Методичні поради

Відповідь на перше питання слід розпочати з констатації того факту, що влітку-восени 1648 р. на звільнених теренах проходив інтенсивний процес формування підвалин Української держави, що в основних рисах завершився на літо 1650 р. За формою державного правління вона становила собою республіку з елементами прямої й опосередкованої демократії. Принагідно необхідно охарактеризувати повноваження і роль таких інституцій державної влади як генеральна (військова), чорна і старшинська ради, гетьман, генеральні старшини, військова канцелярія, полковий і сотенний уряди тощо. Після чого важливо перейти до вияснення політики Б.Хмельницької, спрямованої на обмеження ролі генеральної ради й усунення з політичного життя чорної ради. Зосередження повноти влади в його руках вело до еволюції республіканської форми правління у монархічну. На основі аналізу джерел № 1 та № 2 визначіть риси володарювання гетьмана як голови держави. Механізм функціонування політичної влади, промовляє, що в козацькій Україні утвердився „авторитарний режим у формі цезаризму, тобто такого способу правління, за якого при формальному збереженні республіканського устрою керівництво всіма провідними владними інституціями зосереджується в руках однієї особи...” (В.Горобець). У квітні 1657 р. генеральна рада узаконила утворення спадкового гетьманату – влада переходила після смерті Богдана Великого його сину Юрію. За формою державного устрою Гетьманщина була унітарною.

Висвітлюючи друге питання, слід звернути увагу на той важливий факт, що в Українській державі формувалася нова еліта, якісно відмінна від попередньої. Адже панівне становище у суспільстві тепер займали не князі, магнати і шляхтичі-землевласники, а реєстрові козаки й покозачені дрібні шляхтичі. Слід розкрити заходи уряду, що мали на меті узаконити нові порядки. Особливо важко проходив процес формування політичної еліти. Справа в тому, що її складали представники різних соціальних груп, а відтак їхні інтереси, часто приходили у суперечність. Наявність у ній угрупувань, які вели міжусобну боротьбу, послаблювали роль еліти, заважали об’єднатися навколо державної ідеї. Доцільно розглянути позиції найважливіших угрупувань: радикального, поміркованого, угодовського.

Готуючи відповідь на третє питання, зверніть увагу на перемогу Селянської війни на теренах козацької України (червень 1652 р.) Саме величезний розмах соціальної боротьби та далекоглядність внутрішньої політики Богдана Великого зумовили докорінну зміну існуючої до 1648 р. системи соціально-економічних відносин. Виникла її якісно нова модель. Вона характеризувалася такими рисами: відсутністю фільварково-панщинного господарства, великого й середнього феодального землеволодіння та кріпацтва; наявністю у селян особистої свободи, права власності на землю й сільськогосподарські угіддя, вступу до козацького стану; формування земельної власності державного скарбу; ліквідацією стану великих і середніх землевласників; переходом провідної ролі у житті суспільства до козацтва; якісним поліпшенням становища селян; зміцненням статусу православного духівництва тощо. На основі аналізу змісту джерел № 3 і 4 доведіть, що перетворення, які сталися в соціально-економічних відносинах Гетьманщини, носили прогресивний характер.

Дата добавления: 2015-11-14