Новаторство творчості Віктора Гюго.

(1802 - 1885)

Трибун і поет, він гримів над світом, наче ураган, пробуджуючи до життя все, що є прекрасного в душі людини... він учив усіх людей любити життя, красу, правду і Францію.

Максим Горький

У „Соборі Паризької Богоматері” звучать великі імпульси гуманності, милосердя, соціальної справедливості.

Іван Франко

Голос Гюго міг загубитися в шумі грози, але він сам ставав грозою, коли зливався з напрямом великої народної бурі, коли він відроджувався в грудях мільйонних мас, де утопії перетворюються в життя, де думка і слово стають силою і діянням.

Луї Арагон

1. Своєрідність соціальних і політичних подій, що передували появі романтизму у Франції.

2. Основні риси першого періоду романтизму в літературі. Специфіка другого. Романтичний живопис.

3. Життєвий шлях Віктора Гюго. Періодизація творчості. Характер творчої особистості.

4. Перший період творчості і його специфіка (1820-1850). Створення романтичної драми.

5. Особливості лірики В.Гюго (збірки „Оди” (1822), „Оди і балади” (1829) та „Східне” (1829)).

6. Теоретик молодої романтичної школи. „Сенакль”. Передмова до драми „Кромвель” – маніфест романтизму та естетичний маніфест творчості письменника. Основні його тези.

7. Специфіка конфлікту й історизм драми „Ернані” (1829).

8. Своєрідність проблематики і поетика роману „Собор Паризької Богоматері”:

§ процес вивільнення людської свідомості з-під влади церковно-аскетичних догм;

§ пробудження третього стану;

§ історія створення та написання роману;

§ основна тема й ідея роману (антиклерикальна ідея);

§ сюжетні лінії в романі;

§ тематика твору;

Кохання подібне до дерева, що виростає саме по собі, глибоко пускає в нас своє коріння й нерідко продовжує зеленіти навіть на руїнах нашого серця. І – незбагненна річ – чим більша сліпа пристрасть, тим вона впертіша. Пристрасть найсильніша тоді, коли вона безрозсудна.

В.Гюго

§ життєві долі героїв роману, засоби передачі їх внутрішнього світу і висловленням авторської позиції:

Собор Богоматері дуже старий, але, мабуть, він переживе Париж, що бачив, як він постав.

Жерар де Нерваль

- образ Собору – центральний образ твору;

Квазімодо та Есмеральда уособлюють дві нерозривно пов’язані сторони душі народу, який відроджується з історичного забуття: Есмеральда – добре, талановите, красиве, Квазімодо – могутню і страшну силу скутого раба.

Є.Євніна

- образ Есмеральди;

Не дивись на обличчя,

Дівчино, а заглядай у серце.

Серце прекрасного юнака часто

Буває потворним.

Є серця, в яких кохання живе.

Дівчино, сосна некрасива,

Не така гарна, як тополя,

Але сосна і взимку зеленіє.

Із пісні

- образ Клода Фролло, Квазімодо, Феба де Шатопера;

- образ натовпу;

- образ Парижа;

- інші образи роману;

§ особливості змалювання боротьби добра і зла, гуманістичний пафос співчуття жертвам людської та соціальної несправедливості;

§ романтичне сприйняття зовнішнього світу в романі;

§ художньо-стилістичні і мовні засоби, використовувані у творі;

§ романтичний гротеск і його значення.

9. „Рюі Блаз” – вершина драматургії Гюго.

10. Політичне життя В.Гюго.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Назвіть основні події життя і творчості Віктора Гюго.

2. Чому сам Гюго говорив, що він „дзвінка луна свого часу”? доведіть це фактами біографії митця.

3. Чому Е.Золя назвав В.Гюго „новим Прометеєм, колосом, що співав серед бурі”?

4. Розкрийте основні положення естетичної концепції Гюго, висловленої в передмові до драми „Кромвель”.

5. Доведіть на прикладах художніх творів, що В.Гюго був письменником-романтиком.

6. Коли й під впливом яких подій був написаний роман В.Гюго „Собор Паризької Богоматері”?

7. Як пов’язані перші фрази роману з концепцією історизму Гюго?

8. Що відбувається 6 січня 1482 р. і наскільки ця подія зв’язана з історією Франції? Чому автор роману звертає увагу на цей день?

9. Які суспільні групи показані в романі? Чим вони зайняті 6 січня 1482 р.? Яка роль відводиться королю Людовику ХІ (чим він займається, що його цікавить)? Чому автор детально описує обстановку, зовнішній вигляд і одяг короля?

10. Що входить до кола інтересів горожан? Як автор описує рух натовпу народу? Чому Гюго використовує образ водного потоку при зображенні народу?

11. Чому Двір чудес так називається? Хто його населяє? Чим займаються його жителі? Які його закони і хто там головує?

12. Як розважаються парижани того часу?

13. Доведіть, що образ Собору є провідним у творі.

14. Схарактеризуйте образ Клода Фролло.

15. Схарактеризуйте образ Есмеральди.

16. Складіть характеристику образу Квазімодо.

17. Схарактеризуйте Феба де Шатопера.

18. Схарактеризуйте шляхетне товариство Флор-де-Ліс де Гонделор’є. З якою метою Гюго вводить його до роману?

19. Чому автор неодноразово повторює грецьке слово ANAГNКН? Де автор побачив його? Кого, коли і чому він заставив у романі написати це слово?

20. Вільний вибір чи незнана випадковість (фатум) об’єднують Есмеральду, Клода Фролло, Квазімодо, Гренгуара і Гудулу?

21. Чи вільний Клод в своєму почутті до Есмеральди і сама Есмеральда у виникненні кохання до Феба? Чи вільне почуття Квазімодо?

22. Чи можна однозначно вирішити питання про главенство приречення (фатуму) чи свободи волі у розвитку роману? Які почуття чи події в більшій мірі підкоряються в романі фатальній приреченості? Коли проявляється свобода волі і чи завжди дає вона необхідний результат?

23. До якого типу (за Халізєвим) відноситься сюжет роману? Чому? Чи достатній він для розкриття теми фатуму, свободи волі, кохання-ненависті, характеристики вдач?

24. Як історія народу відображається в архітектурі Собору Паризької Богоматері? Кревська площа чи Собор є композиційним та ідейним центром роману?

25. Як будується сюжет (який принцип композиції)?

26. Дослідницьке завдання: „Проаналізуйте заголовки розділів роману. Яку роль вони відіграють у творі?”

27. Дослідницьке завдання: „Розкрийте роль портретних характеристик героїв у романі”.

28. Дослідницьке завдання: „Яку роль виконують пейзажі та інтер’єри в романі В.Гюго?”

29. Доведіть, що „Собор...” – це історичний роман.

30. Чи є в романі символи?

31. Яка роль контрасту, мальовничості, що автор розуміє під прекрасним? Які основні риси стилю Гюго?

32. Доведіть, що антитеза є провідним художнім засобом Гюго-романіста.

33. Як ви розумієте поняття „романтичний гротеск”? проілюструйте відповідь прикладами із тексту.

Література:

1. Ганич Н.І., Олексієнко О.Д. Віктор Гюго: „Собор Паризької Богоматері”: у пошуках методичних варіантів // Всесвітня література. – 2003. – № 2.

2. Гюго В. Последний день приговоренного к смерти. Собор Парижской Богоматери. – Харьков, 1994.

3. Далин В.М. Историки Франции ХІХ-ХХ веков. – М., 1981.

4. Живопись французского романтизма: Каталог. – М., 1968

5. История французской литературы / Под ред. Анисимова И.И., Данилина Ю.И. и др. Т.2 (1789-1870). – М., 1956. – С. 246-271.

6. Евнина Е.М. Виктор Гюго. – М., 1976.

7. Карлейль Т. Французская революция: История. – М., 1991.

8. Коломієць Л.А. „Гюго – це цілий світ” (О. де Бальзак). Вивчення біографії // Всесвітня література. – 1999. – № 12.

9. Куцевол О.М. Зарубіжна література. 9 кл. Розгорнуте планування уроків за програмою 2001 р. – К., 2002.

10. Логвин Г.П. Жорстокі закони Середньовіччя. Роман Віктора Гюго „Собор Паризької Богоматері” // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 3. – С. 34-43.

11. Луков В.А. Гюго // Зарубежные писатели: Библиографический словарь. – М., 1997.

12. Мешкова И.В. Творчество Виктора Гюго. – Саратов, 1971.

13. Моруа А. Олімпіо, або Життя Віктора Гюго. – К., 1974.

14. Муравьева Н. Гюго. – М., 1961.

15. Назарець В.М. Кам’яна симфонія і кохання „короля блазнів”. Штрихи до аналізу образу Квазімодо, героя роману „Собор Паризької Богоматері” // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 6. – С. 43-45.

16. Наливайко Д.С. Віктор Гюго: Життя і творчість. – К., 1976.

17. Наркирьер Ф. С. Творчество Виктора Гюго после 1848 г. // ИВЛ. – М., 1987. – Т. 7.

18. Николаев В. В.Гюґо. – М., 1955.

19. Обломиевский Д. Французский романтизм. – М., 1947.

20. Реизов Б.Г. Французский роман ХІХ века. – М., 1969.

21. Сисюк М. Розважаючись, розмірковувати: Урок РЗМ з елементами рольової гри за романом „Собор...” // Всесвітня літ-ра в середн. навч. закладах. – 1999. – № 12. – С. 23-24.

22. Трескунов М. Виктор Гюго: Очерк творчества. – М., 1954.

23. Саржевський С.В. Собор... без Бога. Що засвідчує компаративний аналіз творів В.Гюго, О.Гончара, І.Багряного // Всесвітня література. – 1999. – № 12.

24. Сисюк М. Розважаючись, розмірковувати: Урок РЗМ з елементами рольової гри за романом „Собор...” // Всесвітня література. – 1999. – № 12.

25. Хроменко І.А. Великий романтик: Вечір-портрет В.Гюго // Заруб. літ-ра в навч. закладах. – 2001. – № 1. – С. 55-62.

Чегодаев А.Д. Статьи об искусстве Франции, Англии, США 18-20 вв. – М., 1968.

Дата добавления: 2015-11-16