|
Читайте также: |
Неповні речення – речення, в яких одна з ланок їхньої будови не вимовляється, однак фіксується свідомістю (за Шульжуком).
Особливо широко використовуються в художньому та розмовному стилях.
Неповні речення зумовлені потребами комунікації, бо дають змогу висловити думку економно, без зайвих повторень, і водночас зрозуміло.
На їх утворення впливають
· Власне мовні чинники:грунтуються на формах слів, що своєю роллю вказують на семантику та морфолого-синтаксичні особливості неназваних слів.
· Позамовні чинники: ситуація, умови мовлення, міміка, жести тощо.
Якщо в повних реченнях усі позиції матеріально виражені, то в неповних, що будуються за тією ж моделлю, деякі члени речення формально відсутні, однак утримуються в свідомості, є неоюхідними складниками і беруть участь в організації неповних речень. Отже, неповні речення є ущільненими варіантами повних.
!!! Вони можуть бути як двоскладними, так і односкладними.
Основний критетрій виокремлення неповних речень – структурнй.
Відповідно до критеріїв виділяють 2 різновиди неповних речень:
1. і структурно і семантично неповні (ВЛАСНЕ НЕПОВНІ)
- з погляду семантики: а) ситуативні б) контекстуальні
- з погляду структури: вказівка на неназваний член речення.
2. семантично повні, неповні лише структурно.
НЕ БУВАЄ РЕЧЕНЬ З ПРОПУЩЕНИМ ОЗНАЧЕННЯМ.
Еліптичні речення – це структури, в яких неназваний член не визначається з контексту та обстановки мовлення, а зумовлюється структурою та семантикою самого речення. Семантично повні, неповні лише структурно..
Залежно від пропущеного елемента виділяють такі підтипи:
1) З еліпсисом присудка (або головного ялена однлскладного речення) зі значенням дієслова руху, переміщення: А москалі їй назустріч, як один, верхами… (їдуть)
Прокинувся…До матері – а мати вже спала. (кинувся)
2) з еліпсисом присудка (або головного ялена однлскладного речення), що виражає похання, наказ, побажання, привітання, подяку, запитання тощо. Часто використовуються в розмовному мовленні: У чорну їх! – вирішив старшина
З Днем народження тебе!
3) з еліпсисом присудка(або головного ялена однлскладного речення) зі значенням буттєвого дієслова. Це нульові форми дієслова бути та синонімічних з ним дієслів.
Позаду – вороги.
А тюрм, а люду, що гине там!
! Сюди відносимо реч. з попущеним дієсловом-‘язкою у складеному іменному присудку.
4) З нульовою (еліпсованою) заперечною формою дієслова бути чи семантичноблизького до нього заперечного дієслова: Ні землі, ні неба…
Ні діда, ні білильниці…
5) Речення з еліпсисом присудка, що має значення дієслова мовлення:
Він їй слово, а вона йому – десять.
6) конструкції питального характеру з еліпсисом дієслова-присудка (предикативного члена односкладного речення). А де батько?
Звідки ви? - питали подорожні.
7) з еліпсисом підмета в двоскладному реченні чи додатка в двоскладному і односкладному: Серед неба горить білолиций.
Дівчата співали весільної.
8) односкладні речення з еліпсисом предикативного слова можна, треба, необхідно, здебільшого при наявному інфінітиві: Сиділи чемно, що ні голову повернути, ні словом перемовитись.
9) односкладні печення з еліпсисом інфінітива за наявності предикативних слів пора, час:
Людині треба з горем на люди. Мені вже час….
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 126 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Типи простих речень за значенням і будовою. | | | УЗГОДЖЕНІ І НЕУЗГОДЖЕНІ ОЗНАЧЕННЯ. СПОСОБИ ЇХ МОРОЛОГІЧНОГО ВИРАЖЕННЯ. КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ НЕУЗГОДЖЕНИХ ОЗНАЧЕНЬ І НЕПРЯМИХ ДОДАТКІВ. |