Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Глобальні комп’ютерні мережі. Історія створення мережі Internet

Система World Wide Web | Короткий вступ в Microsoft Internet Explorer 6 | Перегляд і завантаженнямультимедійного вмісту Веб | Приложения для работы с мультимедиа и типы файлов |


Читайте также:
  1. A Multilingual Internet
  2. A. Служить для створення герметичності між соском і губами під час смоктання
  3. Advantages of Mobile Internet
  4. Audio – Internet à la campagne
  5. Business on the Internet
  6. Citing Internet Sources
  7. Cookies have to be enabled Your web browser has to permit http cookies at least for the Internet domaindaad.de.

Тема 10. Глобальна співдружність комп’ютерних мереж Internet

  1. Глобальні комп’ютерні мережі. Історія створення мережі Internet
  2. Основні протоколи мережі Internet. Доменна система імен
  3. Електронна пошта
  4. Система World Wide Web
  5. Перспективні технології на основі Internet
  6. Електронна комерція
  7. Захист інформації в Internet
  8. TELNET: віддалений доступ до ресурсів мережі
  9. Обмін файлами по протоколу FTP. Служба архівів FTP
  10. Інформаційна система Internet Gopher
  11. Спілкування за допомогою ICQ

 

Глобальні комп’ютерні мережі. Історія створення мережі Internet

Інтернаціоналізація наукових, ділових, культурних зв’язків і просто особистих контактів у сучасному світі багато в чому можлива без фізичного переміщення людини завдяки розвитку різних засобів комунікації.

Все більше можливостей у цьому плані надають глобальні комп’ютерні мережі.

Глобальні мережі поєднують окремі локальні мережі. Уся робота у глобальних мережах будується на базі трьох основних компонентів:

Прикладами глобальних мереж є: Internet, європейська мережа Eunet, частиною якої є мережа RelCom, інші глобальні мережі – CompuServe, BITNET, Uunet та ін.

Internet – це глобальна система комп’ютерів.

Хоча Internet існує вже багато років, темпи її розвитку останнім часом просто феноменальні. Наведена нижче статистична інформація дає змогу оцінити географію та кількість користувачів Internet.

 

WORLD INTERNET USAGE AND POPULATION STATISTICS
World Regions Population (2006 Est.) Population % of World Internet Usage, Latest Data % Population (Penetration) Usage % of World Usage Growth 2000-2006
Africa 915,210,928 14.1 % 32,765,700 3.6 % 3.0 % 625.8 %
Asia 3,667,774,066 56.4 % 394,872,213 10.8 % 36.4 % 245.5 %
Europe 807,289,020 12.4 % 308,712,903 38.2 % 28.4 % 193.7 %
Middle East 190,084,161 2.9 % 19,028,400 10.0 % 1.8 % 479.3 %
North America 331,473,276 5.1 % 229,138,706 69.1 % 21.1 % 112.0 %
Latin America/Caribbean 553,908,632 8.5 % 83,368,209 15.1 % 7.7 % 361.4 %
Oceania / Australia 33,956,977 0.5 % 18,364,772 54.1 % 1.7 % 141.0 %
WORLD TOTAL 6,499,697,060 100.0 % 1,086,250,903 16.7 % 100.0 % 200.9 %
NOTES: (1) Internet Usage and World Population Statistics were updated for Sept. 18, 2006. (2) CLICK on each world region for detailed regional information. (3) Demographic (Population) numbers are based on data contained in the world-gazetteer website. (4) Internet usage information comes from data published by Nielsen//NetRatings, by the International Telecommunications Union, by local NICs, and other other reliable sources. (5) For definitions, disclaimer, and navigation help, see the Site Surfing Guide. (6) Information from this site may be cited, giving due credit and establishing an active link back to www.internetworldstats.com. Copyright © 2006, Miniwatts Marketing Group. All rights reserved worldwide.

Станом на березень 2005 року в Україні налічувалось 5278100 користувачів Internet, що становить 11,4% усього населення України.

 

Історія Internet нагадує казку про Попелюшку. Так воно і є.

Internet починалася як державний дослідницький проект США відразу після Другої світової війни. Міністерство оборони дуже хвилювала надійність комунікацій під час атомного нападу зі сторони потенційного противника.

Джерелом неспокою була уразливість комунікаційних систем, якими управляють централізовано, таких, наприклад, як радіо та телефон. Декілька добре спрямованих ракетних або бомбових ударів, і всю систему комунікацій можна зруйнувати. А якщо ворог захопить основні передавальні станції, телефонний зв’язок стане неможливим і припиниться радіотрансляція. Тоді країна буде значною мірою позбавлена зв’язку, а з нею і весь західний світ.

Очевидно, що США потребували такої комунікаційної системи, яка була б неуразливою при нападі. Якщо із пункту повідомлення було відправлене у пункт , то воно повинне потрапити у пункт цілим та непошкодженим, вчасно та незалежно від умов, у яких знаходиться комунікаційна система.

Якщо яка-небудь частина системи буде виведена з ладу чи сильно пошкоджена, повідомлення повинне вибрати інший маршрут. Якщо частини системи ставатимуть непридатними одна за одною, повідомлення повинне кожен раз змінювати маршрут, адаптуючись до нових умов, допоки не досягне пункту призначення. Незалежно від умов, у яких перебуває комунікаційна система, повідомлення повинне уціліти та потрапити за призначенням (хіба що весь світ зруйнується). Мова йшла про майже повне страхування від ризику.

 

Протягом 60-х років концепції та технології, необхідні для такої системи, готувалися дослідниками, ученими та державними закладами США. До кінця 60-х років пентагонівське ARPA (Advanced Research Projects Agency – Агенція передових дослідницьких проектів) заснувала те, що пізніше стало відоме як ARPAnet. Восени 1969 року з’явився перший основний компонент системи: високошвидкісний суперкомп’ютер був установлений у Каліфорнійському університеті (Лос-Анджелес). Цей суперкомп’ютер, а також ще три, встановлених у цьому ж році в різних частинах країни, отримали назву мережевих вузлів і були здатні обмінюватися один з одним інформацією на високій швидкості.

Чотири комп’ютери, які утворили в кінці 1969 року первинну ARPAnet, були примітивними згідно сучасних стандартів, але вони стали основою того, що ми сьогодні називаємо Internet. Багато із технарів вважають 1969 рік офіційним роком народження Internet. Проте Internet через 37 років стала не зовсім такою, якою її уявляли творці.

ARPAnet з самого початку задумувалася як комунікаційна система для військових цілей. Вона була заснована Пентагоном для підтримки комунікацій, навіть в умовах коли виходить із ладу значна частина системи.

Проте в міру зросту вона все більше залежала від учених і дослідників із академічних кіл. Перший вузол ARPAnet був створений на суперкомп’ютері Каліфорнійського універсистету, а три інших, які з’явилися у цьому ж році пізніше, також були встановлені у вищих навчальних закладах. Насправді розробили та побудували систему, використовуючи урядові субсидії, академічні дослідники та учені.

Через рік після створення ARPAnet стало очевидним, що система є чудовим універсальним засобом зв’язку для дослідників, учених та усіх залучених у цей проект. Раніше обмінюватися один з одним інформацією могли тільки комп’ютери одного виробника і то не завжди. ARPAnet тепер менше використовувалася як військова система, а більше як система загального призначення для тих, хто її створив та обслуговував.

Ці люди виявили, що зв’язуватися один з одним за допомогою ARPAnet значно оперативніше та зручніше. Дуже швидко вияснилась ефективність електронної пошти в ролі засобу професійного та особистого спілкування. Культура Internet, якою ми її знаємо сьогодні, формувалася, в основному, з академічною, а не військовою перспективою.

Технологія, розроблена для ARPAnet, проклала шлях до сучасної Internet. Зокрема, її росту безпосередньо сприяв розроблений метод обміну інформацією між комп’ютерами різних типів. Дуже швидко ARPAnet стала популярною серед дослідників, учених, в державних закладах, і невдовзі з’явилися аналогічні комп’ютерні мережі, створені для академічних і суспільних, а не для військових цілей.

Можна сказати, що до ARPAnet комп’ютери різних типів розмовляли на різних мовах, могли розуміти та спілкуватися тільки з комп’ютерами, які розмовляли цією ж самою мовою. Для ARPAnet розробили загальну мову, надавши можливість комп’ютерам різних типів обмінюватися інформацією. Ця мова є набором строгих правил, який зазвичай називають протоколом. Цих правил притримується кожен комп’ютер у процесі обміну інформацією з іншими комп’ютерами.

 

Протоколи, створені для ARPAnet, дозволили комп’ютерним системам і навіть цілим комп’ютерних мережам обмінюватися інформацією та спільно використовувати її. Зокрема, були розроблені два протоколи, які дозволяють комп’ютерам різних типів обмінюватися інформацією через мережу: TCP (Transmission Control Protocol – Протокол управління передачею) та IP (Internet Protocol – Протокол Internet); разом вони відомі як TCP/IP.

Завдяки TCP/IP концепція широкого об’єднання комп’ютерів та мереж стала реальністю, і врешті-решт вона призвела до появи терміну “Internet” на початку 80-х років. За такої виняткової можливості створювати комп’ютери та мережі, які здатні обмінюватися інформацією та разом використовувати її, нові засоби почали швидко з’являтися. Internet перстала бути немовлям. Тепер це був незграбний підліток, який швидко росте та готується до ривка у своєму розвитку.

У середині 80-х років NSF (National Science Foundation – Національний науковий фонд) створив NSFnet – комп’ютерну мережу, доступну для користувачів США та країн-союзників. NSFnet породила велику кількість менших мереж, які були здатні зв’язуватися одна з одною, використовуючи протоколи, створені для ARPAnet. Особа на одному краю світу могла зв’язатися з друзями, сім’єю та колегами, які знаходяться на іншому кінці півкулі, за допомогою тільки комп’ютера, який підключений до мережі. Тепер Internet по-справжньому заявила про своє існування.

Використовуючи високошвидкісні канали зв’язку, NSFnet пов’язала університети та державні заклади в США та за кордоном. NSFnet стала магістраллю Internet, керуючи передачею більшої частини інформації.

NSFnet виявилася настільки вдалою, що стала моделлю та стимулом для створення великої кількості високошвидкісних комп’ютерних мереж, які з’явилися пізніше. За іронією долі, успіх NSFnet, який відіграв роль першого поштовху у створенні інших комп’ютерних мереж, врешті-решт, став причиною її кінця. На початку 1995 року уряд США припинив фінансування NSFnet, і в основному через те, що з’явилася велика кількість інших магістральних мереж, таких як MCI, SprintLink та UUNET. Уряд вважав за потрібне, що потреба в NSFnet відпала, і 30 квітня 1995 року „вилку висмикнули з розетки”.

Хоча ліквідація NSFnet багатьох збентежила, це не загальмувало вибухоподібний ріст Internet. За останні декілька років Internet розширювалася карколомними темпами. Internet-сферу, де колись владарювали вчені, дослідники та чиновники держзакладів, – зараз заповнили представники всіх видів людської діяльності.

Ймовірно, кращою характеристикою сьогоднішньої Internet є означення „всесвітня сукупність взаємозв’язаних комп’ютерів, мереж, інформації та людей, які здатні обмінюватися інформацією та спільно використовувати її”. Хоча це дуже узагальнене означення, воно передає саму сутність того, чим стала Internet.

 

У результаті такого феноменального росту, коли щоденно підключаються нові комп’ютери, мережі та люди, дати означення Internet, яке претендує на абсолют, – доволі складне завдання. Те, що було 5 років назад, неможливо й порівняти з тим, що ми маємо сьогодні, – це абсолютно інший організм, а ще через 5 років він, швидше за все, перетвориться у що-небудь нове.

Такою є природа системи, яка постійно зростає, вічно розвивається. Internet, наподобі дитини, росте та постійно змінюється протягом усього свого життя. Не потрібно забувати, що їй усього 37 років. За відсутності явних обмежень у часі та просторі Internet може рости до тих пір, доки існує людство, яке її розвиває. А можливо і далі...

 


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Exploratory task 1.16| Основні протоколи мережі Internet. Доменна система імен

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)