Читайте также:
|
Парламенту
Повноваження і функції Європейського Парламенту
У договорах про створення Співтовариства вказувалося, що Європейський парламент (що називався тоді асамблеєю) вправі здійснювати “повноваження по обговоренню й контролю”.
З перших же років його існування повноваження Європейського парламенту стали розширюватися. Так, починаючи з 60-х років ХХ століття Комісія передає парламенту значну частину повноважень з контролю за діяльністю багатьох органів Співтовариства. В 70-х рр. розширилися повноваження, що дозволили парламенту впливати на визначення бюджету Співтовариства. Із середини 70-х рр. і особливо в другій половині 80-х рр. було посилене право парламенту впливати на призначення ряду посадових осіб, зокрема на призначення голови Комісії, що є як би главою уряду Співтовариства.
Якщо Рада Європи займається так би мовити “основною і обов’язковою” частиною бюджету Співтовариства, то Парламент – необов'язковою. Необов'язкові видатки призначені на проведення загальної соціальної політики, досліджень навколишнього середовища й т.п. Необов'язкові видатки становлять біля чверті всього бюджету, у той час як реалізація політики в області сільського господарства вимагає близько 65% бюджету. Виправлення, внесені парламентом у частину проекту бюджету й необов'язкових видатків, що розглядають, не можуть бути остаточно відкинуті Радою.
Стосовно нормотворчих повноважень Європейського парламенту варто розрізняти процедуру консультацій, процедуру узгодження, процедуру співробітництва, а також співучасть у доданні чинності договорам про вступ у Європейське співтовариство й угодам про асоційоване членство.
Процедура консультації. Вона обов'язкова для виконання при прийнятті правил про вільне пересування товарів усередині Співтовариства через кордони держав-членів, про спільну сільськогосподарську політику, при виданні правових норм, що мають на меті економічне й соціальне зближення, проведення спільної політики в області досліджень, при виробленні норм по охороні навколишнього середовища.
Висновку парламенту не носять примусового характеру. Рада Європи може врахувати, а може й не врахувати висловлену парламентом у його висновку думку. Але уникнути звернення до парламенту Рада й Комісія не можуть.
Процедура узгодження була вироблена на початку 70-х рр., коли повноваження парламенту були розширені. Однією із причин прийняття такої процедури було узгодження бюджету Співтовариства з Парламентом. Тобто Рада офіційно представляє проект бюджету в парламент, і в процесі цієї зустрічі робиться спроба зняти можливі протиріччя між парламентом і Радою. Таким чином, Рада має можливість внести проект бюджету Співтовариства вже з урахуванням позиції парламенту, оскільки до складу його делегації, як правило, входять представники основних політичних груп. Процедура узгодження була встановлена й для полегшення проходження через парламент проектів тої категорії правових норм, дія яких буде мати певні фінансові наслідки. Природно, що до цих норм проявляється особливий інтерес і вони нерідко викликають сумніви й заперечення принаймні частини депутатів парламенту.
Процедура співробітництва, введена Єдиним європейським актом в 1986 р., дає Європейському парламенту можливість впливати на прийняття правових норм, що відносяться до внутрішнього ринку, соціальній політиці економічної й соціальної інтеграції, дослідницький діяльності й технічному розвитку, тобто до тих напрямкам діяльності Співтовариства, які не тільки найбільш істотні для утворення починаючи з 1993 р. Європи “без границь”, але і які викликають найбільший інтерес населення Європи.
Про дієвість процедури співробітництва свідчить той факт, що половина виправлень, запропонованих Європейським парламентом у першому читанні, приймається Радою. Число прийнятих Радою виправлень, запропонованих парламентом у другому читанні, становить приблизно 25%. Таким чином, Європейський парламент є у відомій мері співучасником створення європейського права.
Своєрідним інструментом контролю є резолюція про осудження. У тих європейських країнах, у яких передбачена резолюція про осудження уряду, прийняття її парламентом зобов'язує уряд піти у відставку.
За увесь час існування Європейського парламенту резолюція про осудження вносилася всього чотири рази. Причому у двох випадках вона знімалася до голосування, у двох випадках резолюція відхилялася переважною більшістю голосів.
Розглянувши повноваження Європейського парламенту, варто звернути увагу на те, що формально вони менш значні, чим повноваження парламентських установ в окремих державах. Але, разом з тим, треба відзначити, що Європейський парламент дійсно повністю використовує приналежні йому повноваження й робить серйозний і всезростаючий вплив на такі керівні органи Співтовариства.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| У ст.1 Акту констатувалося, що населення держав, об'єднаних у Співтовариство, обирає своїх представників у Європейський парламент прямими загальними виборами. | | | Структура й організація роботи Європейського Парламенту |