Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Природні ресурси — джерело всякого матеріального і промислового виробництва.

Нанотехнології | Тема 1.4. ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ, МЕТРОЛОГІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ. ЇХНІЙ ЗВ'ЯЗОК З ТЕХНОЛОГІЯМИ | Стандартизація та забезпечення якості продукції | Метрологічне забезпечення якості продукції | Сертифікація продукції та підтвердження відповідності | Організація управління якістю продукції на підприємстві | Організація і структура народногосподарського комплексу України | Комплексна підготовка виробництва | Технічна підготовка виробництва. Система розроблення та поставлення продукції на виробництва | Стадії розроблення КД та етапи виконання робіт |


Читайте также:
  1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС ЯК ДЖЕРЕЛО ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
  2. Витрати виробництва, їх суть і види. Ефективність використання факторів виробництва.
  3. Витрати виробництва.
  4. Декларація про безпеку промислового підприємства
  5. Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'­єкта до впливу проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення
  6. Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'­єкта до впливу теплового випромінювання вибухів і (або) теплово­го випромінювання пожеж
  7. Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'­єкта до впливу хімічного зараження та (або) хімічного забруднення.

Наявність природно-сировинних ресурсів може правити за початковий стимул, поштовх для розвитку економіки країни. Питання в тому, як країна, що має природні сировинні ресурси, тими ресурсами порядкуватиме.

Найпростіший спосіб — продаж сировини і одержання за неї коштів, які використовуються для задоволення поточних потреб. Цим шляхом ідуть відсталі та слаборозвинені країни, які не мають сучасного розвиненого промислового виробництва. У світовій економіці має місце стійка тенденція до зниження цін на сировину через перевищення пропозиції над попитом (висока конкуренція), а також через дедалі ширше впровадження у розвинених країнах матеріалозберігаючих технологій. Прибуток від реалізації сировини постійно падає, а природні сировинні ресурси поступово вичерпуються.

Іншим шляхом ідуть розвинені країни, які, маючи свої природні сировинні ресурси, раціонально їх використовують для розвитку і вдосконалення власної економіки. Вони отримують прибутки за рахунок продажу продукції та технологій, а не сировини.

Існує ще третя група країн, яка не має на своїй території достатніх природно-сировинних ресурсів, але забезпечує високий рівень економічного розвитку. Так, Японія, практично не маючи сировинних та енергетичних ресурсів, працює на привезеній сировині, забезпечує високу ефективність її переробки і досягає сучасного рівня розвитку. Маючи лише 5 % необхідних природних ресурсів і завозячи решту 95 %, країна лідирує у виплавці й експорті сталі та кольорових металів, виробництві і експорті продукції машинобудування, електроніки, лісової та хімічної промисловості.

Прагнучи зменшити залежність економіки від імпорту сировинних ресурсів, Японія та інші розвинуті країни йдуть шляхом розробки та широкого використання у виробництві ресурсо- і енергозберігаючих технологій. Останнім часом намітилась така світова тенденція — чим вищий рівень розвитку виробництва у країні, тим менша її залежність від сировинного фактора.

Соціальний чи господарський ефект від перетвореного природно-сировинного ресурсу виражається рівнем і обсягом задоволення життєвих потреб суспільства. Найважливішим критерієм сировинно-ресурсного потенціалу є його економічна доцільність— вміння отримувати найвищу продуктивну віддачу при найменших витратах сировини.

Сировинний фактор відіграє дуже важливу роль для промислового виробництва. Необхідні виробничі витрати на сировину, які в економічній практиці називають матеріаломісткістю виробництва, складають у більшості галузей промисловості понад половину всіх вкладень. Матеріаломісткість визначається відношенням витрат на сировину до обсягу виробленої продукції, які можуть бути виражені як у грошових, так і в натуральних показниках. Більш наочним є метод зіставлення натуральних показників, наприклад, маси вихідної сировини й готової продукції. Якщо відношення маси сировини до маси готової продукції лише трохи перевищує одиницю, то виробництво нематеріаломістке, якщо ж кратність становить два й більше, то матеріаломісткість вважається високою.

Україна багата природними ресурсами: земельними, водними, мінеральними, біологічними, кліматичними, космічними та іншими, що утворює надійний потенціал для розвитку промисловості.

Промисловість України має змогу забезпечити абсолютну більшість своїх сировинних потреб за рахунок видобутку й переробки вітчизняних природних ресурсів — первинної сировини мінерального, рослинного і тваринного походження.

Нагальним для України є економне використання сировини, застосування ресурсо- та енергозберігаючих технологій, що забезпечить її сировинне майбутнє і можливість зростання економіки, зменшить навантаження на навколишнє природне середовище.

Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується тим, що дедалі більша частина природних умов перетворюється на природні ресурси і сировинний потенціал промисловості. Вже сьогодні сонячне тепло, тепло Землі, Світовий океан, опади, клімат і рельєф, космічні фактори використовуються як природний ресурс. Майбутнє земної цивілізації залежить від того, як людина скористається природним сировинним потенціалом, ресурсами навколишнього середовища.


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Технічна підготовка будівельного виробництва| Класифікація сировини

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)