Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Морфемна будова слова. Характеристика кореня і афікса.

Кількісні числівники (прості, складні, складені) і особливості їх словозміни | Активні дієприкметники теперішнього часу | Категорія особи і числа дієслова | Дієслівна категорія виду. Способи творення дієслівних форм. | Категорія способу дієслова. Творення форм наказового способу. | Категорія часу дієслова. Творення часових форм. | Уживання дієприкметників | Класифікація сполучників | Дериватологія і її місце в системі науки про мову. Морфологічні і неморфологічні способи словотворення в укр. мові. | Львівська дериватологічна школа. Внесок Ковалика у розвиток укр.дерив. |


Читайте также:
  1. Describing the employee-­ Характеристика служащего
  2. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
  3. II. 1. Общая характеристика отклоняющегося поведения несовершеннолетних
  4. II. ЛЕ БОН И ЕГО ХАРАКТЕРИСТИКА МАССОВОЙ ДУШИ
  5. II. ПРИЕМЫ ИММОБИЛИЗАЦИИ И ХАРАКТЕРИСТИКА НОСИТЕЛЕЙ
  6. III. ХАРАКТЕРИСТИКА НАПРАВЛЕНИЯ ПОДГОТОВКИ
  7. III. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДГОТОВКИ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ

Морфеміка -від грец.форма-розділ мовозн.,що вивч.будову слова. Морфема -найменша значуща частина слова. У слові визвоний 10букв, 9 зв, 3 склади і 5 морфем. (ви-з-воль-н-ий). Види морфем: кориневі і службові (афіксальні).

· Кориневі- обовязкова частина слів, що належить до повнозначних частин мови: молод ий, молод ь, молод ість, молод іти, за молод у. Це споріднені групи слів, корінь виражає їхнє лексичне зн., це однокореневі.

Рук а- руч енька, друг - друз і- друж ний, нос ити- нес ти-при ніс - нош ений. – чергування, це фонетичні варіанти кореня.

Я-мене, ми-нас, добре-краще, брати-взяти = через історичні зміни форми слова утв.різні корені, це суплетивні корені.

· Службові - префікс, суфікс, закінчення(афікс), постфікс, інтерфікс. Для творення нових слів і форм.

- Словотворчі день- що день, правда- не правда, туман-туман н ий, бігти- з бігти ся.

- Формотворчі казк а -казк и -казк у -казк ою, мудрий-мудр іш ий- най мудріший.

ПРЕФІКС: частина сл., яка стоїть перед коренем і служить для утв.нових слів. (що-най-вищий, пере-роз-по-діл). Творяться нові слова того ж лексико-граматичного розряду (імен.-імен.)

ПРЕФІКСОЇДИ: це початкові елементи складних слів типу пів-, напів-, супер-, контр-, екс- (півроку, напів»яскравий, контр-адмірал)

СУФІКС: морфема, якаслужить для утв. нових слів і словоформ. Більшість словотворчу функцію: брат-брат ерств о, бандура-бандур ист, сажати-саже нець, фарба-фарб увати. Формотворчу суфікси дієслів, ступенів порівняння прикм., прислівн., дієприкм: гукати-гук нути, коротко-корот ш е, зачинити-зачин ен ий.

ПОСТФІКС: у кінці слова, має словотворче і формотворче зн. Це частки: - ся, -сь, -який, -небудь, -но, -бо.

(будь-який, хто-небудь, читай-бо)

ІНТЕРФІКС: сполучна голосна, що використовується при утв.скл.слів. –О, -Е, - Є, -А, -ОХ. (ліс о степ, зор е пад, прац е здатний, житт є радісний, сорок а метровий, дв ох сотий, гряз е вод о лікарня)

ЗАКІНЧЕННЯ: флексія, змінна морфема, утв.нові словоформи, служить для зв’язку слів у реч. виражає граматичне зн.слова- відмінок, рід, число, особу. Мають закінчення лише змінні слова, які відмінюються. Є нульове закінчення – зелен клен ріс, дощ, ясен, рад(прикметник), гір, книг, зірок(ім.Р.в.), любов, радість, вірність(Н.в.ім.).

ОСНОВА СЛОВА: частина слова без закінчення, яка виражає його конкретне лексичне значення. (перш ий весн яний грім)

ü Непохідна-не поділяється на окремі морфеми, тобто збігається з коренем. (верб а, круч а, рік а, мороз)

ü Похідна-поділяється на морфеми і в мові існує відповідне слово з непохідною основою. (підніжк а-ног-а, лісник – ліс, дубов ий-дуб)

Примітка:

1)коли слово закінч.на –я, -ю, є, -ї = то основа закінчується на –й (надія – н а д і й а)

2)у словах з постфіксом основа розірвана: радж- у- ся, жур- имо -ся.

Незмінні слова мають лише основу, яку наз. ЧИСТОЮ. Чиста основа визначається: 1) у невідмінюваних іменниках(запозичений)- журі, метро, шасі, візаві, сопрано. 2) в інфінітивах - перемагати, роздумувати. 3) у дієприслівниках - звеличуючи, посміхаючись. 4) у прислівниках - удосвіта, натщесерце, спідлоба, вгорі.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Історичні зміни в морфемній будові слова та їх наслідки.| Поняття морфеми і морфа. Аломорф і варіант морфеми.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)