/л.

2. Фізіологічний та патологічний.

3. Характеризується збільшенням абсолютної кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові.

4. Характеризується збільшенням окремих форм лейкоцитів у порівнянні з іншими.

5. А) Внаслідок посиленого лейкопоезу (реактивний, пухлинного походження)

Б) Внаслідок посиленого виходу лейкоцитів з кісткового мозку

В) Перерозподільний

6. А) Нейтрофільний Б) Еозинофільний

В) Базофільний Г) Лімфоцитоз Д) Моноцитоз

7. Відносний лейкоцитоз є короткочасним і не супроводжується змінами лейкоцитарної формули.

8. А) Аліментарний Б) Міогенний В) Емоційний Г) Статичний

Д) Лейкоцитоз вагітних Е) Лейкоцитоз новонароджених

9. А) Гнійне запалення Б) Асептичне запалення В) Хронічний мієлолейкоз

10. А) Алергічні реакції Б) Гельмінтози В) Хронічний мієлолейкоз

11. А) Аутоалергія Б) Хронічний мієлолейкоз В) Гемофілія

12. А) Гострі інфекційні захворювання (коклюш, вірусний гепатит)

Б) Деякі хронічні інфекційні захворювання (туберкульоз, сифіліс, бруцельоз)

В) Хронічний лімфолейкоз

13. А) Хронічні специфічні інфекції (туберкульоз, бруцельоз)

Б) Інфекційний мононуклеоз

В) Інфекції, викликані рикетсіями та найпростішими (виспиний тиф, малярія)

14. Це зменшення кількості лейкоцитів в одиниці об'єму крові нижче 4х109/л.

15. Абсолютна та відносна

16. А) Нейтропенія Б) Лімфопенія В) Еозинопенія Г) Моноцитопенія

17. Це клініко-гематологіний синдром, що характеризується зменшенням або відсутністю гранулоцитів в одиниці об’єму крові.

18. А) Мієлотоксичний Б) Імунний

19. Це відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів.

20. Це порушення співвідношення між різними формами нейтрофілів.

21. А) При гнійно-запальних захворюваннях

Б) Хронічному мієлолейкозі

22. А) При В12-дефіцитній анемії Б) При фолієво-дефіцитній анемії

В) При дії іонізуючого випромінювання

23. А) Регенеративний Б) Гіперрегенеративний

В) Дегенеративний Г) Регенеративно-дегенеративний

24. А) Анізоцитоз

Б) Наявність токсогенної зернистості

В) Відсутність фізіологічної зернистості

Г) Пікноз ядра

Д) Гіпер- або гіпосегментація ядра

 

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. П Особливості білої крові у дітей («перехрести»).

2. Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивного та перерозподільного лейкоцитозу.

3. Поняття про зсув лейкоцитарної формули, види. Значення зсувів лейкоцитарної формули для організму дитини.

4. Нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитоз. Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди.

5. П Лейкопенія, принципи класифікації. Причини, механізми розвитку лейкопенії, агранулоцитозу (нейтропенії). Патогенез основних клінічних проявів. Вплив на дитячий організм.

6. Агранулоцитоз, визначення. Види. Причини. Механізми розвитку.

7. Набуті та спадкові порушення структури і функції лейкоцитів.

Література:

Основна:

1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид. переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.396-420.

2. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 383-392.

3. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова книга", 2007 р., стор.264-271.

Додаткова:

1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.: Медицина,1985г.

2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург; Невский диалект,2000г.

3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д – Киев: Лагос,2001г.

 

Самостійна робота

 

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з проведенням практичної частини заняття.

Мета заняття: показати зміни загальної кількості лейкоцитів у кроля при дії на організм хімічних факторів.

 

Зміст заняття: лейкоцитоз у кроля визивається внутрішньочеревним введенням 5 мл прокип¢яченого молока, змішаного з 5 мл фізіологічного розчину.

Лейкопенію визивають шляхом щоденного підшкірного введення 1 см3 бензола на протязі 8-10 днів.

ДОСЛІД 1. У кроля підраховують вихідну кількість лейкоцитів. Кров берутьз крайової вени вуха. Для обчислення кількості лейкоцитів кров беруть в лейкоцитарний меланжер до мітки 0,5 (або1), а потім набирають 3-5% розчин оцтової кислоти, підфарбованної 1% р-ном метиленової синьки до мітки ІІ. Таким чином, кров розводять в 10 або 20 разів (для гемолізу еритроцитів).

При цьому оцтова кислота повністю розчинює еритроцити, але не пошкоджує лейкоцити.

Змішувач зтрушують для одержання рівномірної суміші лейкоцитів і видаляють дві краплі суміші з меланжера.

Останній наближають до краю покривного скла, звідти невелика крапля рідини переходить на скло (слідкувати, щоб не було бульбашок повітря під покривним склом). Обчислення проводиться через 5-10 хв. (слід зачекати осідання лейкоцитів) під малим збільшенням.

 

В камері обчислення лейкоцитів проводиться на площі 25 великих квадратів, що відповідає 400 малим квадратам.

 

Обчислення проводиться за формулою: Х = , де

 

Х- кількість лейкоцитів в 1мм3, кількість лейкоцитів в 400 малих квадратах,

б- кількість підрахованих малих квадратів,

в- розведення крові.

 


1 – великі пусті квадрати (всього 100);

2 – великі квадрати, поділені а маленькі (по16);

3 – великі квадрати, поділені лініями


 

Вихідна кількість лейкоцитів – __________ х 109/л.

Після цього кролю внутрішньочеревно вводять 5 мл прокип¢яченого молока, розведеного фізіологічним розчином 1:1.

Через годину беруть кров і знов підраховують кількість лейкоцитів.

 

Кількість лейкоцитів після введення молока – _______ х 109/л.

 

ДОСЛІД 2. Обчислення лейкоцитів у кроля після тривалого введення бензола.

Підрахунок лейкоцитів і обчислення проводиться за вказаною вище методикою і формулою.

 

Кількість лейкоцитів після введення бензолу – _______ х 109/л.

Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перевірка кінцевого рівня знань

 

Тести з відкритої бази даних «КРОК – 1» - 2011р.

1. У студента через 2 години після іспиту в аналізі крові виявлено лейкоцитоз без істотних змін у лейкоцитарній формулі. Який найбільш вірогідний механізм розвитку лейкоцитозу?

А. Уповільнення міграції лейкоцитів у тканині

В. Перерозподіл лейкоцитів в організмі

С. Посилення лейкопоезу та зменшення руйнування лейкоцитів

D. Посилення лейкопоезу

Е. Уповільнення руйнування лейкоцитів

 

2. Чоловік 26-ти років перебуває в торпідній стадії шоку внаслідок автомобільної аварії. В крові: лейк.-3,2 х 109/л. Який головний механізм в розвитку лейкопенії?

А. Руйнування лейкопоєзу

В. Пригнічення лейкопоєзу

С. Перерозподіл лейкоцитів у судинному руслі

D. Підвищення виділення лейкоцитів з організму

Е. Порушення виходу зрілих лейкоцитів з кісткового мозку в кров

 

3. Батьки для профілактики кишкових інфекцій у дитини 3-х років тривало застосовували антибіотики. Через місяць стан дитини погіршився. У крові – виражена лейкопенія і гранулоцитопенія. Який найбільш вірогідний механізм виявлених змін у крові?

А. Віковий

В. Мієлотоксичний

С. Перерозподільний

D. Аутоімунний

Е. Гемолітичний

 

4. У хворого, прооперованого з приводу ускладненого апендициту, в аналізі крові наступні зміни: ер.- 4,0 х 1012/л, Нb- 120 г/л, ЦП- 0,9, лейк.- 18 х 109/л´, б.- 0, е.- 0, мц.- 0, ю.- 0, п.- 20, с.- 53, л.- 21, м.- 5. Як називається таке зрушення лейкоцитарної формули?

A Дегенеративный зрушення вліво

B Зсув вправо

C Регенеративне зрушення вліво

D Гіперрегенеративне

E Регенеративно-дегенеративне

 

5. У хворого З. через добу після апендектоміі в аналізі крові виявили нейтрофільний лейкоцитоз з регенеративним зрушенням. Який найбільш вірогідний механізм розвитку абсолютного лейкоцитозу в периферичній крові хворого?

A Посилення лейкопоезу

B Перерозподіл лейкоцитів в організмі

C Зменшення руйнування лейкоцитів

D Уповільнення еміграції лейкоцитів в тканині

E Активація імунітету

6. У студента Р. через добу після іспиту в аналізі крові виявили лейкоцитоз без істотної зміни в лейкоцитарній формулі. Який найбільш вірогідний механізм зумовив розвиток виявленої зміни в периферичній крові?

A Перерозподіл лейкоцитів в організмі

B Посилення лейкопоезу

C Зменшення руйнування лейкоцитів

D Уповільнення еміграції лейкоцитів в тканині

E Прискорений лейкопоез

7. У хворого, що поступив в хірургічне відділення з ознаками гострого апендициту, виявлені наступні зміни білої крові. Загальна кількість лейк.- 16х109/л. Лейкоцитарна формула: б.- 0, е.- 2, м.- 0, ю.- 2, п.- 8, с.- 59, л.- 25, м.- 4. Як класифікуються описані зміни?

A Нейтрофілія з регенеративним зсувом вліво

B Нейтрофілія із зсувом вправо

C Нейтрофілія з дегенеративним зсувом вліво

D Лейкемоідна реакція за нейтрофільним типом

E Нейтрофілія з гіперрегенеративним зсувом вліво

8. Дитина 5-ти років хворіє на краснуху. При обстеженні крові виявлено збільшення загальної кількості лейкоцитів до 13 х109/л. Лейкоцитарна формула: б-0, е-1, мц-0, ю-0, п/я-2, с/я-41, л-28, м-28. Як називається описане явище?

A Моноцитоз

B Агранулоцитоз

C Лимфоцитоз

D Еозінопенія

E Нейтропенія

9. Пацієнт протягом 15 років хворіє на бронхіальну астму. Які можливі зміни в лейкоцитарній формулі може виявити лікар у даного пацієнта?

A Еозинофілія

B Базофілія

C Лейкоцитоз

D Лейкопенія

E Зсув лейкоцитарної формули вліво

 

10. До кардіологічного відділення лікарні госпіталізований чоловік, 47 років, із інфарктом міокарда. Які зміни клітинного складу периферичної крові індуковані некротичними змінами в міокарді?

A Нейтрофільний лейкоцитоз

B Моноцитоз

C Еозинофільний лейкоцитоз

D Тромбоцитопенія

E Лімфопенія

 

11. При роботі з ліквідації наслідків аварії на АЕС робітник одержав дозу опромінення 500Р. Скаржиться на головний біль, нудоту, затьмарення свідомості. Які зміни складу лейкоцитів можна спостерігати у хворого через 10 годин після опромінення?

A. Лімфоцитоз

B. Лейкопенію

C. Агранулоцитоз

D. Нейтрофільний лейкоцитоз

E. Лейкемію

 

Еталони відповідей:

1.В, 2.С, 3.В, 4.А, 5А, 6.А, 7.А, 8.А, 9.А, 10.А, 11D.

 

Тести з бази даних «КРОК-1»за 2007-2009р.р.

 

1. У хворого на черевний тиф знайдено дегенеративний ядерний зсув лейкоцитарної формули вліво. Які зміни крові є найбільш характерними для такого виду ядерного зсуву?

A. Збільшення кількості паличкоядерних лейкоцитів з ознаками дегенерації

B. Наявність мієлобластів

C. Збільшення кількості сегментоядерних нейтрофілів

D. Збільшення кількості метамієлоцитів

E. Поява промієлоцитів

 

2. У хворого, прооперованого з приводу ускладненого апендициту, в аналізі крові відмічаються наступні зміни: ер-4,0х1012/л, Н/в-120гл, КП-1,0, лейкоц.-18х109/л; б-0%, е-0%, мц-1%, ю-8%, п/я-20%, с/я-46%, л-20%, м-5%. Яку назву має такий зсув лейкоцитарної формули?


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 83 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 3 страница| МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 5 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.048 сек.)