Класифікація сполучників

За походженням сполучники поділяються на:

первісні, або первинні – що морфологічною будовою не пов'язані з іншими частинами мови і не поділяються на складові частини: і(й), а, чи, та, але, бо, ні

похідні або вторинні - утворилися від інших частин мови або від непохідних сполучників: щоб, якби, проте, буцімто, або, зате, мовбито, через те що…

За будовою сполучники поділяються на:

Прості – у яких не вичленовуються складові частини: і, й, а, та, чи, бо, що, як, коли, хоч

Складні - у яких можна вичленувати 2 або більше складових частини: щоб, якщо, якби, ніби, або, немовби

Складені - являють собою сполучення двох і більше слів, що пишуться окремо: тому що, через те що, так що,, для того щоб, як тільки, завдяки тому що, у міру того як.

За способом уживання в реченні сполучники бувають:

Одиничні: і, й, та, але, однак

Повторювані: або…або, чи…чи, ні…ні

Парні: не тільки…, а й; чим…,тим; як…,так і.

За синтаксичними функціями сполучники бувають:

Сполучники сурядності – це сполучники, що поєднують однорідні члени речення і прості частини у складносурядному реченні, як граматично рівноправні, незалежні одне від одного компоненти.

Групи сурядних сполучників за значеннм:

Єднальні (явища відбуваються одночасно чи послідовно): і (й), та(і), та й.

Протиставні (явища зіставляються чи протиставляються): а, але, та(але), зате, проте, однак.

Розділові (явища чергуються або взаємо виключаються): чи…чи, не то…не то, хоч…хоч.

Градаційні:не тільки…, але й; не те що…, а; не тільки…, а й.

Сполучники підрядності – сполучники, що вживаються, як правило, для зв’язку частин складнопідрядного речення і виражають смисловий характер залежності підрядної частини від головної.

Групи підрядних сполучників за значенням:

Часу: поки; коли; доти; в той час як; з того часу як; як; як тільки

Причини: тому що; через те що; бо; оскільки

Мети: для того щоб; щоб; аби; щоби

Допустові: хоч, хоча, хай, дарма що, незважаючи на те що

Способу дії: що, щоб, наче

З’ясувальні: що, як, ніби

Умови: якби, якщо, аби, як, як тільки

Порівняльні: як, мов, наче, неначе, мовбито

Наслідкові: так що

Сполучні слова. Крім підрядних сполучників, прості речення в складнопідрядному можуть поєднувати й сполучні слова. У ролі сполучних слів виступають самостійні частини мови:

Ø Відносні займенники: хто, що, який, чий, котрий, скільки

Ø Прислівники: де, куди, звідки, коли, відколи, чому

Сполучні слова виступають членами підрядного речення:

Подумаймо про ціну, яку заплатив наш народ.

Сполучники не виступають членами речення, їх можна замінити іншими сполучниками:

Зате, проте = однак, але;

Якби, щоб = коли б, аби.

Щоб розрізняти сполучники і сполучні слова, треба пам’ятати:!!!!!

Критерії розмежування сполучників і сполучних слів:

Дата добавления: 2015-11-14