Проблеми МБ в АТР

Суч. пробл. МБ на Близькому та Сер-му Сх.

Суч. пробл. нестаб-ті Сх. розд-но на 2 осн. катег. 1 гр – «трад-і», що зумовл. воєн-и та ін. методами сил-го тиску. Найб. важливим серед них є араб-ізраїльський конфл. та пробл. гонки озброєнь. 2 гр - структурні пробл. – пробл. демократизації та пол. ліберал-ї Д рег-у, демогр-а, соц-ек., освітня, водна, продовольча та ін. Врах-чи їх всеохоплюючий та довгостр. хар-р, вони стан-ть ще більшу неБ. Так, рушійної силою усіх протестів у араб-х Д 2011 р. стало незадов-я ек-м становищем та вимога пол-ї лібералізації. Втім, як за формою, так і за специфічними насл., «араб. рев-ї» не є ідент-ми. Конфл. в даному рег-і також спричин-ся (посил-ся) через зацік-ть св-х лідерів – ЄС, США у Д Сх, яка зумовлена: 1) ключ-ю роллю близькосх-х країн в структурі св-ї торг. енергоносіями; 2) наявн. значних фін-х рес-в в ряді Д рег-у та місцем останніх в міжн. вал-кред. та фін. відн; Напр: принц-ю відм-ю лівій-х подій стало акт-е збройне втруч-я позарег-х уч-в. Під гаслом захисту демокр., НАТО замість сприяння досягн-ю нац-о примир-я у Лівії, відкрито перейшли на сторону повстанців з метою усунення режиму Каддафі і встан-я контролю над Лівією з її багатими енерг-ми рес-и. Не можна викл-и перенес-я «лівійського сценарію» в найбл-у майб-у і на Сирію. Рег. пост. уразл-й та є ареною конфл. 2 типів: сприч-х протиріччями між Д рег-у; спровок-х позарег-ми Д, які прямо чи опосер. задіяні до подій в рег-і.

12. Проблеми та перспективи форм-я рег-ї безпеки на євразійському пострад-му просторі.

На Євразійському пострад-у просторі очевидними S форм-я рег-ї безпеки є дві МО: Орг-я дог-у про колективну Б і Орг-я Північноатлантичного дог-у. Пробл. є: 1) РФ наголошує, що у розміщенні НАТО наступальної інфр-ри безпос. у зоні кордонів ОДКБ (в прибалті-х респ-х) проглядаються мотиви, які не збіг-ся з заявами лідерів Альянсу про партнерство з ОДКБ. 2) Багато чл-в НАТО вважає, що так як Д-чл ОДКБ уже вход. до складу Ради Євро-Атлантичного партнерства, то взаємод з ОДКБ як МО втрачає свою практ-ну необх-ь. 3) НАТО віддає перевагу співпраці з Д ОДКБ на двост. осн., однак не на базі діалогу 2х рівноправних орг-й. 4) Центральна Азія входить до сфери життєво важл-х інтересів ОДКБ і НАТО, що породжує додаткові пробл. Перспективи: 1) ОДКБ необх-і досвід колект-го реагування та суч. технол-ї НАТО, Альянс же може перейняти нові навички з орг-ї операцій в Азії (досвід військ-х дій в Афгані). 2) Коорд-я прикорд-х пит. по таджицько – афган-у кордоні, де перетинаються зони відп-ті обох орг-й. 3) Досвід, стратегічні напрацювання ОДКБ і технології та інноваційні підходи НАТО - це прагматичний підхід до посилення с-ми рег-ї Б у Центральній Азії.

Проблеми МБ в АТР

Сьогодні серед пробл. безпеки в АТР виділ-ь 2 осн-і: «Тайванську пробл.» та «Корейську пробл.». Район Тайванської протоки є одним із найпроблемнішних зон у АТР. Вибір шляхів розв’-я тайванської конфл-ї пробл., серцевиною якої є пит-я возз’єднання 2 част. Кит, представлених на сьогодні КНР і Кит. Респ. на Тайвані, матиме істотний вплив на сит-ю в АТР у цілому. Це особливо важливо, якщо врахувати знач. цього рег-у для суч-ї св-ї ек. З т. зору офіц-го Пекіна тайванський сепаратизм є суттєвою загрозою внутр. і зовн. Б Кит. Сит-я на Корейському піво-і є вогнищем напруженості у АТР. Протист-я 2 част. колись єдиної Д Корея – КНДР і Респ. Корея – спадщина «холодної війни». Корейський піво-в зал-ся осередком факторів нестаб-ті, що гальмує стан-ня еф-ї с-ми Б в Пн-Сх. Азії. Джерелом напруженості і ворожості між Пн і Пд Кореї є розкол корейської нації, що триває не одне десятиліття. В наші дні місце мають військові конфл, напр, погрози Пхеньяну щодо ядерної війни з РК в разі спільних мор-х навчань. У 2010 артилерія КНДР обстріляла острів Йонпхьондо, на що таким же чином відповіла РК. АТР вийшов на 1 місце у св.. за темпами мілітаризації. Значно ускладнює сит-ю те, що в АТР розташ-а найб. к-ть ядерних Д (Кит, Інд, Пак, КНДР), існ-ть такі загрози Б, як тероризм, наркотрафік, деградація еко-ми та нелег. міграція.

14. Особливості системи регіональної безпеки в Є.

Рег-у Б у Є. визначають такі міжн. надД утв-ня, як НАТО, ЄС, ОБСЄ, ОДКБ. Тенд-ми, які за останні 20 р. змінили сит-ю у Є. є: 1) Розпад СРСР. 2) Прип-ня дії Варш-го дог. 3) Розв-к і вихід ЄС на новий я-ний р-нь. НАТО завжди мало сильний вплив і фактично детермінувало пол-у Б у Зх.Є. Сьогодні ж ЄС впров. свою спільну пол-у Б, що ств-є для ЄС «2 полюси»: з одного боку б-ть країн ЄС мають відн. з НАТО на р-ні Д-МО, з ін. боку ЄС вист-є єдиним S у взаємовідн. з НАТО через проведення спільної пол-и у сфері Б, яку визначає надД орган – ЄР. Згідно умов ЛД. була введена посада верховного представника ЄС з пит. СЗПБ. Призначено К. Ещтон, яка очолює Раду мін-рів з закорд. справ та проводить СЗПБ. Щодо Д, які раніше входили до СРСР та Орг-ї Варш-о дог-у, то має місце сильний розкол: част. була прийнята до НАТО, част. об’єдн-ся на осн. ств-ня Орг-ї дог-у про колект-у Б. Існ.ще і третій варіант, до прикладу У. не є членом НАТО і не є членом ОДКБ. МЗС виключає можл-ті приєднання до ОДКБ, а от щодо НАТО, то точки зору сильно відрізняються. ОБСЄ найб. у св. рег-а орг.-я, яка займ-я пит. Б, об′єднує 57 Д Пн. А, Є та Центр. Азії. У. є членом з 1992 та головує у 2013.

15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки.

Геополітичні загрози - це явища, що дестабіл. геополіт. ситуацію у світі, якщо їм не протистояти і не регул. їх, можуть призвести до світ. хаосу: регіон. та локальні війни, порушення режиму ядерного нерозповсюдженя, сучасне в-во і торг. зброєю, міжн. тероризм, суч. конфлікти, деградація навк. серед, проблеми демографії та глобальної міграції.

Фрагментація та регіоналізація: децентралізація с-ми МБ фрагментація світу на відносно самостійні комлекси регіон. безпеки; США - єдина військова надД, геополіт. амбіціям якої складно протистояти; після «холодної війни» Д керуються рег-и інтересами; зросла конкуренція між великими Д і регіонами світу; зб-ня к-сті конфліктів і локальних війн через зникнення стримуючих механізмів після розпаду біполярної системи.

16. Операційні моделі міжнародної безпеки.

У теорії МБ виділ-ь 4 осн. операц. моделі, що конк-ть між собою: 1. Однополярна. Вин-а після розпаду СРСР, США зал-ся єдиною надД, на яку впав тягар св-о лідерства. США взяли на себе місію не допуст-и «вакууму сили» в МВ і забезп-и пош-ня демокр-ї по всьому св. Передб посил-я с-ми військ-пол союзів, де США грають провідну роль. 2. «Концерн Д». Може взяти на себе відп-ть як за підтрим-я стаб-ті у св., так i за запоб-я i врегул-я лок-х конфл. Гідність моделі полягає в її кращій керованості, більшій еф-ті, тому що у рамках такої конструкції легше узгод-и позиції i прийн. ріш-я, ніж в орг-х, які налічують 10 або 100 чл. 3. Багатополярна. Передб наявн. багатьох центр. сили: ЄС, Яп., Кит., Інд., АСЕАН, РФ. Визн-чи міць США вони провод. свій курс у міжн. справах, часто не співпад-й з ам-и інт-ми. Зрост. впливу цих центрів є те, що на передній план висув-ся не військ., а ек., НТ, інф-ні та культ. складові феномена. Має сенс лише при викл-і бачення с-ми МВ як поля вічної конк-ї між «центрами сил», бо призведе до деструкт-х конфл. i пост. поділу сфер впливу. 4. Глоб-а. Засн-а на тому, що МБ може бути посправжньому забезп-а тільки на глоб р-ні, коли всі чл. св-ї спільноти беруть уч. в її ств-ні. Ств-ня моделі можливе, коли всі Д i нар-и будуть розділяти якийсь мін-м заг-людських цінностей i на я-но новий щабель піднім-ся провідна роль ООН. Кожна модель розп-у сил у МВ має 3 вар реал-ї в зал-ті від хар-у відн. між уч-ми с-м МБ. 1. Колект, Коли існ. гр. Д, об’єд-х спільною метою захисту своєї НБ, i с-мою військ-пол. заходів, спрям-х проти потенц-го супрот-ка. 2. Всезаг. Нагол-є багатовимірний хар-р МБ, інст-ну осн-у складають глоб-і орг-ї типу ООН. Врах. інтереси усіх чл. св-ї спільноти. 3. Коопераційний. Поєднує 1 i 2. Визнає багатовимірний хар-р, встан-є ієрархію пріор-в, націлює на першочергові завд.

17. Система колективної безпеки країн.

Гол-м ел-м є наявність гр. Д, об’єдн-х спільною метою (захист Б) i с-ма військ-пол. заходів, спрям-х проти потенц-го супротивника або агресора. Може бути КБ таких видів: орг-я Д з подібними культурою, соц-пол. розв-м, цінностями (НАТО, ЄС, СНД); союз різнотипних Д, ств-й з метою протистояти сильним загрозам. Для с-ми КБ властиві такі ознаки: 1. закріплення загальновизнаних принципів та норм МП щодо заборони застосування чи погрози силою, недоторканності кордонів, невтручання у внутрішні справи тощо. 2. закріплення зобов’язання Д-членів щодо мирного врегулювання спорів. 3. наявність механізмів колективної реалізації санкцій стосовно порушників. Дієздатність систем КБ зал-ть від суб’єкт-х факторів: уч-ь великих Д та їх зацік-сть, пол-а воля, солідарність та безсторонність уч-в с-ми. Важливою обст-ю, яка визначає дієздатність с-м КБ, є також наявність достатніх інституційних та фін-х засобів для здійснення примусових заходів у відп-ь на ситуації, пов’-і із загрозою міжн. миру та Б (напр., достатньої чисельності війського контингенту, зброї або фін-х засобів для провед-я військової операції). Особл. с-ми КБ: універсальність, що передб. вимоги необх-х дій з боку кожного чл. с-ми; автоматизм здійсн. санкцій у разі необх-і; відсутність протиріч щодо розуміння агресії та необх-і реагувати на виклики.

Дата добавления: 2015-11-14