Сільське господарство та рибальство

Стаття 38

1. Союз визначає та впроваджує спільну сільськогосподарську політику та політику в

сфері рибальства.

Внутрішній ринок охоплює сільське господарство, рибальство та торгівлю

сільськогосподарською продукцією. Сільськогосподарська продукція – це продукція,

вирощена на землі, продукти тваринництва та рибальства, а також продукти первинної

обробки, безпосередньо пов’язані з цією продукцією. Посилання на спільну

сільськогосподарську політику або на сільське господарство, а також вживання терміну

«сільськогосподарський» необхідно розуміти як таке, що також стосується рибальства,

беручи до уваги особливості цього сектору.

2. Якщо в статтях 39-44 не обумовлено інакше, правила, встановлені щодо заснування

та функціонування внутрішнього ринку, застосовуються до сільськогосподарської

продукції.

3. Продукція, що підпадає під дію статей 39-44, зазначена в Додатку I.

4. Функціонування та розвиток внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції

має супроводжуватися заснуванням спільної сільськогосподарської політики.

Стаття 39

1. Цілями спільної сільськогосподарської політики є:

(а) підвищення продуктивності сільського господарства через сприяння технічному

прогресові, забезпечення раціонального розвитку сільськогосподарського

виробництва та оптимального використання виробничих чинників, зокрема робочої

сили;

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/63

(b) забезпечення належного рівня життя сільськогосподарської спільноти, зокрема

збільшуючи особистий заробіток людей, що працюють у сільському господарстві;

(c) стабілізація ринків;

(d) забезпечення доступності постачання;

(e) забезпечення надходження товарів до споживача за прийнятними цінами.

2. Під час розроблення спільної сільськогосподарської політики та окремих методів її

застосування необхідно враховувати:

(а) особливу природу сільськогосподарської діяльності, що випливає з соціальної

структури сільського господарства та зі структурних та природних відмінностей між

різними сільськогосподарськими регіонами;

(b) потребу поступового запровадження належного пристосування;

(c) той факт, що в державах-членах сільське господарство є сектором, тісно пов’язаним

з усією економікою.

Стаття 40

1. З метою досягнення цілей, визначених статтею 39, має бути створена спільна

організація сільськогосподарських ринків.

Залежно від того, про яку продукцію йдеться, ця організація набирає однієї з таких форм:

(а) спільні правила конкуренції;

(b) обов’язкова координація різноманітних організацій національних ринків;

(c) організація європейського ринку.

2. Спільна організація, створена відповідно до частини 1, може включати всі заходи,

необхідні для досягнення цілей, визначених статтею 39, зокрема регулювання цін,

допомогу виробництву та збут різноманітної продукції, заходи щодо зберігання та

транспортування, а також спільний механізм стабілізації імпорту або експорту.

Спільна організація обмежується досягненням цілей, визначених статтею 39, та усуває

будь-яку дискримінацію між виробниками та споживачами всередині Союзу.

Будь-яка спільна цінова політика ґрунтується на спільних критеріях та уніфікованих

методах підрахунку.

С 115/64 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

3. Для того, щоб уможливити досягнення цілей спільної організації, зазначеної в

частині 1, можна створити один або кілька сільськогосподарських фондів управління та

гарантій.

Стаття 41

Для того, щоб уможливити досягнення цілей, визначених в статті 39, в рамках спільної

сільськогосподарської політики можна запровадити положення про такі заходи:

(а) ефективна координація зусиль у сферах професійного навчання, досліджень та

поширення сільськогосподарських знань; це може охоплювати спільне фінансування

проектів або установ;

(b) спільні заходи, що сприяють споживанню певних продуктів.

Стаття 42

1. Положення Глави про правила конкуренції застосовуються до виробництва

сільськогосподарської продукції та торгівлі нею лише в обсязі, визначеному

Європейським Парламентом та Радою в рамках частини 2 статті 43 та згідно з

процедурою, передбаченою в ній, з урахуванням цілей, визначених в статті 39.

2. Рада за пропозицією Комісії може дозволити надання допомоги:

(а) для захисту господарств, що зазнали шкоди, спричиненої структурними або

природними умовами;

(b) в рамках програм економічного розвитку.

Стаття 43

1. Комісія подає пропозиції щодо розроблення та реалізації спільної

сільськогосподарської політики, зокрема заміни національних організацій однією з форм

спільної організації, передбачених в частині 1 статті 40, та для виконання заходів,

зазначених __________в цьому Розділі.

Ці пропозиції враховують взаємозалежність сільськогосподарських питань, зазначених у

цьому Розділі.

2. Європейський Парламент та Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою

процедурою та після проведення консультацій з Економічно-соціальним комітетом,

засновують спільну організацію сільськогосподарських ринків, передбачену в частині 1

статті 40, та встановлюють інші положення, необхідні для досягнення цілей спільної

сільськогосподарської політики та спільної політики у сфері рибальства.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/65

3. Рада за пропозицією Комісії ухвалює заходи щодо встановлення цін, зборів,

допомоги та кількісних обмежень, а також про встановлення й розподіл обсягів

можливого вилову риби.

4. Відповідно до частини 1 національні організації ринку можуть бути замінені

спільною організацією, що передбачена в частині 1 статті 40, якщо:

(а) спільна організація пропонує державам-членам, що заперечують цей захід і мають

власну організацію виробництва, про яке йдеться, рівноцінні гарантії зайнятості та

рівня життя зацікавлених виробників з урахуванням можливого пристосування та

спеціалізації, які можуть знадобитися з плином часу;

(b) така організація забезпечує в Союзі умови торгівлі, подібні до тих, що існують на

національному ринку.

5. Якщо спільну організацію, пов’язану з певною сировиною, створено раніше, ніж

спільну організацію, пов’язану з відповідною переробленою продукцією, то таку

сировину, що використовується для переробленої продукції, призначеної на експорт до

третіх країн, можна імпортувати з поза меж Союзу.

Стаття 44

Якщо в державі-члені продукція є предметом регулювання національної організації ринку

або внутрішніми правилами еквівалентної дії, що впливають на конкурентне становище

виробництва подібної продукції в іншій державі-члені, то держави-члени накладають

компенсаційний збір на імпорт цієї продукції з держави-члена, в якій існують така

організація або правила, якщо ця держава не накладає компенсаційний збір на експорт.

Комісія встановлює обсяг цих зборів на рівні, необхідному для відновлення рівноваги;

Комісія може також дозволити інші заходи, умови та детальні положення яких

визначаються нею.

РОЗДІЛ IV

Дата добавления: 2015-07-19