Категорія часу дієслова. Творення часових форм.

Категорія часу означає співвідношення дії з моментом мовлення:

· детермінований/недетермінований час. Детермінований – дія відбувається у певних часових рамках і зникає. (Вона прочитала книжку). Недермінований – дія відбувається завжди (Дніпро впадає в Чорне море).

· пряме (індикативне) часове значення, форма і часове значення співпадають: Сиджу і говорю.

· відносне (релятивне) – Шевченко пише «Гайдамаки».

Теперішній час:

a. теперішній прямий детермінований: Ми працюємо в аудиторії.

b. теперішній прямий недетермінований: Львів вважають культурною столицею України.

c. теперішній відносний:

теперішньо-минулий – дієслово стоїть у формі теперішнього часу, а за значенням дія відбулась до моменту мовлення (форма теп. часу, а значення минулого) Колумб відкриває Америку. У межах цього часу виділяють теперішній історичний (пов’язаний з історією нашої держави) і теперішній живописний (використовує автор для зображення природи);

теперішньо-майбутній: Я вже йду.

Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулась до моменту мовлення про неї. Дієслова в минулому часі змінюються за родами і числами. Форми минулого часу утворюються від основи інфінітива за допомогою суфіксів:

-в для чоловічого роду: дякував, світив;

-л (а) для жіночого роду: дякувала, світила;

-л (о) для середнього роду: дякувало, світило;

-л (и) у множині: дякували, світили.

Минулий детермінований. Він з’їв сніданок.

Минулий недетермінований. Що з воза впало, те пропало.

Пряме значення – дія дійсно відбувалась з моменту мовлення.

Відносне значення:

Минуло-теперішній – Я вже пішла!

Минуло-майбутній – Донька бувало перегляне фотографії і зупинить погляд на обличчі батька.

Ще виділяють минуло-умовний, який означає тау дію, яка могла б відбутися за певних умов. Якби я знала, що покине, була б не любила.

Давноминулий час називає дію, що відбулась перед іншою минулою. Кайдаш прийшов до хати, коли хліб спекли були. Форми давноминулого часу творяться переважно від дієслів доконаного виду аналітичним способом: до основного дієслова додається допоміжне дієслово бути в родових формах однини і у формі множини: сказав був, сказала була. Давноминулий час властивий розмовно-побутовому і художньому стилям.

Майбутній час означає дію, що відбудеться після моменту мовлення про неї.

Пряме детерміноване значення. Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба.

Пряме недетерміноване значення. О не повчайте молодих, нехай побудуть молодими.

Відносне значення:

майбутньо-теперішній – Не журиться Катерина, вмиється сльозою, візьме відра, опівночі піде за водою;

майбутньо-минулий -Ви залишаєтесь на своїх місцях, а я пішла.

Синтетичні і аналітичні форми творення часу. Проста форма доконаного виду:

· основа майбутнього часу + особові з-я: 1-а – напиш у, напиш емо, прочит аю, прочита ємо; 2-а – напиш еш, напиш ете, прочита єш, прочита єте; 3-а – напиш е, напиш уть, прочита є, прочита ють;

Складна форма недоконаного виду:

· інфінітив + особові з-я: 1-а – читати му, читатим емо; 2-а – читати меш, читати мете; 3-а – читати ме, читати муть.

Складена форма недоконаного виду:

· інфінітив + бути в особових формах: 1-а – буду читати, буд емо читати; 2-а – буд еш читати, буд ете читати; 3-а – буд е читати, буд уть читати.

Дата добавления: 2015-11-14