Читайте также:
|
Складнопідрядні речення з підрядним означальним – це речення, в яких підрядна частина відноситься до члена речення головної частини, вираженого іменником (субстантивованим словом), і вказує на ознаку предмета. Підрядна частина відповідає на питання Який? і або характеризує предмет, або розкриває його ознаку.
Приєднуються до голвної частини за допомогою сполучників що, щоб, як, ніби, нібито, та сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли.
У зв’язку і з синсемантичністю / автосемантичністю опрних слів головної частини виділяють два різновиди присубстантивно-означальних речень:
1) речення, з обов’язковою підрядною частиною, оскільки означуваний менник надто загальний за значенням і потребує конкретизації. Підстановка означення-займенника (той, такий….) вказує на обов’язковість предикативної частини.- власне атрибутивні.
Посходились тоді до нього в гості ті люди, яких він чекав давно.
2) речення, головна частина яких не вимагає підрядності (є автосемантичною), називають атрибутивно-поширювальними. Як правило в головній частині немає вказівних займенників.
На їхніх очах маленький струмок, який вже біг по дну рівчака, безупинно збільшувався.
Означальні речення поділяють на присубстантивно-означальні та займенниково-означальні.
Підрядне присубстантивно-означальне ніколи не може стояти в препозиції до головного. Воно завжди перебуває або після нього, або розриває його після означуваного іменника.
Займенниково-означальні речення – займенниково-співвідносний тип підрядних речень (займенник в головному). Розкривають займенник в головній предикативній частині, конкретизують його зміст. Хто з злом не бореться, той людей не любить.
Особливістю таких речень є те, що займенник в головній частині конструктивно необхідний.
Іменну частину складеного присудка, виражену займенником, з речення вилучити не можна.
Щасливий, хто сни має милі – складнопідрядне з підрядним з’ясувальним.
Щасливий той. Хто сни має милі. – складнопідрядне займенниково-означальне.
Додаток- займенник!!! Якщо його можна вилучити, то речення буде з’ясувальним, якщо ні – підрядним займенниково-означальним:
Дедалі скульптор все більше переконувався (в тому), що мусить виїхати звідси. – з’ясувальне.
Безмежна вдячність тим, хто здобув Перемогу. -зпідрядним займенниково-означальним.
За функцією підрядні частини займенниково-означальних речень поділяють на:
- підметові (включають конструкції з наявним підметом-займенником в головній частині)
І тут сталось щось, чого він ніколи не міг сподіватися.
- присудкові (охоплюють усі конструкції такого типу, оскільки в них завжди наявна іменна частина); Який Сава, така й слава.
- означальні (речення, у яких займенник у головній частині виконує роль неузгодженого означення); Особливо яскраво виписані образи тих, хто панує в місті.
- додаткові (речення з конструктивно обов’язковим додатком-займенником);
За структурно- семантичною класифікацією ці речення поділяють на складнопідрядні предметно-ототожнені та якісно-ототожнені.
· Предметно-ототожнені речення – мають спільне специфічне ототожнене значення, що виявляється у тотожності вказівного і відносного слів, що стосуються тієї самої особи чи предмета: Щасливий той, хто…
· Якісно-ототожнені речення – будуються за моделлю такий – який Вказівне слово такий, виконуючи роль присудка, дає якісну характеристику підметові.
Яке життя, таке й товариство.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ. | | | СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОБСТАВИННИМИ. |