Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Комплексна підготовка виробництва

Технологія обробки плазменним струмом | Лазерна технологія | Хімічні та електрохімічні технологи | Біотехнології | Нанотехнології | Тема 1.4. ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ, МЕТРОЛОГІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ. ЇХНІЙ ЗВ'ЯЗОК З ТЕХНОЛОГІЯМИ | Стандартизація та забезпечення якості продукції | Метрологічне забезпечення якості продукції | Сертифікація продукції та підтвердження відповідності | Організація управління якістю продукції на підприємстві |


Читайте также:
  1. Resources (які використовуються підприємствами як запроваджені фактори виробництва) as inputs to produce goods and services (називаються) factors of production.
  2. Resources (які використовуються підприємствами) as inputs to produce goods and services are called (факторами виробництва).
  3. VII. Підготовка вчителя і його професійне вдосконалення
  4. Визначення розрахункового обсягу виробництва продукції
  5. Витрати виробництва та собівартості
  6. Витрати виробництва, їх суть і види. Ефективність використання факторів виробництва.
  7. Витрати виробництва.

Сучасне виробництво України значною мірою характеризується розробленням і освоєнням якісно нових виробів, що вимагає проведення заходів із комплексної підготовки виробництва (КПВ).

КПВ реалізується в технічному (науково-дослідна, конструкторська, технологічна), організаційному, матеріально-технічному, соціальному та економічному видах підготовчих робіт. Класифікація робіт по КПВ у загальному вигляді наведена на рис. 1.5.1.

Подальше вдосконалення системи КПВ можливе по таких основних напрямках як планово-економічне, організаційно-технічне і організаційно-управлінське (рис. 1.5.2).

В процесі розроблення, виготовлення та експлуатації нових виробів розглядається значна кількість варіантів і вибір оптимального залежить від рівня виконання планово-економічної підготовки. На сучасному етапі завданням економіста стає не лише економічне обґрунтування рішень прийнятих дослідником, конструктором, технологом або управлінцем, а й надання їм допомоги при виборі оптимальних технічних рішень з точки зору забезпечення стійкого попиту на основі об'єктивного маркетингового аналізу та перспектив розвитку. При виконанні науково-дослідної, конструкторської і технологічної стадій закладаються практично усі техніко-економічні показники виробу: строк його використання, показники конкурентоздатності, надійності та довговічності; на стадіях організаційно-плановій і матеріально-технічній визначаються заходи та засоби, які забезпечують мінімальну матеріалоємність, трудоємність виготовлення виробу. Обгрунтування витрат, джерел їх покриття на ранніх стадіях підготовки виробництва дозволяють вчасно виключити неефективні варіанти.

Організаційно-технічний напрямок КПВ — це технічна підготовка виробництва, що насамперед складається з конструкторської і технологічної підготовки, в процесі якої виробляються відповідні технічні документи. Цей напрямок також включає роботи з уніфікації та стандартизації технічних елементів системи (деталей, збірних одиниць, технологічних процесів), типізацію технологічних процесів.

Уніфікація (метод раціонального скорочення числа типів, видів і розмірів виробів однакового функціонального призначення) є базою стандартизації і визначає рівень її можливостей.

Стандартизація обіймає питання організаційної підготовки виробництва. Вона включає регламентування переліку і послідовність робіт, створення науково обгрунтованих нормативів на роботи і етапи підготовки виробництва, процеси раціоналізації документів, формування і обробки техніко — економічної інформації, необхідної для вдосконалення підготовки виробництва.


 

Рис 1.5.1. Класифікація робіт з комплексної підготовки виробництва


Рис. 1.5.2. Класифікація напрямків удосконалення КПВ

Вирішальне значення в галузі стандартизації мали розробка і впровадження єдиних систем документації — конструкторської (ЄСКД), технологічної (ЄСТД), технологічної підготовки виробництва (ЄСТПП) та програмної документації (ЄСПД). Ці системи є суттєвими елементами стандартизації технічної підготовки виробництва, вони регламентують склад, правила виконання, а також вимоги до змісту різних видів документації, що є необхідною при розробці, виготовленні та експлуатації промислових виробів.

Організаційно-управлінський напрямок удосконалення КПВ включає практичні дослідження можливостей технічних засобів автоматизації для розрахунків, вибору оптимальних варіантів конструкцій, процесів та ін. Створені системи автоматизованого проектування, конструювання і технічної підготовки виробництва (САПР), автоматизованого робочого місця (АРМ) конструктора і технолога.

У зв'язку з ускладненням та розширенням питань по функціях КПВ в її структурі, крім традиційних відділів головного конструктора (ВГК) і головного технолога (ВГТ), з'явилися нові функціональні відділи, такі як:

• відділ маркетингу, який обґрунтовує необхідність проектування і розробки нового виробу на основі вивчення попиту;

• відділ планування, координації і контролю, впровадження керуємих об'єктів, що готує рішення щодо розподілення завдань, строків та ресурсів на їх виконання;

• відділ підготовки виробництва з функціями виконання комплексу робіт по координації діяльності технічних служб і підрозділів, вирішення перспективних питань технічного розвитку підприємства, планування робіт по підготовці виробництва, розробки планових нормативів, обліку виконання робіт і т. ін.

В сучасних умовах створені передумови для принципово нових організаційних форм управління — програмно-цільових структур. В КПВ такі структури мають назву автоматизовані системи управління проектами (АСУП). Особливістю програмно-цільових структур є те, що всі канали зворотного зв'язку виводять безпосередньо на керівника проекту, в той час як при використанні лінійно-функціональної структури інформація зворотного зв'язку про результати виконавчої діяльності попадають до керівника проекту лише через вищі рівні управління. Програмно-цільові структури використовують для комплексного управління всією системою як єдиним об'єктом, тому їх застосовують у науково-технічних розробках в тих випадках, якщо необхідно сконцентрувати зусилля і ресурси на вирішенні таких складних завдань, як швидка заміна діючої складної технології на принципово нову, технічну перебудову виробництва, суттєве цілеспрямоване покращення якості виробів, значне скорочення циклу підготовки виробництва.

В основу сучасної концептуальної структури інтегрованої системи технічної підготовки виробництва покладені найбільш перспективні напрямки організації автоматизації робіт, серед яких головними є:

• створення автоматизованих систем наскрізного конструкторсько-технологічного проектування;

• широке використання автоматизованих робочих місць проектантів;

• створення і застосування систем розподіленої інформаційної бази даних;

• розроблення міжсистемного безпаперового інтерфейсу;

• застосування прогресивного технічного і програмного забезпечення, побудованого за модельним принципом.


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Організація і структура народногосподарського комплексу України| Технічна підготовка виробництва. Система розроблення та поставлення продукції на виробництва

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)