Читайте также:
|
Вересня 1952 р. відбулося засідання Асамблеї Європейського об'єднання вугілля й сталі, на якому країни-учасниці представляли 78 членів. Римський договір 1957 р. установив, що загальна для трьох об'єднань Асамблея (Європейський парламент) “здійснює повноваження по обговоренню й контролю”, одночасно вказав, що вона складається з “представників народів держав-членів, що об'єдналися в Співтовариство”.
Хоча Римський договір у принципі передбачав, що парламент повинен обиратися на основі “прямого загального голосування по єдиній для всіх держав-членів процедурі”, до 1979 р. формування Європейського парламенту провадилося відповідно до положення, що гласили, що Асамблея формується з “делегатів, які призначаються відповідними парламентами із числа їхніх членів і відповідно до процедури, установленої кожною державою-членом”. Саме так була утворена перша Асамблея, що зібралась на своє перше засідання 19 березня 1958 р. Такий порядок повинен був зберігатися до видання органами Співтовариства акту, що встановлює єдину виборчу систему.
Ще в травні 1960 р. Асамблея прийняла перший проект конвенції, що передбачала прямі вибори у вищий представницький орган Співтовариства. Однак до реалізації цього проекту пройшло більше 15 років.
У вересні 1976 р. Рада нарешті прийняла Акт “Про обрання Європейської парламентської асамблеї загальними прямими виборами”. Він установив лише невелике число правил, віддавши інше на розсуд держав-членів.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема 2. Інституційний механізм Європейського Союзу | | | У ст.1 Акту констатувалося, що населення держав, об'єднаних у Співтовариство, обирає своїх представників у Європейський парламент прямими загальними виборами. |