Практична робота

Тема: Позначення м’якості приголосних на письмі. Вживання апострофа

Мета:

- повторити, узагальнити й систематизувати правила написання м’якого знака і апострофа;

- вдосконалювати писемне мовлення студентів;

- заохочування до засвоєння орфографічних норм української літературної мови.

Обладнання: підручник, таблиці.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Подані іменники стоять у давальному відмінку однини (кому? чому?). Усі приголосні перед -ці вимовляються м'яко. Запишіть слова в дві колонки: 1) у які вставили м'який знак; 2) у які не треба вставляти м'якого знака.

Квіт..ці, жін..ці, авос.ці, бджіл..ці, очеретян..ці, жмен..ці, гусці, син..ці, галуз..ці, стеблин..ці, кізон..ці, мисці, одно-кол..ці (візок на двох колесах), внучен..ці, снігурон..ці, ко­лисці, оболон-.ці, нян..ці, трісці, сопіл..ці.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв пови­нен скластися початок вислову В. Сухомлинського: с...— то найвища людська осві­ченість.

Завдання 2. Перепишіть, вставляючи, де треба, м'який знак.

I. І. Мій народ головою піднісся вище тисячі стратосфер. (П. Тичина.) 2. Ми мостимо дороги людям грядущих золотих сто­річ..! (Д. Павличко.) 3. Яке глибоке щастя — жить, буть гідним імені людини, народу й людскос.ті служить! (М. Рильський.) 4. Зеленійся, рідне поле, україн..ска ниво! (7. Франко.) 5. Велетен..с..кі бачу цілі я на обріях світів. (М. Рильський.) 6. На сон..ці ясени горят.., спадают.. ягоди з шовковиц... (М. Рильський.) 7. Запарувала рілля, т..мяно заблищали на сон..ці одвернуті леме­шами скиби землі. (Григорій Тютюнник.) 9. Нема ц..віту на всім світу, лиш на ягідон..ці, нема мені ніде ліпше, як при матінон..ці. (Народна творчість.)

II. 1. Вклонімося жін...ці, її материн..с.кій величності, її беззахисності і силі, яку не здолати. (Л. Забашта.) 2. Все залежит.. від люд..с..ких зіниц..: в широких відіб'єт.хя вся епоха, у звужених — збіговис.ко дрібниц... (Л. Костенко.) 3. Відгодована зліс.т.., і хитріст.., і закута в броню брехня ата-куют.. добро і щиріс.т.. серед ночі й білого д..ня. (В. Симонен-ко.) 4. Я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюр..мах і як високе низ..ко упадало. (Леся Українка.) 5. Народ ніяк не стане нян..читись з таким, який йому чужий. (П. Тичина.) 6. Простен..кі сіл..с..кі байки, як дрібні, тонкі корін..чики, вко-рінюют.. у нашій душі любов., до рідного слова. (І. Франко.) 7. В просторій кімнаті з чотир..ма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (М. Коцюбинський.) 8. На зоряному тлі побачив Давид її, Зін..чине, змучене й зраділе обличчя. (А. Головко.)

III. 1. Кружал..цем ядровитої цитрини з блакиті сонце скочується вниз. (Д. Павличко.) 2. Розтьохкався соловейко на ка­линоньці, щос. не спит..ся серед ночі сиротинон..ці. (П. Грабовський.) 3. Зліва, при мокрій долин..ці, кін..чалис.. жита і починалис.. лука. (М. Коцюбинський.) 4. Озеро схоже на велетен..ску пласку чашу. (Є. Гуцало.) 5. Учора в лузі пасся білий кінь — поміж проміння, ластівок і квітів. (Є. Гуцало.) 6. Під вікном билис і ц..вірін..кали горобці. (М. Коцюбинський.) 7. На тину ц..вірін..чат.. веселі горобці. (О. Підсуха.) 8. Ми в ірпін..с.кій заплаві з вудками по росистій стежині йдемо. (П. Воронько.)

Завдання 3. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф.

І. 1. Всі квіти зберу у дніпрових гаях, зв..яжу у вінки і буке­ти. (М.Нагнибіда.) 2. Чорнолісся п..янко духм..янить доспілою суницею. (М.Стельмах.) 3. Як гарно дихається — п..єш повітр..я, мов тепле молоко. (М. Коцюбинський.) 4. Бджоли сонячним до­щем падають на медв..яний лан. (М.Стельмах.) 5. Ластівки щебе­чуть попід стріхою, білим пір..ям гнізда перев..ють. (А. Малиш­ко.) 6. Цвіли бузки? То солов..і цвіли сузір..ям грон, пахучим синім димом. (Є.Гуцало.) 7. Застоялись у високім бур..яні густі пахощі прив..яленого сонцем полину, (О.Гончар.) 8. Чується по­дих тропічної тьм..яної, п-.яної ночі. (М. Рильський.) 9. Ой, зв..язала дівчинонька рутв..яний вінок, закрасила голівоньку, пішла у танок. (І. Манжура.)

II. 1. Старий Дніпро замигтів у його нам..яті своїм вічним св..ятковим простором. (О. Довженко.) 2. Лиш по пам..яті в люди­ні впізнає Людину світ. (Б. Олійник.) 3. Коли черв..як торкнувся плоду, той плід зривається з гіллі. (О.Підсуха.) 4. Як не б..юсь я з годинами люто, час мене переможе в бою. (В.Сосюра.) 5. Восе­ни розумнішою стає людина і ще м..якшим — трави прим..ятої шовк. (М. Рильський.) 6. Поезія — це св..ято, як любов. (Л. Костенко.) 7. Сприймати світ всер..йоз — твоя повинність. (7. Драч.) 8. Кам..яну голову хоч об мур товчи — не пом..якшає. (Григо­рій Тютюнник.) 9. У всякому подвір..я своє повір..я. (Народна творчість.)

Завдання 4. Перепишіть речення; на місці крапок, де треба, вставте пропущені букви. Поясніть правила вживання м'якого знака.

1. Новий директор послався при школі у двох малень­ких кімнатах. Сухомлинский вставав рано і, щоб не роз­будити дружину й малих дітей, навшпин..ках виходив з квартири. 2. З багатьма вчителями він був знайомий, та за д..ні спільної роботи вони ще біл..ше здружили... 3. Слухаєш.. Василя Олександровича на педраді і ди­вуєш..ся: н..вже у н..го вистачит.. терпцю? 4. Відчу..я краси слова облагороджує духовний світ людини ще в ран..ому дитинстві. У ц..ому відчут..і — одно з дж..рел людскої культури. 5. Питан..я, що стояло с..огод..ні на порядку ден..ому, було дуже важливе. 6. Сухомлинс.кий знаа педагогічні праці Комен..с..кого так само, як мат..-ринскі пісні (3 тв. І. Цюпи).

Завдання 5. Перекладіть слова українською мовою, зминіть їх фоне­тичною транскрипцією. З'ясуйте правила вживання апострофа.

Безъязыкий, взгорье, подъем, въехать, вьючный, двухъярусный, -изъясняться, мясорубка, подъязычный, съесть, семья, Юрьев, объявление, Лукьяненко, отъехать, буря, Репин, рябой, Захарьин, Арефьев, развязка.

Дата добавления: 2015-11-14