Методичні поради

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА: ВИНИКНЕННЯ ЗАРОДКІВ ДЕРЖАВНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ. ПРИЧИНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

План:

1. Становлення зародків державності. Вплив „Великого кордону”.

2. Наростання національно-релігійного й соціально-економічного утиску українського населення.

3. Розвиток національної свідомості.

4. Історичне значення повстань 30-х рр. XVII ст.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

З’ясування першого питання слід розпочати із висвітлення процесу становлення козацького стану у південному регіоні України (південніше умовної лінії Умань-Біла Церква-Переяслав). Спочатку слід виділити роль дрібної шляхти (з середини XVI ст.), зокрема у формуванні рицарських (лицарських) чеснот та підвалин військового мистецтва. З середини 90-х рр. XVI ст. відбувається „оселянення” козацтва – до його лав масово вливаються селяни, переважно переселенці (колоністи). Виокреміть статус різних груп козацтва: запорожців, реєстрових та нереєстрових. З’ясуйте основні принципи його суспільно-політичної організації, що відзначалися демократизмом (заперечення феодальної залежності, рівність у праві власності на землю й сільськогосподарські угіддя, можливість занять промислами і торгівлею, вільний вступ до козацького стану, право участі в органах самоуправління тощо). Зверніть особливу увагу на висвітлення процесу їх реалізації у Південному регіоні. Зупиніться на характеристиці державотворчої функції козацтва. Використовуючи зміст джерела № 1, покажіть становлення тут зародків державності: території, органів виконавчої й судової влади, соціальної структури, армії, адміністративно-територіального устрою. Важливо розкрити роль „Великого кордону” (рубежу між європейською і неєвропейською цивілізаціями), що сприяв мілітаризації способу життя населення краю, висував її на чільне місце.

З’ясовуючи причини революції у другому питанні, насамперед розкрийте наростання національно-релігійного гноблення православного українського населення. Не обійдіть мовчанкою факту покатоличення й полонізації українських князів, магнатів та заможної шляхти, котрі консолідувалися з польською елітою в єдиний панівний стан. Висвітліть процес дискримінації використання української мови, її витіснення із вжитку у суспільно-політичному і побутовому житті, створення перешкод у розвитку національної освіти (заборони перетворити Київську братську колегію в академію, викладати латинь у школах та ін.) Використовуючи джерела № 2, з’ясуйте різноманітні форми утисків православної церкви і православного населення, починаючи від зневаги релігійних почуттів, й завершуючи закриттям церков і монастирів та примусовим наверненням до уніатства чи католицтва.

Розглядаючи посилення соціально-економічних утисків селян, міщан і козаків, обов’язково висвітліть роль у ньому поширення у південні й східні регіони України фільварково-панщинного господарства. Адже воно несло закріпачення, панщину й зростання податків, вело до злиденності (див. джерело № 3). З’ясуйте причини його несумісності з козацьким господарством. Дайте відповідь на питання: чому першими за зброю взялися не підневільні селяни, а козаки? Охарактеризуйте становище козацтва на середину 40-х рр. XVIІ ст.

Важливою складовою визрівання революції став розвиток національної свідомості. Тому, готуючи третє питання, зверніть увагу на той факт, що з 20-х рр. XVIІ ст. представники інтелігенції й духівництво під поняттям „руський народ” розуміли населення етнічної території України. Він почав трактуватися рівноправним з польським і литовським народами, а відтак Річ Посполита розглядалася державою не двох, а трьох народів. У тогочасній суспільно-політичній думці розвиваються ідеї тяглості розвитку українського народу з часів княжої Русі, єдності українців незалежно від конфесійної приналежності, формується поняття національної зради, викристалізовується усвідомлення національних інтересів. На основі аналізу джерела № 4 доведіть, що козацтво виступало не лише у захист власних станових „прав і вольностей”, але й національно-релігійних інтересів народу в цілому.

Четверте питання бажано розпочати із з’ясування причин поразок повстань 1630, 1635, 1637-1638 рр. Необхідно підкреслити, що саме під час боротьби закладалися підвалини спільних дій козацтва з селянством і міщанством, вимальовувалися їх загальні інтереси. Вдосконалювалося військове мистецтво, формувалася когорта досвідчених старшин. Вони сприяли пришвидшенню розвитку національної свідомості, стиранню граней між запорозьким і городовим козацтвом.

ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ:

№ 1

Дата добавления: 2015-11-14