Стандартизація та забезпечення якості продукції

Сучасна економіка грунтується на застосуванні єдиних норм, правил, вимог, показників якості. Єдність розуміння вимог до продукції чи послуг досягається завдяки нормативно-технічним документам, що розробляються як на рівні підприємства, так і на державному рівні.

Нормативний документ — це документ, який встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття, як стандарт, кодекс усталеної практики, технічні умови, технічний регламент та ін.

Стандарт — це документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу. (Наприклад: стандарти виготовлення будівельної продукції, легкої промисловості, харчової і т. ін.)

Згідно з Законом України "Про стандартизацію", — стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Існують три види стандартизації: міжнародна, регіональна і національна.

Міжнародна стандартизація — це стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні, участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн.

Регіональна стандартизація — стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.

Національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни.

Орган, що займається стандартизацією, визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівні, основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартів, має назву "орган стандартизації".

До функцій органу, що займається стандартизацією (міністерства, відомства та комітети із стандартизації), також належить розробка нормативних документів різного рівня.

Однією з функцій органу із стандартизації є пошук консенсусу між усіма зацікавленими сторонами.

Консенсус — це загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень із суттєвих питань у більшості заінтересованих сторін та досягається внаслідок процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору.

Стандарти за своїм рівнем можуть бути: міжнародні, регіональні та національні.

Так, міжнародний та регіональний стандарти — це стандарти, прийняті відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації, а національні стандарти — це державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації та доступні для широкого кола користувачів.

З прийняттям Закону України "Про стандартизацію", крім уже відомих нормативних документів, прийняті нові види, такі як "кодекс усталеної практики" та "технічний регламент".

Технічні умови — документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. (Наприклад, технічні умови на виготовлення керамічної цегли заводу "Прогрес", які є власністю цього заводу.)

Кодекс усталеної практики (звід правил) — документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. (Наприклад, звід правил з технології прокладання теплових мереж із застосуванням полімерних труб, такий документ є добровільним для застосування іншими підприємствами, що виконують аналогічні роботи, але є обов'язковими для підприємства, що задекларувало виконання робіт відповідно до цих правил.)

Найважливішим з документів, що регламентують відносини виробника і споживача, забезпечуючи безпеку споживача, є технічний регламент з підтвердження відповідності — це нормативно-правовий акт, що приймається органом державної влади та встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст. (Наприклад, технічний регламент з підтвердження відповідності будівельної продукції є обов'язковим для усіх виробників цієї продукції.)

Таким чином, зрозуміло, що якість продукції можна забезпечити лише при чіткому дотриманні вимог стандартів та нормативних документів. Але для того, щоб дотримуватися вимог стандартів, необхідно мати єдину систему вимірювання показників якості. В цьому допомагає наука метрологія.

Дата добавления: 2015-11-16