Тема 1. Загальний вступ .

МЕТАФІЗИКА

Анотація

Credo ut intelligam,

intelligo ut credam.

(св. Авґустин, Єпископ Гіппонський)

Метафізика як предмет належить до філософських дисциплін. Засновником метафізики вважається грецький філософ Арістотель (384-322 до Хр.), бо саме він виділив з усієї сукупності наук (яку древні греки звали філософією) окрему дисципліну, назвавши її «перша філософія». (Назва «метафізика» була вжита як суто технічний термін щойно видавцем творів Арістотеля Андроніком з о. Родос у І ст. до Хр.) Предметом її було «те, що є» – буття у його різних значеннях: «буття як таке» – у його сукупності, «буття у найбільш властивому значенні» та «Абсолютне Буття» – з усіма його найглибшими підставами, причинами, принципами та поясненнями. Метафізика бере свій початок з фундаментального здивування: «Чому щось є, аніж радше ніщо?», і це питання не може залишитися без відповіді. Однак відповісти на це питання можливо лише повернувшись «назад до самих речей», тобто, до самої дійсності та наново опрацювавши класичні метафізичні проблеми.

Через те в даному курсі після загального вступу, де слухачі знайомлятся з філософією взагалі, з її проблематикою, методами та способами філософування, розглядається спочатку питання про буття як таке.

В наступних темах розглядається питання про буття в найбільш властивому значенні – субстанцію, її характеристики, та особу, як принципово досконалішу субстанцію, здійснення характеристик субстанції на особовому рівні, специфічно особові принципи пояснення буття тощо.

Нарешті ставиться питання про Абсолютне Буття та подається короткий огляд проблем, розгляду яких присвячено окремий предмет – Теодіцею.

На завершення курсу пропонується розгляд співвідношення метафізики і реліґії та вказується на внутрішню гармонію між істинною, тобто православною, вірою та філософією.

(Детальніше представлення проблематики міститься в програмі курсу).

Потреба курсу метафізики для богословської (а отже – і катехитичної) освіти зумовлюється самим предметом цієї науки. Тому, що займаючись питаннями про буття як таке, його принципи, найглибші підстави і причини, основні форми буття (тобто, субстанціальне і особове буття), а також Абсолютне Буття (через що її ще називають філософською теолоґією), метафізика досліджує те, що й базована на Божому об’явленні фундаментальна богословія, і приходить (якщо вона правдива) до тих самих висновків, тільки робить це природними силами людського розуму. Тому, на відміну від богословії, метафізика є дійсною для всіх, незалежно від віровизнання. Через те вивчення метафізики для богослова чи катехита є необхідним, по-перше, як знання «паралельного» до богословії розумового шляху (а отже – раціональне підкріплення богословських знань), а по-друге, як знаряддя діалоґу з іновірцями та атеїстами, оскільки людський розум, як основа метафізики, є притаманний усім.

.
Тематика курсу

1. Тема 1. Загальний вступ (Що таке філософія?)

2. Тема 2. Вступ до метафізики (Що є предметом метафізики? Основні значення буття).

3. Тема 3. Перше значення - 'Буття як таке'.

4. Тема 4. Трансценденталіїї та чисті досконалості.

5. Тема 5. Суть та існування.

6. Тема 6. 'Буття в найбільш властивому значенні'. Метафізика як усіолоґія (філософія субстанції).

7. Тема 7. Персоналістична метафізика (Персонолоґія).

8. Тема 8. Буття в Абсолютному Значенні.

9. Тема 9. Співвідношення метафізики і реліґії.

10. Тема 10. Внутрішня гармонія між православною вірою та філософією.

.
ПРОГРАМА

курсу "Метафізика"

Тема 1. Загальний вступ.

а) Що таке філософія? (формально): "любов до мудрості" (Піфаґор, VI ст. до Хр.). Чотири значення терміну: 1. піфаґорівське; 2. "всяка наука" (загально прийняте в античності); 3. "перша філософія" (Арістотель, 384-322 до Хр.) – "метафізика" (Андронік з Родосу, І ст. до Хр.) 4. "сукупність філософських дисциплін" (сучасне значення). Місце метафізики серед філософських дисциплін.

б) Що таке філософія? (по суті): Пізнання дійсності силами людського розуму – пізнання істини. Вихідний пункт: "безпосереднє дане". Досвід: а) чуттєвий – a posteriori; б) надчуттєвий – a priori – інтуїція (insight), "прогляд". Серйозне сприймання "даного" в дійсності". З'ява (феномен) та "річ в собі". Суттєво необхідні дані (на противагу до суб'єктивних вражень) з'являються такими, якими вони є по суті: феномен як "саморозкриття буття". Дофілософське пізнання та його відмінність від філософії. Два етапи пізнання: а) безпосереднє сприйняття; б) рефлексія та пояснення. Важливість систематичного пізнання: побудова системи після пізнання даних. Небезпеки для філософського пізнання: конструювання системи, передчасна систематизація, трактування дефініції як вершини пізнання. Примат безпосереднього прогляду. Вірність дійсності: пізнання сутей не сміє залежати від нашої здатності узгодити їх з іншими сутями. В залежності від типу "даного" – поділ філософських дисциплін.

Дата добавления: 2015-11-14