Техніко — економічні характеристики, якість і раціональне використання сировини

Сировина є важливим фактором, який формує техніко-економічні показники промислового виробництва. Склад і властивості сировини, ступінь її засміченості домішками, її розміри, економічність видобутку чи отримання тощо значною мірою впливають на вибір технологічних операцій, технологій взагалі. Від якості сировини та матеріалів залежать надійність, довговічність продукції, машин і обладнання.

Функціональну придатність сировини забезпечити технологічні вимоги визначають за її техніко — економічними характеристиками, головними з яких є:

• технологічні можливості видобутку чи отримання сировини та раціональної її переробки;

• значення сировини для промислового виробництва;

• хімічний склад сировини, кількість та якість.

Якість сировини — це сукупність її технологічних, фізичних та хімічних властивостей, які забезпечують високий рівень технологічних процесів і якість продукції, що виробляється.

Висока якість сировини зумовлює підвищення економічної ефективності виробництва, визначає характер технології, режими роботи і продуктивність обладнання, визначає якість та собівартість кінцевої продукції. Так, в нафтопереробній промисловості для одержання бензинів та інших нафтопродуктів використовують нафту різних родовищ з різним вмістом сірки: малосірчисті (0,1—0,5 % сірки), сірчисті (0,5—3 %) і багатосірчисті (3—5 % сірки). При низькому вмісті сірки у нафті значно менші витрати на переробку нафти і менші витрати пального та енергії. Збільшений вміст сірки та інших шкідливих домішок в нафті спричиняє ускладнення технології, зменшення продуктивності нафтопереробного устаткування, збільшення енергетичних і технологічних витрат та зниження якості отримуваних нафтопродуктів.

Доконечною умовою підвищення ефективності промислового виробництва є також раціональне використання сировини, найважливіші складові якого — правильний вибір виду сировини, високоякісна первинна обробка та збагачення, комплексна її переробка, вторинне використання (при можливості), максимальне використання відходів виробництва.

Сучасний рівень техніки дає змогу випускати одну і ту саму продукцію з сировини різних видів. У машинобудуванні окремі деталі можна виготовляти з металу, пластмас тощо. Вибір сировини в такому разі здійснюється з урахуванням умов використання, собівартості виготовлення, споживчих особливостей кінцевої продукції.

Важливе значення має розробка принципово нових та удосконалення існуючих технологій видобутку корисних копалин з надр, комплексної переробки видобутої сировини з застосуванням замкнутих та маловідходних технологій.

Комплексна переробка сировини передбачає повне або маловідходне її використання, що забезпечує отримання максимального економічного ефекту з найменшим забрудненням довкілля. Прикладом є сучасна технологія глибокої переробки нафти, за якої з вихідної сировини — нафти отримують шлейф необхідних для промисловості матеріалів: бензин, керосин, газойль, мазут, дизпальне, мастила, вуглеводні, кислоти, парафіни, вазеліни тощо. При цьому скорочуються транспортні витрати, раціонально використовуються складські та допоміжні приміщення, максимально використовується механізація та автоматизація технологічних процесів, зменшується навантаження на природне середовище.

Важливим методом раціонального використання сировини є впровадження в промисловість прогресивних технологій ресурсозбереження. Серед них значний економічний ефект може дати застосування таких технологій, як:

• технології формоутворення (перехід від обробки різанням до точного лиття, обробки тиском, порошкової металургії та інше);

• комбіновані технології обробки матеріалів (плазменно-механічна обробка, алмазообробні технології, електрохімічні та електрофізичні методи обробки);

• альтернативна енергетика (біоенергетика, вітрова, сонячна, геотермальна тощо);

• мініатюризація та комплексна автоматизація промислових виробництв;

• технології раціонального використання матеріалів, енергії, палива, повітря і води.

Дата добавления: 2015-11-16