Громадянство Союзу та недискримінація

Стаття 18

У сфері застосування Договорів та без шкоди їхнім будь-яким спеціальним положенням

заборонено будь-яку дискримінацію на підставі національної належності.

Європейський Парламент та Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою,

можуть затвердити правила, спрямовані на заборону такої дискримінації.

Стаття 19

1. Без шкоди іншим положенням Договорів та в межах повноважень, наданих ними

Союзу, Рада, діючи одностайно згідно з особливою законодавчою процедурою та після

отримання згоди Європейського Парламенту, може вжити заходів, необхідних для

боротьби проти дискримінації на підставі статі, расового та етнічного походження, релігії

або віри, [фізичної або психічної] недієздатності, віку або сексуальної орієнтації.

2. Шляхом відступу від частини 1 Європейський Парламент та Рада, діючи згідно зі

звичайною законодавчою процедурою, можуть ухвалити основні принципи щодо

заохочувальних заходів Союзу, за винятком будь-якої гармонізації законів та підзаконних

актів держав-членів, для підтримки дій, що вживаються державами-членами з метою

сприяння досягненню цілей, зазначених в частині 1.

Стаття 20

1. Цим запроваджується громадянство Союзу. Кожен, хто має громадянство однієї з

держав-членів, є громадянином Союзу. Громадянство Союзу є додатковим до

національного громадянства, не замінюючи його.

2. Громадяни Союзу мають права й обов’язки, передбачені у Договорах. Вони мають,

серед іншого:

(a) право на вільний рух та проживання в межах території держав-членів;

(b) право обирати та бути обраними на виборах до Європейського Парламенту та на

місцевих виборах в своїй державі-члені проживання на таких самих умовах, як і

громадяни цієї держави;

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/57

(c) право користуватися на території третьої країни, де не представлена держава-член,

громадянами якої вони є, захистом дипломатичних представництв і консульств будь-

якої держави-члена на тих самих умовах, що й громадяни цієї держави;

(d) право на звернення до Європейського Парламенту, Європейського __________Омбудсмена та

установ і дорадчих органів Союзу будь-якою мовою Договору та отримання

відповіді цією ж мовою.

Ці права реалізуються відповідно до умов та обмежень, визначених Договорами та

заходами, ухваленими відповідно до Договорів.

Стаття 21

1. Кожен громадянин Союзу має право на вільний рух та проживання на території

держав-членів з урахуванням обмежень та умов, встановлених Договорами та заходами,

ухваленими на їх виконання.

2. Якщо діяльність Союзу визнано необхідною для досягнення цієї цілі та якщо в

Договорах не передбачено необхідних повноважень, Європейський Парламент та Рада,

діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою, можуть ухвалити положення, що

сприяють реалізації прав, зазначених у частині 1.

3. З тією самою метою, що зазначена у частині 1, та якщо Договори не передбачають

необхідних повноважень, Рада, діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою,

може ухвалити заходи щодо соціального забезпечення або соціального захисту. Рада діє

одностайно після проведення консультацій з Європейським Парламентом.

Стаття 22

1. Кожен громадянин Союзу, що проживає в державі-члені, громадянином якої він не є,

має право обирати та бути обраним на місцевих виборах у державі-члені проживання на

таких самих умовах, як і громадяни цієї держави. Це право реалізується з урахуванням

детальних положень, які ухвалюються Радою, що діє одностайно згідно зі спеціальною

законодавчою процедурою та після проведення консультацій з Європейським

Парламентом; ці положення можуть передбачати відступи, коли це виправдано

особливими для держави-члена проблемами.

2. Без шкоди частині 1 статті 223 та положенням, ухваленим на її виконання, кожен

громадянин Союзу, що проживає в державі-члені, громадянином якої він не є, має право

обирати та бути обраним до Європейського Парламенту в державі-члені проживання на

таких самих умовах, як і громадяни цієї держави. Це право реалізується з урахуванням

детальних положень, які ухвалюються Радою, що діє одностайно згідно зі спеціальною

законодавчою процедурою та після проведення консультацій з Європейським

Парламентом; ці положення можуть передбачати відступи, коли це виправдано

особливими для держави-члена проблемами.

С 115/58 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Стаття 23

Кожен громадянин Союзу на території третьої країни, де не представлена держава-член,

громадянином якої віє є, має право на захист дипломатичних представництв і консульств

будь-якої держави-члена на таких самих умовах, що і громадяни цієї держави. Держави-

члени ухвалюють необхідні положення і розпочинають міжнародні переговори, необхідні

для забезпечення такого захисту.

Рада, діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою та після проведення

консультацій із Європейським Парламентом, може ухвалити директиви, що встановлюють

заходи щодо координації та взаємодії, необхідні для сприяння такому захисту.

Стаття 24

Європейський Парламент та Рада, діючи за допомогою регламентів згідно зі звичайною

законодавчою процедурою, ухвалюють положення щодо процедур та умов, необхідних

для ініціативи громадян у значенні статті 11 Договору про Європейський Союз,

включаючи положення щодо мінімальної кількості держав-членів, із яких мають походити

такі громадяни.

Кожен громадянин Союзу має право звернутися до Європейського Парламенту відповідно

до статті 227.

Кожен громадянин Союзу може звертатися до Омбудсмена, посада якого створена

відповідно до статті 228.

Кожен громадянин Союзу може письмово звернутися до будь-якої установи, органу,

служби або агенції, зазначених у цій статті або в статті 13 Договору про Європейський

Союз, однією з мов, зазначених у частині 1 статті 55 Договору про Європейський Союз, та

отримати відповідь цією ж мовою.

Стаття 25

Комісія кожні три роки звітує Європейському Парламенту, Раді та Економічно-

соціальному комітету про застосування положень цієї Частини. Цей звіт враховує

розвиток Союзу.

На цій підставі та без шкоди іншим положенням Договорів Рада, діючи одностайно згідно

зі спеціальною законодавчою процедурою та після отримання згоди Європейського

Парламенту, може ухвалити положення, що посилюють або доповнюють права, зазначені

у частині 2 статті 20. Такі положення набувають чинності після затвердження їх

державами-членами згідно з їхніми відповідними конституційними вимогами.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/59

ЧАСТИНА ТРИ

Дата добавления: 2015-07-19