Практична робота

Тема: Фразеологія, предмет фразеології, типи фразеологічний одиниць

Мета:

- шляхом теоретичних питань і практичних вправ перевірити

і закріпити знання учнів про фразеологію, про її предмет і типи

фразеологічних одиниць;

- систематизувати знання учнів з фразеології;

- розкрити роль цього розділу науки про мову у мовленні;

- розвивати уміння учнів працювати зі словниками, прищеплювати інтерес учнів до словникового багатства української мови.

Обладнання: підручники, фразеологічні словники, схеми, таблиці, роздатковий матеріал.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Прочитайте речення, спишіть їх, підкресліть у них фразеологізми.

1. Обух, видно, прийняв цю подяку за чисту монету. 2. Дмитро ламав голову над іншим. 3. Цими словами вона зачепила Дмитра за живе. 4. Важко задумався ласій над власною долею. Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а закінчився, виходить, його золотий вік. 5. Та все одно продовжував кіт уперто топтати стежку до наших курчат.

Завдання 2 Прочитайте речення. Випишіть фразеологічні звороти, поясніть їх значення, користуючись словником.

1. Миколка кинувся тікати, перебіг одну вулицю, другу, лапнув себе за груди і став. Став - ні живий, ні мертвий. 2. Тихо та порожньо на шляху і в степу, хоч вий. 3. По Миколчиній спині сіпнуло морозом: ішов уранці на не було. 4. Ходім додому, там мати місця собі не знайде. 5. Груша була колюча, як мороз, і лізти на неї — не мед.

Завдання 3. Випишіть з поданих речень фразеологізми, До 3-4 з них доберіть фразеологізми - відповідники з російської мови.

1. Не минуло й години, як я міг викликати на герць всіх отих парубків та дівчат. 2. Сонька зігнулася в три погибелі і почала скрадатися до греблі. 3. - Ми тебе ждали-ждали, та й жданики поїли. 4. День і ніч у голоді й журбі ми ділили втрати і нестатки. 5. Подивлюся - й кров холоне в жилах: як той час летить - не доведи!

Завдання 4. Прочитайте подані речення. Знайдіть повторюваний фразеологізм і встановіть його значення. Запишіть усі його різновиди. З двома із них складіть речення.

1. Ми колись побраталися. А потім... наче розбили глек. 2. Так кожен товком, за віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? 3. - Так от що, отче Амвросію, забудьмо цю прикру розмову... Бо інакше ми з вами глек розіб'ємо назавжди. 4. Все ждали Нонниного весілля..., а воно, бач, як склалося, ще не встигли записатися, як розбили глека. 5 До Гайденка вже щось не став Раденко їздити. - Мабуть, глек розбили.

Завдання 5. Випишіть речення, в яких є фразеологізми із значенням „не з'являтись", „безслідно зникнути", „давати клятву", „напружено думати", „мало".

1. Нудьгу наче вітром здуло. 2. За ними давно й слід прохолов. 3. -Сергійку!... Сергійку!... Мовчить. Хоч голову даю на відруб, що він мене не чує. 4. Не день і не два ламали голову, що маємо робити. Я пишу: „копійки", хоч їх у нас було як кіт наплакав.

Завдання 6. Як би ви згрупували подані фразеологізми? Чому? Запишіть їх за цими групами. Дати драла, вести мову, аж до печінки тягне, на все горло, впадати в річ, у чорта на куличках, накивати п'ятами, живіт присох до спини, братися в ночі, здіймати голос крихти в роті не було, на весь голос, дати тягу, як на пуп, за тридев'ять земель, де Сидір козам роги править.

Завдання 7. Випишіть спочатку фразеологізми зі словами-антонімами, потім слова-антоніми, а наприкінці - фразеологізми-антоніми.

Рано чи пізно; рано-пізно; зима одягає, а літо - роздягає; вести перед -пасти задніх; перемога - поразка; не ти перший, не ти останній; працьовитий - лінивий; кинути то в жар, то в холод; гладити за шерстю - гладити проти шерсті; білий - чорний; ні назад, ні вперед.

Запитання для самоконтролю за модулем 1

1. Що вивчає фонетика?

2. Що лежить в основі поділу звуків на голосні і приго­лосні?

3. За якими ознаками характеризуються голосні звуки?

4. За якими ознаками характеризуються приголосні звуки?

5. Що таке фонетична транскрипція?

6. Що таке склад?

7. Які основні правила складоподілу?

8. Що таке наголос? Якими ознаками він характери­зується?

9. Що таке чергування звуків?

10. Які є найдавніші чергування голосних звуків?

11. Коли відбувається чергування [о], [є] з [і]?

12. Які бувають відхилення від закономірного чергу­вання [о], [є] з [і]?

13. Коли вживається [о], а коли [є] після шиплячих та І/]?

14. Які бувають відхилення у вживанні [о], [є] після шиплячих та [j]?

15. Чим викликане чергування [у] - [ў] та [і]- [ǐ]?

16. Коли відбуваються чергування [г], [к], [х] з [ж], [ч],[ш]; [з'], [ц'], [c']?

17. Які приголосні звуки можуть чергуватися?

18. Які зміни приголосних відбуваються при словотво­ренні?

19. Як передається пом'якшення приголосних на письмі?

20. Що таке морфемна будова слова?

21. Які є морфеми?

22. Що таке основа слова?

23. Що таке закінчення (флексія)?

24. Чим відрізняється флексія від основи?

25. Як співвідносяться основа і корінь?

26. Що вивчає словотвір?

27. Що таке твірна основа? Яка різниця між твірною і похідною основами?

28. Що таке словотворчі афікси?

29. Які є способи словотворення?

Дата добавления: 2015-11-14