Практична робота

Тема: Українська мова серед інших слов’янських мов.

Становлення і розвиток української літературної мови

Мета:

- ознайомити студентів із текстами різних слов’янських мов, вдосконалюючи вимову слів, речень;

- вчити виділяти основну і допоміжну інформацію;

- вчити добирати українські відповідники до російських слів;

- розвивати зв’язне мовлення, логічне мовлення, мислення;

- збагачувати словниковий запас студентів.

Обладнання: схеми, підручники.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Прочитайте текст білоруською мовою і його пере­клади російською і українською мовами. Порівняйте тексти, знай­діть у них мовні явища, що свідчать про спорідненість українсь­кої, російської і білоруської мов. Схарактеризуйте фонетичні, граматичні і лексичні риси, специфічні для кожної з цих близькоспоріднених східнослов'янських мов.

I. Жыццё не спыняецца. Пятра заўсёды радасна здзіўляла гэтая непераможнасць жыцця. Радавала там, у Мурманску, калі ён назіраў з гары, на якой стаяла батарэя, як хутка пасля бамбардзіровак ажываў горад. Здзіўляла ў шпіталі, дзе ён бачыў і чуў, як людзі, што страцілі ногі, рукі, чапляліся за жыццё і марьілі пра шчасце, пра любоў. Радує непе­раможнасць жыцця і тут, на захопленай ворагам зямлі. Ён праходзіў з атрадам па слядах карнікаў, там, дзе аставаліся адны вогнішчьі. Колькі смерцяў і гора сеюць гэтыя прыблуды! Здаецца, усё-усё — навуку, техніку, палітьїку, мараль — накіравалі яны на знішчзнне, разбурэнне, на паслугу смерці. Але не ўдаецца їм спьшіць жыццё! (І.Шамякін)

II. Жизнь идет. Петра всегда радостно удивляла эта необоримость жизни. Радовала там, в Мурман­ске, когда он видел с горы, на которой стояла ба­тарея, как быстро после бомбардировок оживал город. Удивляла в госпитале, когда он видел и слышал, как люди, потерявшие ноги, руки, мечтали о счастье, о любви. Радует непобедимость жизни и здесь, на захва­ченной врагом земле. Он проходил с отрядом по сле­дам карателей — там, где остались одни пепелища. Сколько горя и смерти сеют эти насильники! Кажется, все-все: науку, технику, политику, мораль — заставили они служить уничтожению, гибели, смерти. Но оста­новить жизнь они не в силах!

III. Життя не спиняється. Петро завжди радім і дивувався цій незборимості життя. Радів там, у Мур­манську, коли стежив з гори, на якій стояла батарея, як швидко після бомбардування оживало місто. Ди­вувався в госпіталі, де йому доводилося чути й бачи­ти, як люди, Що втратили ноги, руки, вірили в життя, мріяли про щастя, кохання. Ця непереможність жит­ія радує і тут, на захопленій ворогом землі. Петрові довелось уже пройти із загоном слідами карателів, які лишали після себе самі згарища. Скільки горя й смерті сіють ці нелюди! Здається, все: науку, техні­ку, політику, мораль — змушують вони служити зни­щенню, руйнації, смерті. Однак їм не вдасться спи­нити життя!

Завдання 2. Прочитайте наведений давньоруською мовою ури-пок із «Слова о полку Ігоревім» і його переклади російською і українською мовами. Виділіть у цих перекладах лексичні і гра­матичні особливості, які свідчать про спорідненість сучасних ро­сійської та української мов з давньоруською мовою XII ст., про спільність мовної основи, з якої вони разом з білоруською мовою розвинулися.

I. Игорь плъкы заворочаетъ; жаль бо ему мила брата Всеволода. Бишася день, бишася другый; тре-тьяго дни къ полуднію падоша стязи Игоревы. Тут ся брата разлучиста на брезЪ быстрой Каялы. Ту кроваваго вина недоста; ту пиръ докончаша храбріи Руси­чи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую. Ничить трава жалощами, а древо стугою к зем­ли преклонилось.

II. Игорь полки поворачивает обратно: жаль ему милого брата Всеволода. Бились день, бились дру­гой; на третий день к полудню пали знамена Игоря. Тут и разлучились братья на берегу быстрой Каялы. Тут кровавого вина не хватило; тут пир закончили храбрые русичи: сватов напоили, а сами полегли за землю Русскую. Никнет трава от жалости, а деревья в печали к земле преклонились.

III. Ігор полки завертає: жаль-бо йому милого брата Всеволода. Билися день, билися другий; треть­ого під полудень упали стяги Ігореві. Тут два брати розлучились на березі бистрої Каяли; тут кривавого вина не достало; тут пир докінчили хоробрі русичі: сватів напоїли, і самі полягли за землю Руськую. Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилось.

Завдання 3. Прочитайте речення, написані по-білоруському, і визначте: а) слова, спільні для української і білоруської мов; б) слова, яких нема в українській мові; в) фонетичні риси, вла­стиві білоруській мові.

1. Любоў святлейшую за майскі вечар пагодны, ярчэйшую нават за сонца і зоры, мацнейшую нават за скалы і горы, тучнейшую за рокат прылива, — я знайшоў ў серцы народным (М.Танк). 2. Не адна атака апаліла нас, не адна і песня падружыла нас (М.Танк); 3. Заўсёды наперад, ніколі назад! (Я.Ку­пала). 4. Шчыльней жа з'яднаем рады баявыя. 5. Многа слаўненькіх куточкаў ёсць ў нашым краі (Я. Колаc). 6. Ты вельмі багатая, наша зямля (П. Глебка). 7. Крупінкe сэрца хацеў кожны унесці, каб ленінскай славы ішлі яшчэ далей весці (Я.Ку­пала).

Завдання 4. Доберіть українські відповідники до поданих ниж­че російських слів.

Арбуз, басня, бездельник, безнадзорность, безупречный, безусловный, безытоговый, воскресенье, воплощаться, денежный, железо, засуетиться, красивый, луна, председатель, подписчик, подплясывать, тыква, увеличение, эхо.

Завдання 5. Доберіть російські відповідники до поданих нижче українських слів.

Виняток, випадок, випробний, віншувати, доброякісний, досвітки, досі, досить, другорядний, залунати, залюбки, зрадіти, зразок, натомість, обчіплювати, сіяч, словотвір, смак, стислий, халепа.

---

Дата добавления: 2015-11-14