Читайте также:
|
Морфеміка -від грец.форма-розділ мовозн.,що вивч.будову слова. Морфема -найменша значуща частина слова. У слові визвоний 10букв, 9 зв, 3 склади і 5 морфем. (ви-з-воль-н-ий). Види морфем: кориневі і службові (афіксальні).
· Кориневі- обовязкова частина слів, що належить до повнозначних частин мови: молод ий, молод ь, молод ість, молод іти, за молод у. Це споріднені групи слів, корінь виражає їхнє лексичне зн., це однокореневі.
Рук а- руч енька, друг - друз і- друж ний, нос ити- нес ти-при ніс - нош ений. – чергування, це фонетичні варіанти кореня.
Я-мене, ми-нас, добре-краще, брати-взяти = через історичні зміни форми слова утв.різні корені, це суплетивні корені.
· Службові - префікс, суфікс, закінчення(афікс), постфікс, інтерфікс. Для творення нових слів і форм.
- Словотворчі день- що день, правда- не правда, туман-туман н ий, бігти- з бігти ся.
- Формотворчі казк а -казк и -казк у -казк ою, мудрий-мудр іш ий- най мудріший.
ПРЕФІКС: частина сл., яка стоїть перед коренем і служить для утв.нових слів. (що-най-вищий, пере-роз-по-діл). Творяться нові слова того ж лексико-граматичного розряду (імен.-імен.)
ПРЕФІКСОЇДИ: це початкові елементи складних слів типу пів-, напів-, супер-, контр-, екс- (півроку, напів»яскравий, контр-адмірал)
СУФІКС: морфема, якаслужить для утв. нових слів і словоформ. Більшість словотворчу функцію: брат-брат ерств о, бандура-бандур ист, сажати-саже нець, фарба-фарб увати. Формотворчу суфікси дієслів, ступенів порівняння прикм., прислівн., дієприкм: гукати-гук нути, коротко-корот ш е, зачинити-зачин ен ий.
ПОСТФІКС: у кінці слова, має словотворче і формотворче зн. Це частки: - ся, -сь, -який, -небудь, -но, -бо.
(будь-який, хто-небудь, читай-бо)
ІНТЕРФІКС: сполучна голосна, що використовується при утв.скл.слів. –О, -Е, - Є, -А, -ОХ. (ліс о степ, зор е пад, прац е здатний, житт є радісний, сорок а метровий, дв ох сотий, гряз е вод о лікарня)
ЗАКІНЧЕННЯ: флексія, змінна морфема, утв.нові словоформи, служить для зв’язку слів у реч. виражає граматичне зн.слова- відмінок, рід, число, особу. Мають закінчення лише змінні слова, які відмінюються. Є нульове закінчення – зелен клен ріс, дощ, ясен, рад(прикметник), гір, книг, зірок(ім.Р.в.), любов, радість, вірність(Н.в.ім.).
ОСНОВА СЛОВА: частина слова без закінчення, яка виражає його конкретне лексичне значення. (перш ий весн яний грім)
ü Непохідна-не поділяється на окремі морфеми, тобто збігається з коренем. (верб а, круч а, рік а, мороз)
ü Похідна-поділяється на морфеми і в мові існує відповідне слово з непохідною основою. (підніжк а-ног-а, лісник – ліс, дубов ий-дуб)
Примітка:
1)коли слово закінч.на –я, -ю, є, -ї = то основа закінчується на –й (надія – н а д і й а)
2)у словах з постфіксом основа розірвана: радж- у- ся, жур- имо -ся.
Незмінні слова мають лише основу, яку наз. ЧИСТОЮ. Чиста основа визначається: 1) у невідмінюваних іменниках(запозичений)- журі, метро, шасі, візаві, сопрано. 2) в інфінітивах - перемагати, роздумувати. 3) у дієприслівниках - звеличуючи, посміхаючись. 4) у прислівниках - удосвіта, натщесерце, спідлоба, вгорі.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Історичні зміни в морфемній будові слова та їх наслідки. | | | Поняття морфеми і морфа. Аломорф і варіант морфеми. |