Практична робота

Тема: Формування української лексики. Активна і пасивна лексика.

Мета:

- удосконалювати й розвивати знання студентів про активну і пасивну лексику;

- формувати вміння визначити лексичне значення слів, добирати необхідні слова із ряду запропонованих;

- виховувати любов до слова.

Обладнання: підручники, фразеологічні словники, схеми, таблиці, роздатковий матеріал.

Завдання для виконання.

Завдання 1. Запишіть окремо: а) звичайні слова; б) нові; в) застарілі.

П'ятирічка, комп'ютер, ліс, одноосібник, пан, я, сервіс, гувернантка, Раднарком, мушкет, від, добродій, телеек­ран, поміщик, гора, дворянин, літак, аероплан, агротехні­ка, чорний, універсам, інтербачення, оргвідділ, авангард, мисник, купець, ракета-носій.

Завдання 2. Перекладіть текст українською мовою. Усно визначте неологізми.

Неологизмы обычно являются плодом творчества всего народа-языкотворца, но известны новые слова, введенные в оборот конкретными людьми — писателями, учеными, общественными деятелями. Так, слова атмосфера, притя­жение впервые употребил М. В. Ломоносов; человечность, промышленность — Н. М. Карамзин; слово стушеваться — Ф. М. Достоевский (М. Т. Баранов).

Завдання 3. Перепишіть поданий ряд складних слів з першою спіль­ною частиною: мільйонноголосий, -дужий, -звукий, -зорий, -крилий, -літ­ній, -людний, -перстий, -разовий, -рукий, -силий, -сильний. Чим і як пояс­нити появу таких неологізмів? Чи збагачують вони мову? Для якого сти­лю найбільш характерні ці слова?

Завдання 4. Підготуйте усне повідомлення на тему: «Нові слова і вирази в українській мові кількох останніх років».

Завдання 5. Окремо випишіть з поданих речень неологізми, архаїзми та історизми; усно визначте властиву їм стилістичну роль, тобто вкажіть, у яких стилях мови і з якою метою вони здебільшого вживаються, чи мають емоційне забарвлення.

1. Атомне ядро в трави прощення просить.. 2.З карет, які спинилися, вийшли великі посли. Боярин Бутурлін у високій соболиній шапці і золотом гаптованій ферязі йшов попереду, за ним окольний Алфьоров, за Алфьоровим думний дяк Лопухін, позаду стольники, дво­ряни, начальник московських стрільців Матвеев. 3. Реактори, реакції, радари, технічна революція, про­грес... Вростають сосни в розпашілі хмари, щоб світ при­роди не впадав у стрес. 4. Хотілося б зі­гнать оскому на коронованих главах, на тих помазанниках божих.

Завдання 6. Перекладіть слова українською мовою, виписавши окре­мо неологізми і окремо застарілі слова. Вкажіть, які неологізми стали загальновживаними, а які перейшли до пасивної лексики.

Атомщик, широкоэкранный, семинарист, фунт, луноход, колонизатор, пятилетка, студенческий строительный отряд, Луганск, Обком, Ракета-носитель, прилуниться, фаэтон, верста, электропрялка, самокритика, пристав, эмбарго, трудодень, городовой, десятилетка, приватизация, разгосударствление, Чернобыльская катастрофа.

Завдання 7. Випишіть спочатку історизми, а потім – стилістичні архаїзми. До останніх доберіть синоніми з сучасної мови.

Челядь, шляхта, ланіти, чадо, реєстрований (козак), алтин, лицедій, півдинарій, коногон, вартівник, глас, весі, гаківниця, вельми, зигзиця, січовик, полтина, повелитель, бран, кожум’яка.

Завдання 8. Запишіть кожну пару слів так, щоб спочатку було застаріле слово, а потім – загальновживане. Визначте розряд застарілих слів (історизми чи стилістичні архаїзми).

Ланіти – щоки, знати – відати, даремно – всує, зигзиця 0 зозуля, актор – лицедій битва – пря, уста – губи, відкривати – отверзати, рибар – рибалка, повітка – повість, сторожа – стража, паспорт –пашпорт, дзеркало – зеркало, піїт – поет, інако – інакше, читаючи – чтяше, фортеця – фортеція, сей – цей, вражий – ворожий, весі - села, словеса – слова, козлище – цап, кульбака – сідло, кінний – комонний, хлопець – отрок, отцевий – батьківський.

Завдання 9. Випишіть з поданих речень виділені авторські неологізми. З’ясуйте особливості їхнього творення.

1. Коти полем, котиспогадом Покотилася зима. 2. Нове життя з руїн ростиме, І знов буятимуть жита, І сплине знов над ними Пратиша золота. 3. Я народився між рабів рабезних – Зрадливих, безсердених, заздрооких, Серед нездар тупих, жадюг скупезних… 4. Зворохобились айстри приосіннім сонцелітом, проминальною порою, падолистом беручким. 5. Не спопелись, мій вік двадцятивічний! Не змавпся ти, двадцятий віче мій.

Дата добавления: 2015-11-14