Сутність непрямого методу аналізу руху грошових коштів, послідовність та правила його здійснення.

У фінансовому аналізі використовують непрямий метод. Сутність якого полягає в перетворенні величини прибутку в величину грошових коштів.

При непрямому методі фінансовий результат перетворюється у величину ГК за допомогою процедур коригування.

Непрямий метод – за яким чистий прибуток (збиток) коригується відповідно до впливу:

 операцій негрошового характеру;

 будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності;

 будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх виплат грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності;

 статей доходу або витрат, пов’язаних із рухом грошових коштів від інвестиційної чи фінансової діяльності.

Згідно з непрямим методом Звіт про рух грошових коштів починається з показника чистого прибутку, який наведено у Звіті про фінансові результати. Наступним кроком є коригування цього показника (шляхом додавання чи вирахування) на величину доходів та витрат, які є наслідком негрошових операцій.

Існує певна послідовність таких коригувань: 1) встановлюють відповідність між фінансовим результатом і власними оборотними коштами для цього усувають вплив на фінансовий результат: а)операцій нарахування амортизацій; б)операцій із вибуттям об’єктів довгострокових активів. 2) коригування установлюють відповідність зміни оборотного капіталу грошовим коштам. Необхідно визначити як зміни по кожній статті оборотного капіталу на стан ГК п-ва, Для цього вивчається механізм впливу на рух ГК операцій які відображаються на активних і пасивних рахунках. Існує правило коригування процедур при розрахунку величини чистого грошового потоку від господарської діяльності. Збільшення залишків по статтям поточних активів повинно бути виключено, а зменшення додано до показника чистого прибутку. Збільшення залишків по статтям поточних пасивів повинно бути додано, а зменшення виключено з величини ЧП. 3) проводять додаткові коригувальні процедури, що пов’язані з використанням ЧП (штрафи, сплата дивідентів).

Структурний аналіз вхідних та вихідних грошових потоків в розрізі господарської, інвестиційної та фінансової діяльності. Основні напрямки використання інформації про рух грошових коштів.

На сьогодні в Україні під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Однак, на наш погляд, більш змістовним та точним визначенням цієї категорії є таке, за яким грошовий потік являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються господарською діяльністю підприємства [4].

Так, для визначення структури грошового потоку і джерел його формування в розрізі видів діяльності використовують таку класифікацію.

1. Грошовий потік від операційної діяльності характеризується витрачанням грошових кошів, пов’язаних зі сплатою рахунків постачальників та підрядників, виплатою заробітної плати, відрахуванням до бюджету та внесками в державні цільові фонди, сплатою відсотків за кредити і позики; іншими виплатами, які забезпечують здійснення операційної діяльності. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятому в операційному процесі, а також здійснюючому управління цим процесом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; іншими виплатами, пов'язаними зі здійсненням операційного процесу.

2. Грошовий потік від фінансової діяльності складається насамперед з надходжень від випуску акцій, залучення банківських кредитів і позик. Вибуття коштів у зв’язку з фінансовою діяльністю включає виплату дивідендів та повернення позик кредитів. Він характеризує надходження і виплати коштів, пов'язані з залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсотків по вкладах власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

3. Грошовий потік від інвестиційної діяльності охоплює придбання (створення) та реалізацію майна довгострокового використання. Перш за все це стосується надходження (вибуття) основних засобів, нематеріальних активів, а також придбання або реалізації цінних паперів інших компаній. Він характеризує платежі і надходження коштів, пов'язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність підприємства.

Дата добавления: 2015-11-14