Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Словотвірна і морфемна будови слова.

Дієслівна категорія виду. Способи творення дієслівних форм. | Категорія способу дієслова. Творення форм наказового способу. | Категорія часу дієслова. Творення часових форм. | Уживання дієприкметників | Класифікація сполучників | Дериватологія і її місце в системі науки про мову. Морфологічні і неморфологічні способи словотворення в укр. мові. | Львівська дериватологічна школа. Внесок Ковалика у розвиток укр.дерив. | Історичні зміни в морфемній будові слова та їх наслідки. | Морфемна будова слова. Характеристика кореня і афікса. | Поняття морфеми і морфа. Аломорф і варіант морфеми. |


Читайте также:
  1. II.Поняття й принципи побудови управлінських структур.
  2. Б) Выучите слова.
  3. Бюджетна система України, її склад, характеристика та принципи побудови.
  4. Бюджетна система: поняття, склад, вихідні принципи побудови.
  5. Визначення та склад земель житлової та громадської забудови.
  6. Глава 6. Не просто слова.
  7. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.

Твірне слово (твірна база) – це слово, яке є основою для творення іншого(похідного). Це таке слово чи словосполучення, яке формує семантику похідного слова і твірну основу. (чорн е мор е- чорн о мор ський). (Ліс-лісовий-лісовик)

Твірна основа - одна частина мовознавців – що вона визн.у похідному слові, що це частина похідного слова, яка залишається в ньому після відкидання суфікса і префікса. (це за Клименком, синхронний підхід до визн.основи). Другі вв.,що основа формується на діахронному, тобто основа виділяється в твірній базі. Підходять з механізму слова.

При входженні твірної основи у похідне слово, в ній можуть відбув.морфологічні зміни. Вони трапляються на стикові твірної основи і словотворчого суфікса. До таких змін належать:

o Чергування голосних і приголосних: дорог а – доріж /к/а г-ж, о-і, друг-дружити…

o Усічення твірної основи: дал-е- кий – дал ина. (в квадратику усічення)

o Стягнення однакових звуків: ванн а – ван/ н/а (прислівник).

o Накладання морфем: ПОВНЕ: Бу зь к – бу зь кий, ЧАСТКОВЕ: НАТО – нат ов ський.

o Інтерфіксація твірних основ: при творенні похідних слів від твірних слів іншого походження: шосешосе/ й/н/ий, купекупе /й/н/ий. (в квадратику – інтерфікс), Європа – європейський.

o Зміна місця наголосу: за допомогою префікса-ліс-праліс, дід-прадід, берег-прибережний. (в квадратику наголос)

Словотворчий формант – це сукупність засобів, що беруть участь у творенні нового слова. Прибережний – при…+н(ий)+зміна наголосу = це словотворчі форманти слова прибережний.

Словотворча морфема + словотворчий формант = нове слово.

Формально семантичні відношення між твірною основою похідного слова і його словотворчим формантом наз.- словотворчою будовою. (Мускул +словотворчий формант – астий) (суф.+ім..+суф.= подвійна словотворча будова) (уч(корінь)/и(суфікс)/тель(суфікс)/ств(суфікс)/о – 5ти морфемний)

Крим – кримський, креслити – накреслити, звичайно – надзвичайно = твірна основа і твірне слово не збігаються.

Словотвірний ланцюжок - це ряд слів, кожне з наступних якого є похідним для попереднього. (закон – закон/ний---законн/ість)

Словотвірне гніздо – це сукупність спільнокореневих слів, розміщених відповідно до послідовності їх творення: (солон (головне від якого утворились) солоність, солоно, солонина (від солонини – солонинний), солончак (від солончак – солончаковий).

Словотвірний тип (модельний тип) - це сукупність різнокореневих слів, утворених одним способом з використанням одного словотворчого афікса. (берез о вий, верб о вий, лип о вий – утворенні від іменникових твірних основ = берез-а.., за допомогою суф. -ов.)

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ СЛІВ:

Вперше Ковалик дав конкретну характеристику у 19-20ст.

АФІКСНІ = за участю словотвор. афіксів:

ü Префіксальний- найбільше викор.для творення дієслів(задумати, приходити), рідше для тв.-ня ім. (сутінь, підобраз), приикметн .(правічний), прислівники (відтепер).

ü Суфіксальний – провідний в усіх індоєвропейських мовах. Іменники(гідн+ість, доб+ота), прикм(відваж+н+ий, вір+н+ий), дієслів(син+і+ти), присл.(весел+о), числ.збірний(п»ят+еро).

ü Нульова афіксація – віддієслівні і віддієприкметникові слова (задумати – задум, синій – синь)

ü Постфіксальний – (вдавати+ся, йти+ся)

ü Флексійний – назви осіб жін..статі від назв осіб чол..статі (онук+а, Богдан+а), жін..прізвища (Іванишин+а), відносні (золот+ий, п’ят+ий) і присвійні (орлин+ий) прикметники.

ü Префіксально-суфіксальний – ім. (су+зір+й+а), прикм. (між+зор+ян+ий), дієсл. (пере+більш+ити), прислівники (по+українськ+ому).

ü Префіксально-постфіксальний – лише дієслова від дієслів(до+парубкувати+ся).

ü Перефіксально-суфіксально-постфіксальний – (з+ласкав+и+ти+ся).

ü Суфіксально-постфіксальн. – дієслова від імен. І прикм. (родич+а+ти+ся, горд+и+ти+ся).

ü Префіксально-флексійний – (без+крил+ий).

БЕЗАФІКСНІ=

ü Чисте осново складання – шляхом поєднання основи чи основ і цілого сам ост.слова за допомогою інтерфіксів (жовт+о+цвіт, хвилеп+о+дібний, рук+о+писати, оч+е+видно). Одний наголос, стале розташування, інтерфікс.

ü Зрощенєвий – (лексико-семантичний) – шляхом лексикалізації, об’єднання. Два повнозначних слова з підрядним зв’язком обєдн.в одне. (вічнозелений, важкохворий). При лексикалізації може відбуватись редукція(дорий день – добридень, на тще серце – натщесерце, п’ять десять – п’ятдесят).

ü Абревіаційний – скорочення. Обєднання початкових букв, звуків, складів. (ініціальні - НРУ, звукові – ДАЇ, поскладові – філфак, нардеп).

ü Морфолого-синтаксичний – перехід різних ч.м. в інші. Прикметник перейшовши в ім. змінює своє частиномовне зн. ознаковість на предметність, міняє лексичне зн., характер морфолог.категорії. 1) Ведуть коня вороного. (прикметник, масть коня, називає ознаку предмета, ім..в Р.в., узгодж.з ім.) – 2) Вдосвіта гуляєш, мене вороного забуваєш (відб.зміни, ім. змінив свої ознаки, змінив лексичне і частиномовне зн. на предметність, змінив синт.роль).

ü Адвербілізація - це перехід частин мови в прислівник. (До дому – додому, стати стіною)

ü Субстантивація – перехід прикметників і дієприкметників в ім. (майбутнє, минуле, пальне, булочна, вартовий, черговий, приїжджі).

ü Ад»єктивізація – перехід числівника у прикметник. (перший – у зн. найкращий).\

ü Препозитивація – перехід ім. у прийменники. (коло, кінець столу).

ü Лексико-семантичний – деривація. Переосмислення наявних у мові слів. унаслідок виникають омоніми. (корінь – дерева, у матиматиці/ коваль – професія, прізвище).

ЗМІШАНІ=

ü Префіксально-складний – творення за допомогою складання з одночасним приєднанням префіксів (у+мир+о+твор+и+ти).

ü Суфіксально-складний – складання основ з одночасним приєднанням суф. (книг+о+люб – нульовий суф. = любити книги///орденоносець – носити орден – нульовий суф.)

ü Флексійно-складний – осново складання з одночасним приєднанням словотворчого закінчення (кругл+о+лиций).

ü Префіксально-суфіксально-складний – шляхом осново складання з одночасним приєднанням суф. І преф. (при+чорн+о+мор+й+а)

ü Зрощенєво-суф. – шляхом лексикалізації, зрощення синтаксичного чи фразеологічного словосп.з одночасним приєднання суфікса (ні+се+ні+т+ниця – ні се ні те).

ü Телескопічний – поєднання початкової частини одного сл. І кінцевої іншого слова(мо+пед = мо тоцикл+велоси пед).

Ковалик виділяє ще – Контамінаційний – схрещення двох близько звучних і близькозначних слів. (хилитати – хилити+хитати). Необхідною умовою для схрещення слів є: звукова співзвучність.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 126 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація морфем| Словотвірне значення і його типи; мутаційне, модифікаційне, транспозиційне.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)