Аналіз оборотності та ефективності використання оборотних коштів.

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату.

Недосконалість поданої інформації в балансі, де розміщені оборотні активи, найбільше появляється при визначенні власних оборотних коштів, де надзвичайно важно визначати їх правильно, оскільки наявність власного оборотного капіталу свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширити подальшу діяльність.

Найчастіше власні оборотні кошти розраховують як різницю між оборотними активами та поточними зобов’язаннями (за такими рядками балансу):

ВОК = Рядок 260 – Рядок 620.

Вітчизняні економісти пропонують таку схему аналізу оборотного капіталу:

1. Аналіз динамікИ загального обсягу оборотних активів, що використовуються підприємством; темпи зміни середньої їх суми в порівнянні з темпами зміни обсягу реалізації продукції та середньої суми всіх активів; динаміку частки оборотних активів в загальній сумі активів підприємства.

2. Аналіз динамікИ складу оборотних активів підприємства в розрізі основних їх видів – запасів сировини, матеріалів та напівфабрикатів, запасів готової продукції, дебіторської заборгованості, залишку грошових активів. В процесі цього етапу аналізу розраховують та вивчають темпи зміни суми кожного з цих видів оборотних активів в порівнянні з темпами зміни обсягу виробництва та реалізації продукції, розглядають динаміку частки основних видів оборотних активів в загальній сумі. Аналіз складу оборотних активів підприємства за окремими видами дає змогу оцінити рівень їх ліквідності.

3. На третьому етапі вивчають оборотність окремих видів оборотних активів та загальної їх суми. Цей аналіз проводять з використанням показників – коефіцієнта оборотності та періоду обороту оборотних активів. В процесі аналізу встановлюють загальну тривалість та структуру операційного, виробничого та фінансового циклів підприємства, досліджують основні чинники, які визначають тривалість цих циклів.

4. На четвертому етапі аналізу визначають рентабельність оборотних активів, досліджують визначальні її чинники. В процесі аналізу використовують коефіцієнт рентабельності оборотних активів, а також модель Дюпона:

R_о.к = R_в.р • К_об • 100%,

де R_о.к – рентабельність оборотних активів; R_в,р – рентабельність виручки від реалізації; К_об – коефіцієнт оборотності.

5. На п’ятому етапі аналізу розглядають склад основних джерел фінансування оборотних активів – динаміку їх суми та частку в загальному обсязі фінансових ресурсів, що інвестовані в ці активи; визначають рівень фінансового ризику, який генерується структурою джерел фінансування оборотних активів, яка склалась.

Результати проведеного аналізу дають змогу визначити загальний рівень ефективності управління та використання оборотних на підприємстві, а також виявити основні напрями його підвищення у майбутньому періоді.

Дата добавления: 2015-11-14