Глобальні проблеми та їх детермінанти

ПЛАН

1. Глобальні проблеми та їх детермінанти.

2. Моральні аспекти глобальних проблем.

Глобальні проблеми та їх детермінанти

Термін “глобальні проблеми” був введений в наукову літературу і отримав широке розповсюдження завдяки діяльності Римського клубу. Сьогодні під глобальними проблемами розуміють низку проблем, які зачіпають життя всього людства, і їх розв’язання можливе лише зусиллями всіх народів.

Весь комплекс глобальних проблем можна згрупувати навколо трьох фундаментальних напрямків розвитку, що описують спосіб існування індивідів у суспільстві. Це взаємозв’язки: людина-техніка, людина-культура, людина-природа.

В системі людина-техніка виникає загроза з боку використання таких видів енергії як атомна, термоядерна тощо. Зовсім невідомі наслідки для людини машин, що працюють на принципах самовдосконалення і самонавчання.

Система людина-культура зачіпає сутнісні риси людського буття. Як зазначають культурологи, скорочення культурного поля людини загрожує всім. А.Вознесенський зазначав: “Рівній небезпеці піддається як зовнішня, так і внутрішня духовність: в краху однієї з них загине і друга”.

Система людина-природа складається тисячоліттями. На початку людської історії в ній діяли табу, ритуали, культи, що досить адекватно часу забезпечували єдність природного і штучно створеного. Людина мислила синкретично, не виділяючи себе із природного середовища. Сучасна людина мислить по-іншому, виділяючи себе з природного середовища.

Якщо по осі У відкласти ієрархію культурних норм за рівнем покарання за їх порушення, а по осі Х їх розповсюдженість, то побачимо, що в цивілізованому суспільстві найбільш розповсюдженими є ті, за які покарання є найменшими.

“Природу не можливо підкорити, не підкорившись їй”, зазначав Ф.Бекон. Протягом тисячоліть цей генокод був визначальним у поведінці індивідів. Усі первісні вірування та світові релігії пронизані ідеєю глибинного зв’язку між людиною і природою. Наприклад, у наших пращурів – слов’ян – обожнення сил природи та культ роду накладалося на всю систему вірувань. Дуб – символ мудрості, клен і липа – символ подружжя, береза – символ чистоти. Серед птахів: зозуля – провісниця майбутнього, голуб – символ кохання, ластівка – символ долі людини, сова – символ смерті і пітьми.

У ХХІ столітті людина відійшла від першооснов – від природи – відповідно зробила спробу змінити свій природній генокод. Але тим самим нашкодила сама собі – породила ті самі глобальні проблеми.

Усі глобальні проблеми взаємозалежні, взаємообумовлені. Їх розв’язання не може бути ізольованим одна від одної і розподіленими в якійсь хронологічній послідовності.

Дата добавления: 2015-11-16