Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Грудень. – Витяг з королівської інструкції на сеймики

Близько 3 червня. – Лист Миколи Длужевського до кс. канцлера кор. Лещинського. | Витяг з «Історії польської» Я.В.Рудавського | Витяг з «Історії панування Яна Казимира» В.Коховського | СПИСОК ПРОПОНОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ | МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ | СПИСОК ПРОПОНОВАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ |


Читайте также:
  1. АДМІНІСТРАТИВНІ ІНСТРУКЦІЇ
  2. Витяг з робочої програми навчальної дисципліни
  3. Витяг з «Історії панування Яна Казимира» В.Коховського
  4. Витяг з «Історії польської» Я.В.Рудавського
  5. Загальна характеристика документів. Службові записки. Довідки їхні види та правила оформлення. Протоколи, витяг з протоколу. Службові листи. Акти

[...] уже зовсім призабувши віру й підданство, козаки вважають себе окремою Річчю Посполитою, посягають на життя і майно невинних людей. Вся Україна у їхніх руках, шляхтич у своєму домі безправний, у містах і містечках й.к.м. все управління, вся влада у козаків, вони привласнюють юрисдикцію, встановлюють закони так, що й інші подібні ексцеси не пригадуються... Не один шляхетський дім від своїх власних підданих під козацьким титулом зневажений, зганьблений, скривавлений [...]

(Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в трех томах. – М., 1953. – Т. 1. – С. 64)

№ 2

І рр. XVIIст. – Літописець Самовидець про національно-релігійні утиски православного населення

[...]Также и у віри руской помішка великая била от уніят и ксендзов, бо уже не тилко унія у Литві, на Волині, але и на Україні почала гору брати. В Чернігові архимандритове один по другом зоставали, по инших городах церкви православніе запечатовали, до чого помошниками оным шляхта, уряд и ксіонзи были, бо уже на Україні що городок, то костел был. А в Кіеві теж утиск немалій церквам божіїм старожитним чинили так воевода кіевскій Тишкевич, на тот час будучій, яко теж іезуїти, домінікани, бернадини и иншіе закони наездами правими метрополиту утескуючи и науки школ забороняючи, згола старорускую православную христииянскую віру собі прекладаючи не розную от поган; бо ліпшое пошанованне ляда жидищеві спросному било, аніжели найліпшому християнинові русинові. А найгоршое насмівіско и утиски терпіл народ рускій от тих, котрії з руской віри приняли римскую віру [...]

(Літопис Самовидця. Видання підготувавкандидат філологічних наук Я.І.Дзира. – К., 1971. – С. 51)

№ 3

30-40-х рр. XVIІ ст. – Г.Л. де Боплан про становище селян Наддніпрянщини

Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими Святами і на Різдво. До того ж мають возити своєму панові даром дрова та відбувати багато інших робіт, яких не мали б робити. Ще вимагають від них грошових податків, крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, а щотри роки – й третього волика. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим лише заманеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у таких тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються у гіршому становищі, ніж каторжанин на галері.

(Боплан Г.Л. Опис України. Меріме П. Українські козаки. Богдан Хмельницький.– Львів, 1991. – С. 28)

№ 4


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ| МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)