Переваги та вади режиму КБ в умовах глоб-. 4 страница

77. Функціональні компетенції міжнародних організацій у сфері боротьби з відмиванням «брудних» грошей.

Для протидії відм-ю бр. гр. в 1989 згідно з ріш «G7» була ств ФАТФ – міжн. група з протидії відмиванню бр. гр. Сьогодні до неї входять 31 Д і 2 МО. ФАТФ- це міжурядовий орган, метою роботи якого є розв-о і впров-я на міжн. рівні заходів і стандартів з б-би щодо відм-я гр. ФАТФ відслідковує проц. імплем-ції таких заходів, вивчає спос. і техніку відм. гр., розр-є превентивні заходи, сприяє загальносв-й імпл-ї стандартів б-би з відм-м гр.-й. Виконуючи зазначені ф-ї, ФАТФ плідно співпрацює з багатьма МО, чия діяльн. також спрям-а на протидію відм. "бр." гр-й. MONEYVAL – Спец-й комітет експертів Ради Є. з взаємної оц-ки заходів протидії відм. коштів та фін-у тероризму ств-й у вересні 1997 для здійсн. незал-го та загального аналізу б-би з легал-єю крим-х коштів, які були прийняті у 21 кр. – члени Ради Є. та які не є членами FATF. У своїй роботі MONEYVAL врах-є методи та процедури FATF. З кінця 1980-х питання протидії відм-ю доходів та фін-ю тероризму займають все більш значне місце в зусиллях ООН по забезп-ю МБ та запобігання злочинності. Міжн. програми у сфері б-би протидії відм-ю доходів первісно були тісно пов’-і із зусиллями ООН по б-бі з незаконним обігом наркотиків.Також є такі МО як: Егмонтська група, Євразійська група, Світовий банк / МВФ, Базельський комітет, ЄБРР та Інтерпол.

78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».

КМУ затвердив план заходів на 2012 із запобігання та протидії легалізації (відмивання) дох-в, одерж-х злочинним шляхом, або фін-ню тероризму. Відп-у постанову схвалено на засіданні уряду 28.12.2011. Проект док-ту розроблено КМУ спільно з НБУ. Док-т передб-є продовж-я впровадження в нац-е законод-о Сорока Рекомендацій FATF, Дев'яти Спеціальних рекомендацій FATF по боротьбі з фін-ям тероризму та ін. міжн-х стандартів з метою вдоск-я с-ми запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фін-ню тероризму шляхом запровадження низки практичних заходів. Через пол.-і чвари і корумпованість частини депутатського корпусу, ВРУ на довгі роки (до листопада 2002) затягла прийняття закону про б-бу з відм-м "бр." гр., у рез-ті чого Укр. піддалася санкціям з боку ФАТФ. (у 2001 ФАТФ включила нашу країну до т.зв. "чорного списку" та закликала У. виконати її рекомендації в цій сфері). Визначальними кроками на шляху вилучення У. зі списку країн, що не співпрацюють з ФАТФ, стало прийняття ВРУ ЗУ "Про внесення змін до ЗУ по запобіганню протидії легал-ї доходів, одержаних злочинним шляхом" від 24.12.2002. Ці та інші заходи дали підстави ФАТФ лютому 2003 р. скасувати дію додаткових заходів протидії (санкцій) щодо України.

79. Характеристика рекомендацій ФАТФ у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».

ФАТФ — міжурядовий орган, метою роботи якого є розв-к і впров-я на міжн. рівні заходів і станд-в з б-би щодо відм-я гр. Існ. 40 реком-й за наступною стркткурою: Розділ А - 1. Кожна Д повинна, без довгих зволікань, вжити заходів щодо ратиф-ї, з метою повного викон-я постанов Віденс-ї конв-ї, а також почати процес її ратиф-ї. 2. Закон про конфіденційність даних, який діє у фін. установах, має бути змінений т.чином, щоб він не заважав Д ухвалити дані Рекомендації. 3. Еф-на програма протидії процедурі відм-я гр. повинна передбачати посилення багатостор. співроб-ва, а також підвищ. результативності взаємної правової допомоги в пошуковому, слідчому і суд-у процесі, в екстрадиції за справами, які стос-я відм-я гр., у б.-яких випадках, якщо це можливо. У розділі В Рекомендації закликають Д до розш-я дефініції злочину «відм-я гр.» т.чином, щоб воно охопл-ло всі ін. злочини, пов'яз. з наркотиками; альтернативним рішенням є введення крим-го покарання за відм-я гр., отриманих у рез-ті всіх тяжких злочинів і усіх злочинів, внасл. яких виникає великий дохід, а також у них міститься можл-ть пошир-я крим-ї відповід-ті за відм. гр. і на ю.о. Розділ С визначає стратегію залучення фін. с-ми у викорінювання явища відм-я гр. без порушення норм і умов, необх-х для проведення еф-х фін. оп-й. Є ще розділ D.

80. Асиметричність виробництва та споживання продуктів харчування у сучасному світі.

Чис-ть нас-я св. щорічно зб-ся на 1,4%, а в-во прод-в харч-я на д.н.– на 0,9 %. При цьому, Д чи рег-н огол-ть зоною лиха, якщо 1/3 нас-я не забезп-на прод-ми харч-я.За оц.-ми ООН, понад 1 млрд. людей у св. стражд-ь від недоїдання. Прир-і катаклізми та неврожай с/г культур ще більше посилюють існ-чі пробл. Прич. асиметр-ті забезпеченості осн-ми прод-ми харч-я є те, що продовольча пробл. в суч. світі не існ. самост., а її виріш. нерозривно пов'-е з ін. глоб. пробл. - енерг-ю, сиров-ю, еко-ю. Покращ-я продов. Б нас-я св. значною мірою зал-ь від факторів, які виходять за межі с/г. Часткове виріш. пробл. голоду в Д., що розв-ся, є неможл. без втруч-я міжн. спільноти. Продукти харч-я вир-ся та спож-ся нерівномірно. Густота нас-я також є варіюється по рег-х. Так Зх. Є є значним вир-ком с/г продукції, що досягнуто завдяки інтенсиф-ї г-ва та вис-й продукт-ті праці, проте через значну густоту нас-ня багато країн Зх. Є не забезп. себе повністю прод. харч-я, до того ж у Є. більший розв-к має тварин-во. Забезп-я прод-и харч-я в США різниться від Зх. Є. за 2 аспектами: густота нас-я тут є значно нижчою, що дозволяє США бути Ером с/г прод-ї; також у США дозволеними є ГМО. С/г в Китаї є доволі еф-м в осн-му ч/з масове викор. ГМО, хоча це є певною мірою вимушений крок для швидкого подолання прод-ї кризи, яка у них ще не так давно була. На африк. континенті вирує значна прод-ча криза, і це попри те, що б-ть країн тут є аграрними, але р-нь їх роз-ку не може забезп-и достатнього в-ва прод-ї харч-ня.

81. Сутність прод-ї Б., ум. та заходи її досягнення.

Продовольча Б. – це такий стан ек. Д., при якому гарант-ся стаб-не забезпечення переробної пром. с/г сировиною, нас-ня – достатньою к-тю безпечних і повноцінних продуктів харч-ня, а також відносна незалежність від імпорту сировини і продовольства. Заходи.: • проведення ефективної аграрної пол-ки, ств-ня ек. передумов забезп-ня стабільних способів господарювання; • досягнення рац-ї зайнятості нас-ня, соц. політика, спрямована на подолання бідності та нерівності за доступу до осн-х продуктів харч-ня; • впровадження компл-х стратегій розв-ку аграрного сектору ек. з метою нарощення в-ва продуктів харч-ня та підвищ. його еф-ті; • поставки продовольства для задоволення потреб нас-ня, гарантія безп. продуктів харч-ня; • здійсн. активної зовнішньоек. діяльн., оптимізація експортно-імпортних постачань; • удоскон-ня механізму реагування за надзвичайних ситуацій на продовольчому ринку. Умови: а) Фіз. доступність продовольства (наявність прод-в харч-ня на всій території країни за б-якої потреби і в необхідному асортименті); б) Ек. доступність продовольства (р-нь дох. нас-ня дає змогу купувати продукти харч-ня, незалежно від соц. статусу і місця проживання); в) Безпека харчування (запобігання в-ву, реалізації і спож-ню неякісних прод-ів харч-ня, які шкодять здоров’ю населення).

82.Ключові критерії визначення рівня продовольчої безп. країн.

Головні критерії: - в-во 75-80% основних видів прод-ів харч-ня від заг-го обсягу завдяки вітчизняним товаровиробникам; - спож-ня нас-ням біологічно повноцінної продукції з рекомендованим рівнем калорійності – не нижче 3000 Ккал за добу; - ств-ня продовольчих запасів на рівні 20% від заг-го обсягу спож-ня. Додаткові критерії: - частка витрат на продукти харч-ня в заг-му бюджеті окр-х категорій нас-я; - тер-на доступність продовольства; - ступінь «натуральності» і доброякісності продуктів; - вплив якості прод-в харч-ня на стан здоров’я і трив-сть життя нас-ня, зокрема прод-в, отр-них з доп методів генної інженерії та біотехнологій.

83.Хар-ка структури спож-ня продуктів харч-ня у країнах з різним рівнем соц-ек. розвитку.

Частка дох, які витр-є нас-ня на прод-ти харч-ня в кожній країні, зазвичай, скор-ся в міру підв-ня його дох-ів. Вона змінюється від 60% в окремих країнах із найнижчим рівнем дох-в до 15% і нижче в країнах з вис рівнем дох-ів. Значн вплив дох-ів на вибір прод-в харч-ня характеризують дані прод-чих балансів кожн країни. Крім частки, що витрач-ся на харч-ня, різняться і структури спож-ня.

товарна група	Д з низ. рівнем дох	країни з вис рівнем дох
зернові	55%	45%
карт і коренеплоди	11%	1%
масла і жири	9%	13%
бобові, горіхи,олійні культ	6%	3%
цукор і прод-ти	5%	11%
м'ясо і субпрод	3%	8%
інші	11%	19%

84.Сучасна система забезпечення продовольчої безп. у провідних країнах світу.

Інстр-ти впливу Д на діяльн. АПК в розв-х Д св.: - ціновий мех-м регул-я; - кред-е регул-я; - под-е регул-я; - регул-ня інв-ї діяльн; - провед. антимоноп-ї пол-и; - пряме регул-я в-ва й реал-ї с/г продукції і прод-в харч-я; - регул-я експ. й імп. продовольства; - регул-ня земел-х відн.; - стимул-я НТП в агровир-чій сфері; - підтр-а госп-в, що прац-ь у несприятливих природно-ек. ум.; - соц-а підтримка с/г вир-ків тощо. У Нім ще в 1955 був прийнятий З «Про с/г Нім», в якому передб-о, що держ. повинна розгл пробл постач-ня нас-ня продовольством як страт-у, форм-и прод-чі фонди, застос-ти всі можливі заходи для підтр-ки нац. агропродовольчого в-ва і не дозволяти продовольчому постач-ню потрапити в зал-ть від 3х країн. У Фр для забезп-ня прод безп. Д: - регулює ціни, - обмежує імп. прод-ва і сиров-и для його в-ва, - субсидіює експ. й ліцензує імп, - виплачує дотації і компенсації фермерським госп. для розв-у їх матеріально-техн. бази, - надає под-ві пільги. В США, згідно З «Про прод. Б», держ. прод. пол-а спрям-а на: − підтр-ку вир-ків найважл-х тов. груп; − реал-я структурної пол-ки (скороч-ня посівів окр-х культур, страх-я с/г діяльн., фін-я наук. дослідж., забезп-я нац. с-м с/г інф-ї тощо); − фін підтр- агропродовольчого комплексу (безповоротні дотації фермерам для підтр-ки рівня їх дох., пільгові кредити для них тощо); − субсидування експорту агропродовольчої продукції як складова прод. доп., що мала на меті, і пол-і цілі.

85.Роль ГМО у забезпеченні глобальної продовольчої безп..

За оцінками ООН, сьогодні понад 1 млн. людей у світі страждають від недоїдання. Прир. катаклізми та неврожай с/г культур ще більше посилюють існуючі пробл. Одним з спос-в виріш-я пробл. прод. Б. — є вик-ня генетично модифікованих організмів (ГМO). ГМО - це організм, генотип якого було змінено за доп. методів генної інженерії. У світі вирощ-ся ГМ сорти, переважно 4 видів с/г культур: соя, кукур., бавовна, ріпак. Осн. переваги ГМ культур для с/г вир-ків: - значне зм-ня вик-я пестицидів для обробки рослин та зм-ня їх шкідл. впливу на н/с та здоров’я фермерів; - зм-ня к-ті необх. для обробки землі техніки. Осн. переваги ГМ культур з позицій глоб прод. Б.: - зб-ня с\г в-ва, в-ва кормів та волокнистої прод-ії; - збереж. біолог-го різноманіття; - зрост. стабільності с\г в-ва; - зм-ня ризиків недоїдання та голоду; – зрост ек. та соц. вигод у зв’-у зі скороч-м бідності в Д, що розв-ся.

86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безп.

Міжн. акт - 1996 Римська декларація «Про всесвітню прод-у Б» (регулює пит-я забезп-я міжн. продов Б, визн-є шляхи міжн. пол-и щодо б-би з голодом, комплексну стратегію подолання св-ї прод-ї кризи на глоб. та рег. рівнях). ЄС визначив Б харч. прод-в одним з гол-х. пріоритетів своєї пол-и. У 2002 ухвал-о постанову, що заклала підвалини нов. законод. з Б харч. прод-в. Вона визн. 5 заг. принц.: • твердження про нерозривність усіх ланок харч. ланцюга; • аналіз ризиків; • відп-ть операторів у цій сфері; • можл-ть контролювати продукт на кожній стадії харч-го ланцюжка; • право громадян на точну й достовірну інф. Постан-ю засн. Євро агентство з Б. харч. прод-в. Його осн. завд. є надання незал-х наук. висн-в стос-о Б харч прод-в, збір та аналіз даних про б-які потенційні або наявні ризики та підтр-ка пост діалогу з громадс-тю. У Канаді пит-ми регул-ня безпечності харч. прод-в, розроб-м директив і норм займ Федеральна служба ох-ни здор-’я Канади (НС), контролем і наглядом за дотрим-м вимог станд-в — Кан-ка інспекція контролю якості харч прод-в (CFIA). У Фр оц-ку ризиків, пов’-х із харч прод-и, здійсн. Фр-е агентство з безпечності харч прод-в (AFSSA), а контроль і нагляд — Гол-е упр-я з харч прод-в (DGAL), підпорядковане Мін-тву с/г. В США — Упр-ня харч. прод-в і ліків (FDA) та Служба інспекції безпечності харч. прод-в (FSIS). МО зі стандартизації було запровадж. стандарт ISO 22000, який об´єдн. принц. аналізу небезп-х факторів і визначає полож-я с-ми менеджменту харч-ї Б — вимоги до св.-х вир-ків прод-в харч-я. Мета: вигот-я безпечних прод-в харч-я в с-мі «від лану - до столу».

87.Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безп.

2000 Указ ПУ "Про невідкладні зах. щодо приск-ня реформ-я агр-го сектора ек" реформував колективні с/г п-ва на засадах прив-ї власн-і на землю та майно; ств-ня інфр-р агр-го ринку (тов. біржі, опт. ринки, агроторг-і доми, аукц., ярмарки, заготівельні коопер-и, п-ва фірмової торг-і. Надалі необх.: забезп-ти еф-ть внутр. ринку та цін-го регул-ня; сприяти підвищ-ю еф-ті та к/с агров-ва, захисту інт-в вітч. товаровир-ків на зовн. ринках; забезп. цільове спрямування коштів від продажу с/г прод-ї на розв-к агр-о сектору ек.; активіз. інв-ї діяльн. у с/г вир-і; оновити матер-тех базу агр-х п-в; підвищ. як-ть прод-в харч. і забезп їх відп-ть міжн. станд; здійсн. ох-ну земель. Напр-и держ. пол.-и: - відстеж-я та протидія проявам моноп-ї повед-и у сферах мат-тех. постач-я агросектору, закупівлі с/г сировини, опт-ї і роздрібної торг-і с/г та харч. прод-ю; - забезп. розбудову трансп та логіст-ї інфр-ри агр-го ринку; - сприяння інв.-ю капіталів переробних п-в у розв-к їх сиров. бази; -введення санкцій за нееф-е с/г землекорист-я та негат-го впливу на н/с.

88.Поняття та специфіка тіньової економіки.

Тіньова ек. (ТЕ) – госп-ка діяльн., яка розвивається поза держ. обліком та контролем, а тому не відображається в офіц.-й статистиці. «Тіньові» п-ва не перерозподіляють власних дох. до бюджетів та держ. цільових фондів, вони не сплачують под., максимізуючи власні приб-и. В ТЕ можна виділити як позит так і негат фактори. Позит.: нагромадження капіталу; додаткові роб. місця; реал-я ідей; формув-я механізмів підвищ к/с вітчизняної ек. (колекторські фірми); в-во стратегічних та імпортозамінних тов. та послуг. Негативні: зм-ня обсягів под-в, неврегул-ть розв-у ек., зниж інв-ї привабливості нац. ек., неможливість викор-ня тіньових коштів в екстрених цілях. Без урахування ТЕ не можливо здійснити ек. аналіз на макро- і мікрорівнях, ухвалити ефективні управлінські та законодавчі рішення. Пош-ня ТЕ веде до різкого зниж. еф-ті держ. пол, утруднення, а подекуди - й неможливості регул-я ек. ринк. методами, із застос-м інстр-в гр-кред. й под-ї пол.

89.Сутність екон. злочинності та її види.

Ек. злочини (ЕЗ) розглядають як такі, що сприч-ть значні збитки Д чи окр-у колективу, тобто гр. людей. Як прав., осіб, причетних до вчинення таких злоч., складно притягнути до відп-ті. Прикладом таких злочинів є ухилення від сплати под., незаконні вал. операції, розкрадання держ. чи колективної власн-і. Осн. види: • злочинна діяльн в кред-розрахунковій сфері; • правопоруш. у сфері викор-ня бюдж. коштів; • злочини в сфері опод-ня; • службові злочини; • злочини в сфері зовнішньоек. діяльн.; • ін. протиправні діяння в сфері ек. До ЕЗ необх. віднести також факти викрадення інтелект-ї власності. Види ЕЗ залежать безпос. від об'єкта їх посягань. В той же час, незалежно від виду, вона склад-ся з кримінально караних діянь S підпр-ї діяльн., посягає на порядок упр-ня ек., спричиняє значні збитки Д, с-ву чи окр-м громадянам, має триваючий хар-р, хар-ся високою латентністю і вчин-ся ф.о. Крім цього, ЕЗ хар-ся тісним зв'-м з орг-ною злочинністю, корупцією та ТЕ-ною діяльн., своєю різноман-тю, високоінтелект-им хар-ом, швид-ю адапт. злочинців до нових форм та методів фін-госп. діяльн. й опануванням нових банк., под-х і митних технологій, що супроводж-ся при здійсн-ні госп. операцій. ЕЗ можуть бути вчинені на всіх стадіях діяльн. госп-ї структ.

90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.

Держ пол детін-ції має містити 2 взаємоузг. складові: 1. Адмін-на (впров-ня мех-у безповоротності покар-я порушн-в под-о законод.; зробити мінімізацію под-в ек. невигідною; поруш-я повинно підпадати під адмін-ну відп-ть) 2. Мотиваційна (зниж. под. навант.; спрощення под-о законод.; покращ. я-ті держ. посл.). Ек. зас. детініз. бізнесу: - рефор-я нац. с-ми фін. контролю за здійсн. протизаконної діяльн. (розробка конкретних інстр-в обмеж. тін-их с-м перерозп. фін. рес-в за кожним конкретним вип.); - форм-ня спец реєстру та заг. переліку декларацій із заявленими до відшкод-я сумами ПДВ, які вваж-ся сумнівними; - застос. мін-х цін на високоліквідні імпортні тов. (передусім підакцизні) для розрах-в і сплати под.; ств-ня інституту предст-ків митної та под. служби в зар. країнах (для обміну інф-ю про опод-ня зовнішньоек. діяльн. укр. S підпр-ва); - запровадж моніторингу за внутрішньофірмовими цінами в межах холдингових комп.; - застосув змін в орг-й структурі держ. холдинг. компаній (позбавлення п-в права ю.о.) та ін. Комплексне заст-я вищезазначених заходів стимулюватиме процес детініз. ек. та зумовить процес легалізації доходів.

91.Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.

ТЕ включає всю ек-ну д-сть, яка з будь-яких причин не врах-ся офіц-ю статистикою і не потрапляє до ВНП. Позит насл: 1) нагромадж. капіталу;2) додатк. роб. місця; 3) реалізація ідей; 4) форм-ня механізмів підвищ. к/с вітчиз-ї ек. (колекторські фірми); 5) в-во страт-х та імпортозамінних тов. та посл. Недоліки:

Ек-ні	Соц-ні	Пол-ні
Зм-ня обсягів под.	Видача з/п в конвертах	Скл-ть упр-ня ек. Д
Сумбур-ь, неврег-ть розв. ек.	Зм-ня обсягу пенс. забезп-ня
Зн-ня інв привабл нац. ек.	Неможл. сформ. еф-у с-му ох. здор, дост-пу до осв. та ін.	Ств-ня негат. іміджу Д.
Неможл. викор. тін-х кошт в екстр-х цілях	Втрата довіри гром. до орг. держ. упр-я

92. Неформальна економіка, її сутність та види.

Неформ ек. (НЕ) -сектор ек, царина людської діяльн, спрям-ї на отрим-я вигоди, основне регул-ня в якій відбув-ся за доп домінуючих неформальних норм. Може бути визначена як вся ек. діяльн., що з різних причин (негр. оборот, вис-і под., законод-і заборони і т. д.) не врах-ся офіц-ю статист і не входить до ВНП. НЕ визнач також як «сіра ек.»- прихована діяльн., яка могла б бути показана, але тим, хто її здійснює, представляється вигіднішим уникати зайвої уваги контролюючих органів. Нелегал., але приб-ві види діяльн.: крадіжки, пограбув, розбій; Корупція — поруш-я посадових повнов-нь у корисливих цілях; Відмивання гр. — додання незакон. отр-ним коштам видимості легальності, у т. ч. за доп. «обналічки»; Контрабанда — поруш митних норм; Бракон'єрство — поруш правил полювання, рибного лову й рубки лісу; В-во підробленої (контрафактної) або не врахованої у звітах продукції; «Тіньова наука» — розробка нових синтетичних наркотиків, програм для злому банк. с-м та інф-о шахрайства. Серед видів діяльн., які часто заборонені, є такі, як рейдерство, азартні ігри, проституція, розповсюдж. порнографії, деякі мед. послуги (аборт, евтаназія), пошир. психоактивних речовин, та ін. Межа між формал. та НЕ є надзвичайно тонкою, часто можна спостер-и переплетіння форм-ї та неформ-ї діяльн.

93.Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.

В ек-ці надмірно бюрократизованих і корумпованих країн, що розв-ся ТЕ замінює собою ек. офіційну, дозволяючи людям виживати і працювати. (Нігерія 76%, Таїланд 71, Єгипет, Болівія, Панама). У країнах, що розв-ся найб частка ТЕ сконцентр-а в таких галузях, як буд-во, в-во одягу, роздрібна торг. Контроль Д в країнах з перехід ек. набагато суттєвіший, ніж у Д, що розв-ся, і осн. складову ТЕ становлять оп-ії, приховувані зареєстрованими фірмами від Д. Розв країни — це Д-и з розв-ю ринк ек., багаторічними традиціями існ-я ринк. інститутів і стаб. пол.-ю с-мою з відносно висок. рівнями дох. нас-ня і індустріалізацією. Останнім часом частка ТЕ в розвин країнах зростає, що пов'язують зі зб-м контролю з боку Д. Велика частка НЕ в сфері послуг, це пов'-ся як з тим, що осн. капітал зайнятих у неформ-му секторі — людський, і легше уникнути опод-ня при безпосер. контакті з замовником. Д з найб. вис. часткою тін-о сектора є Гр. (29% офіц.-го ВВП), Іт., Ісп. Найбільш низькі пок-ки частки тін-го сектора у Австрії (5,8 - 9,1%), США, Яп і Швейц

94.Шляхи детінізації економіки.

Детініз ек. - цілісна с-ма дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов проц. та явищ тініз-ї. Держ пол детін-ції має містити 2 взаємоузг. складові: 1. Адмін-на (впров-ня мех-у безповоротності покар-я порушн-в под-о законод.; зробити мінімізацію под-в ек. невигідною; поруш-я повинно підпадати під адмін-ну відп-ть) 2. Мотиваційна (зниж. под. навант.; спрощення под-о законод.; покращ. я-ті держ. посл.). Шляхи: - рефор-я нац. с-ми фін. контролю за здійсн. протизаконної діяльн. (розробка конкретних інстр-в обмеж. тін-их с-м перерозп. фін. рес-в за кожним конкретним вип.); - форм-ня спец реєстру та заг. переліку декларацій із заявленими до відшкод-я сумами ПДВ, які вваж-ся сумнівними; - застос. мін-х цін на високоліквідні імпортні тов. (передусім підакцизні) для розрах-в і сплати под.; ств-ня інституту предст-ків митної та под. служби в зар. країнах (для обміну інф-ю про опод-ня зовнішньоек. діяльн. укр. S підпр-ва); - запровадж моніторингу за внутрішньофірмовими цінами в межах холдингових комп.; - застосув змін в орг-й структурі держ. холдинг. компаній (позбавлення п-в права ю.о.) та ін. Комплексне заст-я вищезазначених заходів стимулюватиме процес детініз. ек. та зумовить процес легалізації доходів.

95.Методи оцінки тіньової економіки.

Осн. методи оц-ки ТЕ ділять на 2 гр: мікрометоди (прямі) та макрометоди (опосер-ні). Мікрометоди: – аналіз записів у под-х книгах (вивч-я док-ції щодо обліку ос., які ухил-ся від сплати под.); – опит-я нас-ня та експертів про уч. у неформ-й ек діяльн; – метод тов-х потоків (вивч-ся шлях тов. і посл. від вир-ка до спож, зіставл-ся дані щодо ресурсів тов. та посл. і їх викор-ня). Макрометоди: – виявл-ня розбіжн різних статист. даних через пор-ня дох., розрах-х різними спос.; через порів-ня зареєстрованих дох. і витр.; – визнач. за пок-ком зайнят-і, який баз-ся на припущенні, що зм-ня офіц. сектору ек. зумовлене перепливом труд. рес-в у неоф-ий, тобто в тіньовий сектор; – монетарні (гр.) методи: аналіз поп. на готівку, питома вага позабанк. обігу готівки, аналіз та визнач. обсягів гр. опер-й та угод; – структурний метод, що баз-ся на підрахув. розмірів ТЕ в різних сферах в-ва з подальшим зведенням пок-ків та виявленні частки ТЕ у ВНП; – метод м’як. моделюв-я, що ґрунт-ся на обчис-ні й зіставл таких факторів: р-нь опод-я; етика стосовно сплати под. і р-нь держ. рег-ня (к-ть зайн-х в адмін-х службах у % до заг. зайн-ті); р-нь зайн-ті (к-ть працюючих у % до чис-ті всього нас-ня); трив-ть роб. тижня; к-ть іноз працюючих у % до заг к-ті зайн-их

96.Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.

Сьогодні до найгостр. в У нал-ть пробл. тініз-ї ек. та криміналізації сусп. життя, від розв'-я яких безпос. зал-ть забезп-я сталого ек. розв-у, підвищ. доброб. народу і зміцнення НБ. Д. Однак теоретичні пит. генезису і соц-ек. насл. тін-ї ек., а також шляхів її детінізації потребують подальших наук. розробок. Форми прояву: 1. Тіньова зайн-ть і нелег. в-во тов. і посл. 2. Приховування приб. п-в і дох. громадян від опод-ня, необґрунт. под-і пільги та заборг-ть із з/п. 3. Шахрайство у фін-кред. сфері та у ціноутв-ні. 4. Масове розкрад. держ. власності, в тому числі у процесі її роздержавлення та приватизації. 5. Кримін. бізнес з торгівлі наркот., зброєю, людьми, інтелект-ю вл-тю та ін. 6. Комп'-на злоч-ть. 7. Відмив "брудних" гр. (капіталу).

97.Практичні види та специфіка тіньової економіки.

ТЕ – госп-ка діяльн, яка розв-ся поза держ. обл-м та контр., а тому не відображ. в оф-й стат-ці. ТЕ розділ. на такі блоки: 1. неофіційна (“сіра”) ек. - охоплює лег-і види госп-ї діяльн., поширені особливо в сфері посл., але одержувачі посл. прихов. їх від опод-я; 2. фіктивна госп-ка діяльн., якою займаються, як правило, керівний склад п-в і чиновники в тих країнах, де є розвинутий сектор ек. Особи, що мають доступ до сусп. вл-ті, збагач-ся за доп. незаконних зас.; 3. підпільна (“чорна”) ек. – це заборонена законом діяльн.: наркобізнес, контрабанда, підробка гр. засобів, торг. людьми, вбивства та ін.

98.Світова практика детінізації економіки.

Детініз ек. - цілісна с-ма дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов проц. та явищ тініз-ї. Зарубіжний досвід боротьби з ТЕ показує, що найпоширенішими методами протидії тіньовій діяльності є правове забезпечення і ств-ня відп-х органів контролю для впровадження заходів спрощ-я процедур сплати под-в і ліквідації причин, що змушують підпр-в переводити свій бізнес у «тінь». Слід зазначити, що у деяких країнах поряд із названими заходами для зб-ня надходження до бюджету застос-ь практику амністії нелегального капіталу, а б-ба з ТЕ здійснюється за участю неур-х і громадських структур. Напр, Сінгапур, де в період 60-90рр. Лі Куан Ю розпочав ек. диво з б-би з корупцією, яка почалася «шляхом спрощ-я процедур прийняття рішень і видалення всякої двозначності в зак-х у рез-ті видання ясних і простих правил, аж до відміни дозволів і ліцензування». Були різко підняті з/п суддів, на суддівські посади були залучені «кращі приватні адвокати». З/П сінгап-го судді досягла кількох сотень тисяч доларів на рік. Були жорстко придушені тріади, частково за рах-к посил-я поліції. Держслужбовцям, що займають відповідальні пости, були підняті з/п до рівня, хар-го для топ-менеджерів приватних корпорацій. Був ств-й незалежний орган з метою б-би з корупцією у вищих ешелонах влади.

99.Паливно-енергетичний комплекс в системі національної екон. безп. країни.

Важл складовою ек. Б є енерг-на Б Д, якій на суч-му етапі приділяється досить багато уваги. Енерг. Б Д - такий стан ек., який забезпечує захищ-ть нац. інт-в у енерг. сфері від наявних і потенц. загроз внутр. та зовн. хар-ру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енерг. ресурсах для забезп-ня життєд-ті нас-ня та надійного функц-ня нац. ек. в реж-х звич-го, надзвич та воєнного стану. Перше сприйняття значимості ПЕК в с-мі ек. Б. пов'-ть з нафтовими кризами 1973-74 рр. Саме тоді протягом декількох місяців енерг. сит-я в світі змін-ся докорінно – за черговим спалахом арабо-ізраїльського конфлікту сталося багатораз-е підвищ цін на головний енергоносій – нафту, що було ініційовано провідними експортерами цієї сиров. - країнами членами ОПЕК. Разом з суттєвим підвищ цін на нафту було втілено ембарго на постач. нафти низці пром-во розв-х країн світу та певні загрози повн. припин-я таких постачань. Сьогодні, в епоху зростаючого викор-ня енергоносіїв ек. світу ПЕК набуває надзвич. важл-ті для забезп-ня нац. ек. Б країн. Більше того, асиметрична розміщеність ПЕ ресурсів у світі викл. додатк. пробл.

100.Сутність енергетичної безп. держ., її основні аспекти.

ЕБ – стан готовності ПЕК Д щодо макс. надійного, технічно безпеч., еко-но прийнятного, ек. еф-го та обґр-но достатнього енергозабезпеч ек. Д й нас-ня, а також щодо гарантованого забезп-ня можл-ті керів-тва Д у формув і здійсн-і пол-ки захисту нац. інт-в у сфері енергетики без зовн. та внутр. тиску. Сутність ЕБ держ. як складової ек. Б. полягає перш за все в стабільному забезпеч. н/г паливно-енерг. ресурсами. Особливо це актуально для країн, в яких рівень спож-ня енергії в пром. суттєвий. Чинники впливу на ЕБ: Еко Б – це такий стан в-ва палива та енергії, при якому мініміз. забруднення н/с продуктами функц-ня енергетичних об’єктів. Соц. стабільність - має опосередк вплив на ЕБ країни. Людина має право на надійне, своєчасне та якісне енергозабезпеч. за прийнятними та відповідними до її дох. цінами. Енергозабезпеч-ь та енергоефект-ь – необх-ть забезпеч. сильної енергет-ї складової частини у ході формув. конкур-ї поз-ї Д в міжн. фін-ек. просторі, а отже, необх-ть становл-я і розв. конкур. нац. енергоресурсів. Енергонезал -ть - на фоні заг. глоб-х процесів розв. світ ек. найбільш уразливою стороною госп-го комплексу У є надмірно вис. ступінь залежн-і вир-технологічної бази, а також соц. значимих сфер діяльн. від імп. енергоносіїв.

Дата добавления: 2015-11-14