Медичного факультету 1 страница

МОДУЛЬ №2 ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ І СИСТЕМ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №4 ПАТОЛОГІЯ КРОВІ

ВІННИЦЯ – 2012

Начально-методичний посібник затверджений на навчально-методичному засіданні кафедри патофізіології (протокол №9 від 30.12.11р), а також на засіданні профільного методкому (голова – проф. Степанюк Г.І.).

Укладачі: завідувач кафедри патофізіології, д.м.н.,доц. Рикало Н.А.

асистент кафедри патофізіології Пилипонова В.В.

асистент кафедри патофізіології Гриценко А.С.

Рецензент: доц. кафедри патологічної анатомії Федорченко О.В.

Начально-методичний посібник рекомендований студентам 3 курсу медичного факультету для практичних занять з патофізіології.

Начально-методичний посібник розроблений на підставі типової навчальної програми (Внниця, 2007)

ТЕМА 23: Патофізіологія системи крові. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою.

Актуальність теми:

Патологічні зміни можуть виникати в будь-якій складовій частині системи крові – в кровотворних органах, крові, що циркулює або депонована в судинах, в органах і тканинах, де кров руйнується, а також у сукупченнях лімфоїдної тканини, що міститься в некровотворних органах. Ці складові тісно взаємопов’язані, внаслідок чого патологічний процес, як правило не буває строго ізольованим, і на нього реагує система крові в цілому, хоч виявленість реакцій з боку окремих її компонентів буває різною.

Анемія може супроводжувати найрізноманітніші захворювання шлунково-кишкового тракту, нирок, сечостатевої та ендокринної систем, інфекційні і паразитарні захворювання, злоякісні новоутворення та ін.

Знання основних причин виникнення, механізмів розвитку, морфологічних змін при різних видах анемій дає можливість лікарю не тільки вчасно поставити діагноз, але і вибрати вірну тактику лікування, визначитись із заходами профілактики.

Загальна мета заняття: уміти характеризувати різні анемії.

Ø Засвоїти основні причини і механізми розвитку різних видів анемій.

Ø Уміти розрізняти анемії за патогенезом, колірним показником, здатністю до регенерації, типом кровотворення.

Ø Уміти розкрити етіологію та механізми розвитку еритроцитозу.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1. Представити класифікацію анемій.

2. Визначити кількість гемоглобіну, підрахувати кількість еритроцитів та колірний показник.

3. Визначити анемію за даними аналізу крові

4. Пояснити ознаки регенерації та дегенерації кісткового мозку.

5. Дати визначення еритроцитозу та пояснити причини і механізми розвитку.

6.Пояснити кількісні та якісні параметри крові у новонароджених та в різні вікові періоди.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Функції крові (кафедра нормальної фізіології).

2. Фізико-хімічні властивості крові (кафедра нормальної фізіології).

3. Кровотворення, його регуляція (кафедра нормальної фізіології, кафедра гістології).

4. Кількість еритроцитів та гемоглобіну в нормі, методика їх підрахування (кафедра нормальної фізіології).

5. Визначення колірного показника (кафедра нормальної фізіології).

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 254-264, 283-286.

2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 473-500.

3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 127-133, 142-160.

Перевірка вихідного рівнязнань-умінь.

Дайте відповідь на теоретичні питання:

Теоретичні питання:

1. Загальна кількість еритроцитів у жінок і у чоловіків.

2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок і у чоловіків.

3. Колірний показник в нормі. Що він показує?

4. Визначення поняття «анемія».

5. Назвіть якісні зміни еритроцитів.

6. Назвіть клітини, які відносяться до регенеративних форм еритроцитів.

7. Класифікація анемій за етіологією.

8. Класифікація анемій за патогенезом.

9. Класифікація анемій за колірним показником.

10.Класифікація анемій за типом кровотворення.

11.Класифікація анемій за здатністю кісткового мозку до регенерації.

12.Які клітини еритроцитарного ряду відносять до клітин патологічної регенерації?

13.Визначення поняття «еритроцитоз».

14.Види еритроцитозу?

Еталони відповідей теоретичних питань:

1. Загальна кількість еритроцитів у жінок: 3.9 - 4.7 х 10¹²/л,

у чоловіків: 4.5 - 5.0 х 10¹²/л.

2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок: 120-140г/л,

у чоловіків 140-160г/л.

3. Колірний показник в нормі 0,85-1,15. КП показує, скільки гемоглобіна в одному еритроциті.

4. Анемія – це гематологічний синдром або самостійне захворювання, яке характеризується зниженням кількості гемоглобіну і еритроцитів в одиниці об’єму крові і супроводжується якісними змінами еритроцитів.

5.Пойкілоцитоз, анізоцитоз, анізохромія, патологічні включення (тільця Жоллі, кільця Кабо, базофільна зернистість).

6.Ретикулоцити, поліхроматофіли.

7.Спадкові, набуті.

8.Дизеритропоетичні, гемолітичні (спадкові, набуті), постгеморрагічні (гострі, хронічні).

9. Нормо-, гіпо-, гіперхромні.

10.З еритробластичним та з мегалобластичним типом кровотворення.

11.Регенераторні, гіпорегенераторні, гіперрегенераторні та арегенераторні.

12.Мегалобласти, мегалоцити.

13. Еритроцитоз – це абсолютне або відносне збільшення кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові.

14.Первинний (спадковий, набутий), вторинний.

Тести для контролю початкового рівня знань:

1. Яке порушення загального об’єму крові спостерігається в початковій фазі гострої крововтрати?

А. Проста гіповолемія.

В. Олігоцитемічна гіповолемія.

С. Поліцитемічна гіповолемія.

D. Проста гіперволемія.

Е. Олігоцитемічна гіперволемія.

2. В яких клітинах відбувається руйнування еритроцитів:

А. Фібробластах

В. Лімфоцитах

С. Фагоцитуючих мононуклеарах

D. Ендотеліальних клітинах

Е. Парієтальних клітинах

3. Колірний показник показує:

А. Вміст гемоглобіну в крові.

В. Вміст гемоглобіну в одному еритроциті.

С. Вміст гемоглобіну в об'ємі крові.

D. Кількість еритроцитів в крові.

4. Анізохромія це:

А. Зміна форми еритроцитів.

В. Зміна розмірів еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Різний ступінь насиченості еритроцитів гемоглобіном

Е. Зменшення кількості еритроцитів

5. Рідина, необхідна для розведення крові при підрахунку еритроцитів:

А. Розчин оцтової кислоти.

В. Фізіологічний розчин.

С. Гіпотонічний розчин

D. Розчин глюкози

Е. Дистильована вода

6. Наявність яких клітин в крові свідчить про розвиток фізіологічної регенерації:

А. Еритробласти.

В. Мегалоцити.

С. Мегалобласти.

D. Ретикулоцити

Е. Еритроцити

7. Підвищення кількості еритроцитів в одиниці об'єму має назву:

А. Еритроцитоз

В. Поліцитемія

С. Поліглобулія

D. Еритремія

Е. Еритропенія

8. Еритроцити у дорослих здорових людей утворюються:

А. В печінці

В. В лімфатичних вузлах

С. В червоному кістковому мозку

D. В селезінці

Е. В тимусі

9. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (чоловіка)?

А. 3,8 - 5.9 х 10¹²/ л

В. 3.9 - 4.7 х 10¹² / л

С. 4.5 - 5.0 х 10¹² / л

D. 6.0 - 6.5 х 10¹² / л

Е. 0,85-1,0

10. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (жінки)?

А. 3,8 - 5.9 х 10¹² в 1 л

В. 3.9 - 4.7 х 10¹² в 1 л

С. 4.5 - 5.5 х 10¹² в 1л

D. 6.0 - 6.5 х 10¹² в 1 л

Е. 0,85-1,0

11. Під час профілактичного обстеження у молодої людини виявлено: Hb- 48 г/л, кількість еритроцитів - 3,0 х10¹²/л, КП – 0,7, лейкоцитів - 7,5 х 10⁹/л, тромбоцитів - 280 х 10⁹/л. Дайте характеристику стану пацієнта.

A. Тромбоцитопенія

B. Лейкопенія

C. Лейкоцитоз

D. Еритроцитоз

E. Анемія

12. У хворого з патологією печінки розвинулась залізодефіцитна анемія. Який колірний показник характерний для цієї хвороби?

A. 1,2

B. 0,8

C. 1,0

D. 0,6

E. 1,4

13. У вагітної жінки виявлено В₁₂ - дефіцитну анемію. Яке значення колірного показника крові найбільш характерне для цієї анемії?

A. 0,85

B. 0,9

C. 1,0

D. 1,3

E. 0,6

14. Чому дорівнює колірний показник у здорової людини?

A. 1-5

B. 0-1

C. 0.5-0.8

D. 0.85-1

E. 1-1.8

15. Пойкілоцитоз – це:

A. Е ритроцити різної форми

B. Еритроцити різного розміру

C. Патологічні включення в еритроцитах

D. Збільшення кількості еритроцитів

E. Зменшення кількості еритроцитів

16. Анізоцитоз – це:

A. Еритроцити різної форми

B. Еритроцити різного розміру

C. Патологічні включення в еритроцитах

D. Збільшення кількості еритроцитів

E. Зменшення кількості еритроцитів

Еталони відповідей:

1.А, 2.С, 3.В, 4. D, 5.В, 6. D, 7.А, 8.С, 9.С, 10.В, 11.Е, 12. D, 13. D, 14. D, 15.А.,16.В.

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Зміни загального об'єму крові. Характеристика видів гіпо- і гіперволемій, причини і механізми розвитку.

2.Крововтрата: етіологія, патогенез. Зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі крововтрати. Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу/шок). Принципи терапії крововтрати. Поняття про постгемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.

3. Еритроцитози: визначення поняття, види (абсолютний, відносний; первинний, вторинний), етіологія, патогенез. Картина крові. Відмінність від еритремії.

4.Анемії: визначення поняття, клінічні та гематологічні прояви, принципи класифікації (за етіологією, патогенезом, характером перебігу, типом еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового мозку, колірним показником, змінами розмірів еритроцитів).

5.Патологічні, дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів.

6.Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії (гострої і хронічної).

Література.

Основна:

1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид. Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.388-396

2. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа ", 1995р., С. 364-372

3. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія. В."Нова книга", 2007р., С. 232-244.

Додаткова:

1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. – СПб, 507с.

2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.

3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд., доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.

4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с

5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.

6. И.Ф. Алексеенко. „Железодефицитное состояние”. М.:, 1996г

7. В.А. Войнов. Атлас по патофизиологии: учебное пособие. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 218 с.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з проведенням практичної частини заняття.

Самостійна робота студентів

Мета заняття: показати зміни вмісту гемоглобіну і еритроцитів, а також колірного показника крові при гемолітичній анемії.

Зміст заняття: анемія у кроля викликається попереднім введенням оцтово-кислого свинцю підшкірно в дозі 0,08- 0,17 мл на кг маси протягом 3 днів.

ДОСЛІД 1. Визначення гемоглобіну за Салі

Набрати в градуйовану пробірку гемометра 0,1N розчину НСІ до мітки 10. Піпеткою гемометра набирати кров до мітки 20 і видути на дно пробірки. Промити піпетку двічі дистильованою водою і видути її на дно пробірки. Зачекати 5 хв. доки відбудеться повний гемоліз. Розвести рідину в пробірці дистильованою водою до співпадіння її кольору з кольором стандарту. По нижньому краю меніска рідини в пробірці встановлюють кількість гемоглобіну крові.

1 – градуйована пробірка; 2 – запаяні пробірки зі стандартним забарвленим розчином; 3 - штатив

Кількість гемоглобіну – ________ г/л

ДОСЛІД 2. Визначення кількості еритроцитів.

Покривають камеру покривним склом, притирають його края до скла камери.

В меланжер для еритроцитів набрати 0,5 мм³ крові, розвести її 3% розчином NaCІ до мітки 101, перемішати, перші краплі випустити на ватку, а потім краплю в камеру для обчислення еритроцитів.

Підраховують кількість еритроцитів в 80 маленьких квадратиках. Так як об¢єм одного маленького квадратика дорівнює 1/4000 мм³, а кров була взята в розведенні 1/200, то для обчислення кількості еритроцитів необхідно кількість еритроцитів в 80 маленьких квадратиках помножити на 4000 і на 200, розділити на 80. Тобто помножити на 10000.

1 – великі пусті квадрати (всього 100);

2 – великі квадрати, поділені а маленькі (по16);

3 – великі квадрати, поділені лініями

Кількість еритроцитів________ х 10¹² /л.

ДОСЛІД 3. Визначення колірного показника крові.

Визначивши кількість еритроцитів та гемоглобіну, розраховують колірний показник (КП).

_{3 х Hb г/л}

КП = ^{__________________________________________} = ^___________ =

перші 3 цифри еритроцитів

Висновок: _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1.Механізми ускладнень при крововтраті.

2.Роль еритропоетину в механізмі еритроцитопоезу. Механізми порушень регуляції кровотворення.

Література для підготовки рефератів:

1. Диагностика и оценка степени тяжести больных с кровотечениями/ И.Е. Голуб, С.М. Кузнецов, Е.С. Нетесин //Вестник интенсивной терапии. -2003. - N4. - C. 12-16

2. Еритропоетиндефіцитна анемія та її медикаментозна корекція./ Д. Іванов, С. Кушніренко, Т. Іванова //Ліки України. - 2003. - № 4.. - C. 11-12

3. І. Дудар, Н. Степанова, М. Величко, Е. Красюк //Ліки України. - 2003. - N5. - C. 10-12

4. Застосування еритропоетину при лікуванні онкогематологічних захворювань/ Д.А. Лисенко, О.М. Луценко //Лікарська справа. - Київ: Здоров'я. - 2005. - N4. - C. 69-75

Перевірка кінцевого рівня знань.

Тести з відкритої бази даних «КРОК – 1» - 2011р.

1. Жінка, 55-ти років, звернулася зі скаргами на тривалі циклічні маткові кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри. У крові Hb – 70г/л, ер.-3,2х10¹², КП - 0,6, лейк.-6,0х10⁹/л, ретикулоцити – 1%; гіпохромія еритроцитів. Яка анемія у хворої?

A. Хронічна постгеморагічна

B. Гемолітична

C. Залізодефіцитна

D. Апластична

E. В₁₂-дефіцитна

2. В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., ЧД - 22 за хв., АТ - 100/60 мм.рт.ст. Що буде найбільш характерно через 1 годину після крововтрати?

A. Еритропенія

B. Гіпопротеїнемія

C. Гіповолемія

D. Лейкопенія

E. Гіпохромія еритроцитів

3. У хворої 36 років, яка лікувалася сульфаніламідами з приводу респіраторної вірусної інфекції, в крові гіпорегенераторна нормохромна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. В кістковому мозку - зменшення кількості мієлокаріоцитів. Яка це анемія?

A Гіпопластична

B Гемолітична

C Постгеморрагічна

D В₁₂-фолієводефіцитна

E Залізодефіцитна

4. Хвора поступила до клініки зі скаргами на загальну слабкість, запаморочення, задишку. Незадовго до звертання у клініку вона приймала левоміцетин для профілактики кишкових інфекцій. Аналіз крові: еритроцити - 1,9 Т/л, Нb - 58 г/л, КП - 0,9, лейкоцити - 2,2 Г/л. Про яку анемію це свідчить?

A Гіпопластичну

B Метапластичну

C Апластичну

D Гемолітичну

E Залізодефіцитну

5. У хворого має місце хронічна постгеморагічна анемія, що супроводжується зниженням концентрації сивороткового заліза, гіпохромією еритроцитів, пойкіло- та анізоцитозом. Яка величина кольорового показника з перерахованих найбільш ймовірна при цьому?

A 0,7

B 0,8

C 0,9

D 1,0

E 1,1

Еталони відповідей:

1.А, 2.С, 3.А, 4.А, 5А.

Тести з бази даних «КРОК-1»за 2007-2010р.р.

1. У чоловіка, 50 років, на 5 добу після гострої шлункової кровотечі у периферичній крові зросла кількість ретикулоцитів. Про що може свідчити це явище?

А. Про наявність дефіциту кисню в організмі.

В. Про наявність запальної реакції в шлунку.

С. Про збільшення синтезу білків у печінці.

D. Про підвищення гемопоетичної активності кісткового мозку.

Е. Про наявність алергічної реакції.

2. Яке порушення загального об´єму крові виникає у разі абсолютного еритроцитозу?

A Поліцитемічна гіперволемія

B Олігоцитемічна гіперволемія

C Олігоцитемічна гіповолемія

D Проста гіперволемія

E Проста гіповолемія

3. У жінки після ускладнених пологів, які супроводжувались значною кровотечею, діагностована гіпохромна анемія. Які патологічні форми еритроцитів характерні для такої анемії?

А. Макроцити

В. Мішенеподібні еритроцити.

С. Серпоподібноклітинні еритроцити.

D.Сфероцити.

Е. Анулоцити.

4. Потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди втратила багато крові. Яке порушення загального об’єму крові має місце?

А. Нормоволемія поліцитемічна

В. Гіповолемія поліцитемічна

С. Нормоволемія олігоцитемічна

D. Гіповолемія проста

Е. Гіповолемія олігоцитемічна

5. На 30-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної артерії зроблений аналіз крові. Що в мазку крові свідчить про посилення еритропоезу?

A. Пойкілоцитоз

B. Анізоцитоз

C. Ретикулоцитоз

D. Анізохромія

E. Гіпохромія

6. Дитина отримала термічні опіки до 40% поверхні тіла. Яка форма порушення загального об’єму крові спостерігається при цьому?

А. Поліцитемічна гіповолемія.

В. Поліцитемічна гіперволемія.

С. Олігоцитемічна гіповолемія.

D. Нормоцитемічна гіповолемія.

Е. Олігоцитемічна гіперволемія.

7. Внаслідок поранення хворий втратив 25% об’єму циркулюючої крові. Назвіть терміновий механізм компенсації крововтрати.

А. Находження міжклітинної рідини в судини

В. Відновлення білкового складу крові

С. Збільшення числа ретикулоцитів

D. Відновлення числа еритроцитів

Е. Активація еритропоезу

8. У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістково-мозкового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетинів) в даному випадку.

A. Наднирники

B. Нирки

C. Селезінка

D. Щитоподібна залоза

E. Гіпофіз

9. При органічних і функціональних ураженнях печінки може спостерігатися збільшення швидкості зсідання еритроцитів. З яким з перерахованих механізмів найімовірніше пов'язане прискорення ШЗЕ?

A. Зміною в'язкості крові

B. Абсолютною гіперглобулінемією

C. Збільшенням вмісту в крові жовчних пігментів

D. Відносною гіперглобулінемією

E. Зменшенням концентрації фібриногену в крові

10. У молодої вагітної жінка підвищена ШЗЕ. Що призводить до підвищення ШЗЕ:

A. Значне зменшення кількості еритроцитів

B. Підвищення концентрації фібриногену

C. Збільшення концентрації ліпопротеїдів

D. Підвищення концентрації імуноглобулінів

E. Підвищення концентрації альбумінів

11. У хворого на хронічний гломерулонефрит порушується інкреторна функція нирок. До дефіциту яких формених елементів крові це призведе?

A. Лейкоцити

B. Еритроцити та лейкоцити

C. Тромбоцити

D. Еритроцити

E. Лейкоцити та тромбоцити

12. У хворого при обстеженні крові виявили такі показники: ер. – 2,0х10¹²/л, Нв - 60 г/л, КП – 1,0, ретикулоцитів немає, тромб. – 50х10 ⁹/л, лейк. – 2,0х10⁹/л. Про який вид анемії можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу?

A. Постгеморагічна

B. Перніціозна

C. Залізодефіцитна

D. Апластична

E. Гемолітична

13. Після 15% втрати крові за добу у хворого з'явилися поодинокі оксифільні нормоцити в крові. При прижиттєвому фарбуванні виявлено 25% ретикулоцитів. Який вид анемії у цього хворого за здатністю кісткового мозку до регенерації?

A. Гіпорегенераторна

B. Арегенераторна

C. Гіперрегенераторна

D. Регенераторна

E. -

14. У клініку поступив чоловік 40 років, якого вкусила змія. Де переважно буде відбуватися гемоліз еритроцитів в цьому випадку?

A В кровоносному руслі

B В клітинах печінки

C В клітинах селезінки

D В кістковому мозку

E В паренхімі нирок

15. У хворої, у якої мають місце періодичні кровотечі в зв'язку з фіброміомою матки, розвинулася хронічна постгеморагічна анемія. Який тип хронічної постгеморагічної анемії має місце в даному випадку?

A Мегалобластична, гіперхромна, гіпорегенераторна

B Мегалобластична, гіпохромна, гіпорегенераторна

C Еритробластична, гіперхромна, гіпорегенераторна

D Еритробластична, гіпохромна, гіперрегенераторна

E Еритробластична, гіпохромна, гіпорегенераторна

16. Еритроцити - 2,3х10¹²/л, Нв – 75 г/л, КП -1,0 ретикулоц. – немає, тромбоц. - 67·10⁹/л, лейкоц.- 2,1х10⁹/л. Помірний макроцитоз, виражений пойкілоцитоз, нормоцитів немає. ШЗЕ- 20 мм/год. Для якої форми анемії з характерноа сукупність таких змін картини крові?

A. Апластичної

B. Гострої постгеморагічої

C. Хронічної постгеморагічної

D. Гемолітичної

E. Залізодефіцитної

17. Ер. - 11,8х10¹²/л, Нв – 290 г/л, КП - 0,8, ретикулоц. - 3%, тромбоц. – 740х10⁹/л, лейкоц. –11,2х10⁹/л. Б-2, Е-6, Мц-0, Юн.-2, Пя-8, Ся-72, Л-10, М-0. Виражений анізоцитоз, поодинокі нормоцити. ШЗЕ -1 мм/год. Для якого виду патології є характерною дана картина крові?

A. Абсолютного еритроцитозу

B. Еритремії

C. Відносного еритроцитозу

D. Перерозподільного еритроцитозу

E. Еритроцитопатії

18. При плановому обстеженні підлітків, що проживають в гірській місцевості, було відмічено збільшення у них кількості еритроцитів і гемоглобіну в периферичній крові. Чим обумовлений еритроцитоз?

A Екзогенною гіпоксією

B Бронхолегеневими захворюваннями

C Вродженими вадами серця

D Згущенням крові внаслідок великої втрати рідини

E Хворобою Вакеза

19. Людина тривалий час проживала в умовах високогір'я. Які зміни в кровоносній системі у нього будуть?

A. Збільшення кількості гемоглобіну

B. Збільшення кількості лейкоцитів

C. Зниження кількості лейкоцитів

D. Зменшення діаметра кровоносних судин

E. Збільшення діаметра кровоносних посудин

20. У пацієнта, носія спадкової серпоподібної аномалії еритроцитів, захворювання пневмонією супроводжувалося гемолітичним кризом і розвитком анемії. Що є безпосередньою причиною гемолітичного кризу в цьому випадку?

A. Гіпоксія, викликана пневмонією

B. Зміна осмолярності крові

C. Гетерозиготність за HbS

D. Мутація структурного гена

E. Гіпероксія

21. У хворого, 42 років, скарги на біль в епігастральній ділянці, блювання; блювотні маси кольору “кавової гущі”, мелена. В анамнезі виразкова хвороба шлунка. При огляді: шкірні покриви бліді, ЧСС- 110 уд/хв; АТ – 90/50 мм.рт.ст. Аналіз крові: ер. – 2,8х10¹²/л, Нв - 90 г/л лейкоцити – 8х10⁹/л. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого?

А. Пенетрація

В. Кровотеча

С. Перфорація

D. Переродження в рак

Е. Пілоростеноз

22. В експерименті на кролі через 2 тижні після звуження ниркової артерії виявлено збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові внаслідок стимуляції еритропоезу еритропоетинами. Що підсилює утворення еритропоетинів?

A. Гіпоосмія

B. Гіперкапнія

C. Гіпоксемія

D. Гіперосмія

E. Гіповолемія

23. У крові чоловіка 26 років виявлено 18% еритроцитів сферичної, сплощеної, кулястої й шипуватої форми. Інші еритроцити були у формі двовгнутих дисків. Як називається таке явище?

A. Патологічний анізоцитоз

B. Патологічний пойкілоцитоз

C. Фізіологічний пойкілоцитоз

D. Фізіологічний анізоцитоз

E. Еритроцитоз

24. У хворого з гіпохромною анемією січеться й випадає волосся, відзначається підвищена ламкість нігтів, порушення смаку. Який механізм розвитку цих симптомів?

A. Дефіцит залізовмісних ферментів

B. Зниження продукції паратирину

C. Зниження продукції тиреоїдних гормонів

D. Дефіцит вітаміну В₁₂

E. Дефіцит вітаміну А

25. У хворого на 7-й день після крововтрати, яка була викликана травмою, в крові виявлено: ер. - 2,8х10¹²/л, Hb -78г/л, ретикулоцити - 15%. В мазку крові знайдені ацидофільні і поліхроматофільні нормобласти. Який найбільш вірогідний механізм появи регенераторних форм еритроцитів крові?

A Вихід з депо крові

B Підвищення проникності гемато-кістковомозкового бар'єру

C Підвищення регенерації еритроцитарного паростка кісткового мозку

D Пригнічення дозрівання еритроїдних клітин в кістковому мозку

E Пригнічення синтезу інгібітору еритропоетину

26. У хворого, 55 років, діагностована В₁₂-дефіцитна анемія. Який гематологічний показник буде найбільш чутливим до патогенетичної терапії?

---

Дата добавления: 2015-07-25