Читайте также:
|
Ефективність кожного виробництва визначається співвідношенням результатів праці і витрат на їх отримання.
Витрати визначаються обсягом (вартістю) використаних економічних ресурсів: робоча сила, компоненти природних ресурсів (земля та сировина), компоненти засобів виробництва.
Результати характеризуються обсягами та вартістю виробленої і реалізованої продукції, розмірами доданої вартості, прибутку, а також показниками конкурентоспроможності, якості життя, станом екології тощо. Найчастіше результати виражаються обсягом продукції або розміром прибутку. Якщо ефективність результатів визначається обсягом продукції, то це є продуктивність праці, а якщо розміром прибутку, то це рентабельність (прибутковість).
Отже, продуктивність праці показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання продуктивності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без збільшення трудозатрат.
Кожне підприємство характеризується певним рівнем продуктивності праці, який може зростати або знижуватися під дією різноманітних чинників. Підвищення продуктивності праці є безперечною умовою прогресу і розвитку виробництва.
У практичній діяльності для характеристики продуктивності праці застосовуються також показник трудомісткості продукції.
Трудомісткість продукції — це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на одиниці продукції (робіт, послуг).
На підвищення продуктивності праці впливають такі фактори:
• соціально-економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили;
• матеріально-технічні, що характеризують якість засобів виробництва;
• організаційно-економічні, що відображають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва.
Соціально-економічні фактори — це рівень кваліфікації та професійних знань, умінь, навичок працівників; компетентність, відповідальність; здоров'я та розумові здібності; професійна придатність тощо.
Матеріально-технічні фактори — це всі фактори, що сприяють прогресивним змінам у техніці і технологій виробництва: модернізація обладнання; використання нової, більш продуктивної техніки; підвищення рівня механізації й автоматизації виробництва; впровадження нових прогресивних технологій; використання нових, ефективніших видів сировини, матеріалів, енергії, тощо.
Організаційно-економічні фактори — це прогресивні зміни в організації праці виробництва та управління: удосконалення структури апарату управління та систем управління виробництвом, повсюдне впровадження та розвиток автоматизованих систем управління; поліпшення матеріальної, технічної і кадрової підготовки виробництва тощо.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Собівартість продукції — це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). | | | Поняття "основні фонди", амортизація основних фондів та їх значення у формуванні техніко — економічних показників виробництва |