Читайте также:
|
Обставина -другорядний член речення, що характеризує дію, процес, стан, ознаку чи вказує на умови, за яких вони відбуваються. (Шульжук)
Обставини характеризуються розгалуженістю значень. Традиційно виражається прислівниками, дієприслівниками, відмінковими та прийменниково-відмінниковими формами іменників, інфінітивом.
Виділяють такі різновиди:
· Способу дії. Дають якісну характеристику дії чи стану, означають спосіб її здійснення і відповідають на питання як? яким способом?Головними засобами вираження обставини способу дії є:
1) якісно-означальні прислівники: рухатись повільно, ттихо говорити
2) означальні прислівники: ходити навшпиньки, вишмигнув прожогом.
3) безприйменниковий іменник в О. в. із загальним порівняльним значенням: дивтись лисицею, дим бухав хмарою.
4) прийменниковий іменник: вистроїтись в одну лінію, зібратися в купу.
5) дієприслівниковий зворот: Дерева й кущістояли довкола тихі й непорушні, похилившись додолу важкими, росою набряклими вітами.
· Міри і ступеня. Характеризують дії та ознаки щодо міри їх вияву чи інтенсивності й відповідають наптання якою мірою? наскільки? як часто? як багато? Скільки разів? У скільки разів?. Головними засобами вираження є:
1) прислівники із загальним значенням міри і ступеня: просуватись дуже обережно.
2) прийменниково-іменникові конструкції, що вказують на межу інтенсивності дії, ознаки: червоніти до сліз, обнялися до болю.
В конструкціях можуть бути наявніповнозначні компоненти на позначення ваги, розміру, вартості, відстані, періодичності повторення дій тощо: втричі більше, більш як два тижні, з півтисячі кілометрів.
· Обставина місця. Характеризують дію, ознаку, подію у просторовому аспекті й відповідають на птання де? Куди? Звідки? Обставини місця різноманітні за способом граматичного вираження і значеннєвими функціями.
У функціональному плані виділяють два різновиди обставин місця: власне обставини місця і обставини напряму дії чи стану.
- Власне обставини місця – вказівка на локалізацію в прочторі - питання де?
Виражаються прислівниками місця (десь, тут, там, далеко) та прийменниково-іменниковими конструкціями (М.в.. на березі, по дворах і серед вулиці тощо)
- Обставини напрямку дії (стану) – вказівка на кінцеву (куди?) чи вихідну (звідки?) точку поширення дії чи стану. А) обставини зі значенням кінцевої точки поширення дії чи стану
Б) зі значенням вихідної точки поширення дії або стану
В) на позначення шляху переміщення.
Всі вони виражаються прислівниками або прийменниково-іменниковими конструкціями.
Впродовж автостради, по селах гудить барвистий ярмарок.
· Обставини часу. Характеризують дію, стан, ознаку за їх стосунком до певного часу і відповідають на питання коли? доки? з якого часу? до якого часу? з яких пір? До яких пір?
Виражаються прислівниками часу, безприйменниковими іменниками та іменниками в непрямих відмінках з прийменником, дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами, фразеологізмами. Щовечора, надвечір, вернувшись додому, і за вечерею, і після вечері, після екзамену, на третій день, серед ночі тощо.
При цьому однаково часто використовуються поширені і непоширені обставини: ще кілька годин тому, ще тільки вчора ввечері, минулого року.
! Звертати увагу на логіко-семантичні зв’язки!
· Обставини причини. Характеризують дію, стан, ознаку, вказуючи на причину, підставу виникнення їх, і відповідають на питання чому? Через що? З якої причини? На якій підставі?
Можуть виражатися:
- прислівниками причини: спересердя, зопалу
- дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами: замислившись, побачивши їх удвох…
- прийменниково-іменниковими конструкціями, вклячаючи ті, в яких вживаються похідні прийменники: внаслідок, в результаті, завдяки, від щастя, з журби, з кохання…
· Обставини мети. Означають мету дії чи стану і відповідають на питання для чого? Нащо? Навіщо? З якою метою?
Виражається:
- прислівниками мети: навмисне (зумисне)
- прийменниково-іменниковими конструкціями: для потіхи, на відпочинок, по воду
- іфінітивом: Лікар поїхав оглядати хворого.
- складеними прийменниками в ім’я, на честь, з метою з іменником в Р.в.., а прийменник з метою + інфінітив: поїхав з метою отримати подарунок.
· Обставина умови. Означає умову, за якої відбувається дія, і відповідає на питанняза якої умови?
Виражається:
- прийменниково-іменниковими конструкціями: у голоді та в холоді, у злиднях та недостатках тощо.
- дієприслівниковим зворотом: Мелодія, опанувавши душею, не швидко стихає.
· Обставина допусту. Вказують на умову, всупереч якій щось відбувається, і відповідають на питання незважаючи на що? Всупереч чому?
Виражаються:
- прийменниково-іменниковими конструкціями: незважаючи на несподіваний візит; напастям наперекір;
- дієприслівником і дієприслівниковим зворотом: не раз відчувавши на собі щем поразок, бійці не зупинялись у боротьбі.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ДОДАТОК І ЙОГО РІЗНОВИДИ. СПОСОБИ МОРФОЛОГІЧНОГО ВИРАЖЕННЯ ПРЯМИХ І НЕПРЯМИХ ДОДАТКІВ. КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ДОДАТКІВ І ОБСТАВИН. | | | РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ. ПРИЧИНИ, ЗАСОБИ І УМОВИ ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЧЛЕНІВ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ПОШИРЕНИХ ТА НЕПОШИРЕНИХ ОЗНАЧЕНЬ ТА ОБСТАВИН. |