Медичного факультету 2 страница

Читайте также:

A Збільшення кількості еритроцитів

B Збільшення кількості ретикулоцитів

C Зменшення анізоцитозу

D Зниження ШЗЕ

E Підвищення рівня гемоглобіну

27. У хворого після гострої крововтрати розвинулася анемія. Які зміни крові типові на початку розвитку гострої постгеморагічної анемії?

A Наявність в крові мегалоцитів

B Відсутність ретикулоцитів

C Пойкілоцитоз, анізоцитоз

D Гіперхромія

E Нормохромія

Еталони відповідей:

1. D. 2.А 3.Е 4. D. 5.С 6.А 7.А 8.В 9.А 10.В 11. D. 12. D. 13.С 14.А 15.Е 16.А 17.В 18.А 19.А 20.А 21.В 22.С 23.С 24.А 25.С 26.В 27.Е

Ситуаційні задачі:

1.Хворий скаржиться на загальну слабкість, швидку втому, зменшення кількості виділення сечі за добу. За останні дні виділяв 400мл за добу. В анамнезі хронічний гломерулонефрит.

1.Які зміни загального об’єму крові слід очікувати?

2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на червоний колір обличча, часті підвищення артеріального тиску. Лабораторно виявлено збільшений вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові, підвищену в’язкість крові.

1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

3.Яке порушення загального об’єму крові слід очікувати в разі шоку, коли кров депонується у розширених судини черевної порожнини?

4.Хворий, що потрапив у ДТП втратив значну кількість крові. У клініці йому було перелито 1000 мл 0,9%NaCl та еритроцитарної маси -500мл.

1. Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

5.В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., ЧД - 22 за хв., АТ - 100/60 мм.рт.ст. Гематокрит 38%.

1.Що буде найбільш характерно через 1 годину після крововтрати?

6. Хворий доставлений в клініку з ознаками хронічної крововтрати. При обстеженні крові виявили такі показники: ер. – 2,0х10¹²/л, Нв - 60 г/л, КП – 1,0, ретикулоцитів немає, тромб. – 50х10 ⁹/л, лейк. – 2,0х10⁹/л. Гематокрит 28%.

1. Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

7.У хворого, 42 років, скарги на біль в епігастральній ділянці, блювання; блювотні маси кольору “кавової гущі”, мелена. В анамнезі виразкова хвороба шлунка. При огляді: шкірні покриви бліді, ЧСС- 110 уд/хв; АТ – 90/50 мм.рт.ст. Аналіз крові: ер. – 2,8х10¹²/л, Нв - 90 г/л лейкоцити – 8х10⁹/л.

1.Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого?

2. Які види даного порушення вам відомі. Їх характеристика.

8. Хвора, 36 років, доставлена до клініки внаслідок ДТП. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х10¹²/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.

1. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворої?

2. Які причини даного порушення вам відомі?

3. Механізми компенсації (захисні реакції організму) при гострій крововтраті.

9.Хвора С., 45 років, госпіталізована в гінекологічну клініку з приводу масивної маткової кровотечі. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер.-2,8х10¹²/л; Нв-65г/л, ретикулоцити-3%₀; ШЗЕ-15мм/год.

1. Назвіть патологію хворої.

2. Розрахуйте колірний показник.

3. Який механізм розвитку даної патології?

4. Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.

5. Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації. Ознаки регенерації.

6. Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення

10.Хворий М., 50 років, який декілька днів перебував в горах, поступив в клініку зі скаргами на різку загальну слабкість. Об’єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок. АТ – 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит – 80/20. Аналіз крові: Нв– 200г/л, ер. – 8×10¹²/л, КП – 0,96, лейкоцити - 10×10⁹/л, тромбоцити - 500×10⁹/л, ШЗЕ – 2 мм/год.

1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?

2. Які причини виникнення та механізми розвитку цієї патології?

3. Поясніть зміни в картині крові при цій патології.

4. З якою патологією необхідно проводити диференціальну діагностику і в чому будуть полягати відмінності?

5. Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.

11. Хвора, 40 років, доставлена до хірургічної клініки з ножевим пораненням грудної клітки. Об’єктивно: шкіра бліда, АТ-70/40 мм рт. ст., тахікардія. В аналізі крові: ер. – 2х10¹²/л, Нв – 60г/л; ретикулоцити – 15%₀, ШЗЕ -12 мм/год.

1. Про що свідчить така картина крові?

2. Розрахуйте колірний показник.

3. Який механізм розвитку даної патології?

4. Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.

5. Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації

6. Про що свідчить дана кількість ретикулоцитів?

12. Хвора С., 55 років, госпіталізована в гінекологічну клініку зі скаргами на тривалі і масивні маткові кровотечі протягом останнього року. Шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер. –2,8х10¹²; Нв-65г/л, ретикулоцити - 3%₀; ШЗЕ -15 мм/год. Залізо сироватки крові – 4,8 мкмоль/л.

1. Назвіть патологію хворої.

2. Розрахуйте колірний показник.

3. Які регенеративні та дегенеративні зміни еритроцитів можливі в мазку крові при даній патології.?

4. Охарактеризуйте дану патологію за патогенезом, за колірним показником, за типом кровотворення, за здатністю кісткового мозку до регенерації.

13. Хвора, 40 років, доставлена до хірургічної клініки з ножевим пораненням грудної клітки. Об’єктивно: шкіра бліда, АТ-70/40 мм рт. ст., тахікардія. В аналізі крові: еритроцити – 2х10¹²/л, Нв – 60г/л; ретикулоцити – 15%₀, ШЗЕ -12 мм/год.

1. Про що свідчить картина мазка крові?

2. Який механізм розвитку даної патології?

3. Про що свідчить дана кількість ретикулоцитів?

4. Про що свідчить картина мазка крові?

5. Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення

14. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х10¹²/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.

1. Яка патологія у хворої?.

2. Розрахуйте колірний показник.

3. Який механізм розвитку даної патології?

4. Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації. Перерахуйте ознаки регенерації кісткового мозку.

5. Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення.

15. Гемоглобін – 49г/л, еритроцити – 1,2×10¹²/л, лейкоцити – 3,0×10⁹/л. Мазок крові: мегалоцити, мегалобласти, анізоцитоз, пойкілоцитоз, зустрічаються еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо. У хворого атрофія сосочків язика, хитка хода.

1. Для якого виду анемій характерна така картина крові?

________________________________________________________________

2. Підрахуйте колірний показник.

________________________________________________________________

3. Який механізм розвитку даної патології?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які дегенеративні зміни з боку крові є в мазку крові? Їх харектеристика.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТЕМА 24: Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу.

Актуальність теми:

Патологічні зміни можуть виникати в будь-якій із складових частин системи крові – в кровотворних органах, у крові, а також в органах і тканинах, де кров руйнується. Ці складові частини тісно взаємопов”язані, внаслідок чого патологічний процес, як правило, не буває строго ізольованим, і на нього реагує система крові в цілому, хоч виявленість реакцій з боку окремих компонентів її буває різною. Патологія системи крові може виявлятися у вигляді як самостійних захворювань (наприклад, В₁₂-дефіцитна анемія), так і гематологічних синдромів, які супроводжують захворювання інших органів і систем (наприклад, еритроцитоз).

Тому знання причин виникнення, механізмів розвитку різних анемій є важливою складовою в діагностично - лікувальному процесі.

Загальна мета заняття: Вивчити етіологію, патогенез та морфологічний склад крові при різних анеміях (згідно класифікації).

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1. Визначити причини виникнення та механізми розвитку анемій, пов'язаних з порушенням еритропоезу (залізодефіцитна, В₁₂-дефіцитна).

2. Пояснити причини та механізми розвитку гемолітичних анемій.

3. Пояснити причини та механізми розвитку постгеморагічних анемій,

4. Розрізняти анемії за морфологією крові.

5. Пояснити патогенетичні принципи лікування анемій.

6. Пояснити етіологію, механізми розвитку залізодефіцитних станів у дітей. Розкрити анемії новонароджених.

7. Розкрити причини виникнення В₁₂-дефіцитної анемії у дітей.

8. Розкрити етіологію, патогенез гемолітичної хвороби новонародженого та принципи профілактики і патогенетичного лікування.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння

1. Будова еритроцитів та гемоглобіну (кафедра гістології)

2. Життєвий цикл еритроцитів (кафедра нормальної фізіології)

3. Регуляція кровотворення (кафедра нормальної фізіології)

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 262-286.

2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 489-493.

3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 127-133, 142-160.

Для з’ясування відповідності вихідного рівнязнань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань.

1. Анемія Аддісона-Бірмера це:

А. Залізодефіцитна анемія.

В. Порфіриндефіцитна анемія.

С. В₁₂- дефіцитна анемія.

D. Фолієво-дефіцитна анемія.

Е. Таласемія.

2. Білок, що забезпечує транспорт заліза в плазмі:

А. Ферритин.

В. Гемосидерин.

С. Транскобаламін.

D. Трансферрин.

Е. Гемоглобін

3. У новонародженого встановлено діагноз “серпоподібноклітинна анемія”. Який тип гемоглобіну містять його еритроцити?

A. HbА₁

B. Hb Bart

C. Hb А₂

D. HbF

E. HbS

4. До сидеропенічного симптому відносяться всі ознаки, окрім:

А. Підвищена ламкість нігтів.

В. Спотворення смаку.

С. Набряки

D. Посилене випадіння волосся.

Е. Розвиток енергетичного дефіциту

5. Які зміни з боку крові характерні для В₁₂-дефіцитної анемії?

А. Ретикулоцитоз

В. Гіпохромія еритроцитів

С. Мегалоцити

D. Поліхроматофіли

Е. Анізохромія

6. Які з наведених гемолітичних анемій відносяться до спадкових?

А. Мембранопатії

В. Ензимопатії

С. Таласемії

D. Серпоподібноклітинна анемія

Е. Всі відповіді вірні

Еталони відповідей:

1.С, 2.D, 3. Е, 4. С, 5.С, 6. Е.

Основні питання, що підлягають вивченню.

1. Етіологічна класифікація (спадкові, набуті) гемолітичних анемій. Характеристика причинних факторів набутих гемолітичних анемій. Шляхи реалізації генетичних дефектів в патогенезі спадкових гемолітичних анемій (мембрано-, ферменто-, гемоглобінопатій).

2. Гемоліз еритроцитів, внутрішньо судинний і внутрішньоклітинний, як механізми розвитку гемолітичних анемій. Характерні клінічні прояви гемолізу еритроцитів.

П. Гемолітична хвороба новонародженого. Класифікація анемій, пов’язаних з порушеннями еритропоезу у дітей. Загальна характеристика причин і механізмів розвитку.

3. Етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові при залізодефіцитних анеміях.

4. П. Етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові при залізодефіцитних анеміях у дітей. Анемія новонароджених. Ранній хлороз, причини виникнення. Патогенетичне лікування залізодефіцитних станів у дітей. Поняття про залізорефрактерні анемії у дітей. Відмінність від залізодефіцитних станів у дітей.

5. Анемії, спричинені недостатністю вітаміну В₁₂ та/або фолієвої кислоти. Характеристика загальних порушень в організмі при дефіциті вітаміну В₁₂ та/або фолієвої кислоти. Гематологічна характеристика вітамін В₁₂-, фолієводефіцитних анемій.

П. Причини виникнення і механізми розвитку абсолютного та відносного дефіциту вітаміну В₁₂ і фолієвої кислоти у дітей.

Література.

Основна:

1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид. Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.392-409

2. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа ", 1995р.,С. 372-383

3. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 245-264.

Додаткова:

1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. – СПб, 507с.

2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.

3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд., доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.

4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с

5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.

Самостійна робота

Мета заняття: вивчити зміни морфологічної картини крові при різних видах анемії.

ДОСЛІД 1. Приготування мазків крові кроля з гемолітичною анемією.

Кролю за 2 дні до заняття підшкірно вводять 0,08-0,17 мл оцтовокислого свинцю на кг ваги. Роблять мазки крові, яку взяли з вуха кроля. Мазки висушують на повітрі, фіксують сумішшю Нікіфорова і фарбують за Романовським 30-40 хв.

Гемолітична анемія

1 – еритроцит

2 – мікроцит

3 – макроцит

4 – пойкілоцит

5 – гіпохромний еритроцит

6 – еритроцит з базофільною пунктуацією

7 – поліхроматофільний еритроцит

8 – оксифільний нормобласт

9 – поліхроматофільний нормобласт

10 – базофільний нормобласт

11 – паличкоядерний нейтрофіл

12 – сегментоядерний нейтрофіл

13 – лімфоцит

ДОСЛІД 2. Мікроскопічне дослідження мазків крові хворих на залізодефіцитну та В₁₂- дефіцитну анемії. Мазки крові хворих, що знаходяться на лікуванні в гематологічному відділенні обласної лікарні ім.М.І.Пирогова.

Залізодефіцитна анемія

1 – нормоцит

2 – мікроцит

3 – макроцит

4 – пойкілоцит

5 – шизоцит

6 – гіпохромний еритроцит

7 – сегментоядерний нейтрофіл

8 – лімфоцит

В₁₂-дефіцитна анемія

1 – нормоцит

2 – пойкілоцит

3 – еритроцит з базофільною пунктуацією

4, 5 – еритроцити з тільцями Жолі

6,7 – еритроцити з кільцями Кабо

8 – макроцит

9 – оксифільний мегалоцит

10 – поліхроматофільний мегалоцит

11 – оксифільний мегалобласт

12 – поліхроматофільний мегалобласт

13 – полісегментоядерний нейтрофіл

14 – лімфоцит

Висновок____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перевірка кінцевого рівня знань

Тести з відкритої бази даних «КРОК – 1» - 2011р.

1. У жінки, 34 років, діагностовано спадкову мікросфероцитарну гемолітичну анемію (хвороба Мінковського-Шоффара). Що лежить в основі даної анемії?

A. Аутоімунне ураження

B. Гіпоплазія кісткового мозку

C. Гемоглобінопатія

D. Мембранопатія

E. Ензимопатія

2. У хворої, яка страждає розладами менструального цикла, що супроводжуються тривалими кровотечами, проведений аналіз крові. Виявлена гіпохромія, зниження кількості ретикулоцитів, мікроцитоз, сидеропенія. Для якої анемії це характерно:

А. Гемолітичної.

В. В₁₂-дефіцитної.

С. Недостатність протопорфирину IX

D. Залізодефіцитної.

Е. Метапластичної.

3. Хвора, 25 років, палестинка, скаржиться на слабкість, запаморочення, задишку. В крові: Hb – 60 г/л, ер. – 2,5х10¹²/л, ретикулоцити – 35‰, анізоцитоз та пойкілоцитоз еритроцитів, багато мішенеподібних еритроцитів, поліхроматофілів. Назвіть вид анемії у хворої.

А. Хвороба Мінковського-Шоффара

В.Серпоподібноклітинна анемія

С. Таласемія

D. Хвороба Аддісона-Бірмера

Е. Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназодефіцитна анемія

4. Хворий Н., 2 роки тому переніс операцію резекції пілоричного відділу шлунка. Спостерігається слабкість, періодична поява темних кіл під очима, задишка. У крові: Hb- 70 г/л, ер.-3,0х10¹²/л, КП-0,7. Які зміни еритроцитів у мазку крові найбільш характерні для даного стану?

А. Шизоцити

В. Мікроцити

С. Макроцити

D. Мегалоцити

Е. Овалоцити

5. У хворого, 54 років, який на виробництві багато контактував зі свинцем, виявлена гіпохромна анемія. Лікування препаратами заліза протягом місяця ефекту не дало. Встановлено підвищений вміст заліза в сиворотці крові. Чим обумовлений розвиток анемії в цьому випадку?

A. Порушенням синтезу порфіринів.

B. Дефіцитом вітаміна В_12.

C. Дефіцитом фолієвої кислоти.

D. Гіпоплазією червоного кісткового мозку.

E Дефіцитом білку

6. У хворого, 20 років, періодично з’являється жовтушність склер та шкіри, слабкість. Діагностована хвороба Мінковського-Шоффара. Що найбільш характено для картини крові при цьому захворюванні?

Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница | следующая страница ==>

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 1 страница | МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 3 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.04 сек.)

<== предыдущая страница	\|	следующая страница ==>
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 1 страница	\|	МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 3 страница