Читайте также:
|
Архілох — давньогрецький лірик. Перший поет Стародавньої Греції, творець ямбічного вірша.
Архілох був першим і найвидатнішим представником ямбічної лірики, хоч писав також елегійні вірші. Його філософія відповідала новій суспільній моралі, що відкидала всі традиції й правила аристократії. Архілох розробляв багато тем, у т.ч. і тему кохання, був тонким інтимним ліриком. Архілох стверджує, що життя людини сповнене “лютих бід”, ворожнечі, проте людина повинна бути непохитною у всіх життєвих випробуваннях, стримано сприймати радість і нещастя, пофілософському ставитись до “змін у людському житті”.Архілох як ліричний поет говорить від імені свого «я», спирається на особистий досвід, утверджує право на вираження особистих почуттів і думок, тобто присутні автобіографічні мотиви. У Архілоха ми не знайдемо епічного трактування теми батьківщини, героїзму, військової звитяги. Його не ваблять багатство, значне становище, військові почесті:
Сапфо організувала своєрідну школу — літературний гурток молодих жінок, який вона сама назвала “будинком муз”. Там вона навчала своїх подруг складати і співати пісні, танцювати, розуміти і цінувати прекрасне. Стародавні греки дуже цінували поезію Сапфо, вважали поетесу “рівною богам”. її профіль карбували на монетах, з неї писали картини, створювали статуї, а знаменитий філософ Платон називав Сапфо десятою музою. Головна тема її поезій – кохання. В своїх віршах вона відображала всю гаму почуттів в коханні: пристрасть, муки, ревнощі і т.д. Для неї це серйозне, доленосне почуття. Першою почала зображувати вн. почуття закоханої людини за допомогою метафор, порівнянь.
Анакреонт - давньогрецький ліричний поет, представник монодичної лірики.був придворним поетом, мусив розважати. Звертався до тем вина і дружби, кохання. Але в його розуміння кохання – флірт, розвага, пустощі, щось не серйозне. Анакреонта захоплювали веселі бенкети, придворні розваги, вино і кохання. Він часто закохувався, але суперечки і розлучення з коханими жінками не наносили йому душевних травм. Анакреонт насолоджувався радощами, які дарує життя. Вино для нього — символ життєвих насолод, найкращі ліки від суму. Анакреонт не пропагує пияцтво, він закликає веселитися, радіти життю.
Алкей — давньогрецький ліричний поет, представник монодичної лірики. Алкей писав гімни, стасії (військові пісні), застільні і любовні пісні. Значну частину творів Алкея складали гімни на честь богів: Афіни, Аполлона, Гермеса, Ареса, Ероса та ін., а також на честь напівбогів і героїв: Діоскурів, Ахілла, Аякса. У своїх віршах він критикував тиранів, особливо Піттака і в одному з віршів(«буря на морі») в алегоричній формі відобразив громадянську війну: буря – громад в-на, корабель – державА, моряки – народ. Значне місце в ліриці Алкея належить темі кохання. До почуття кохання Алкей ставиться досить серйозно і цнотливо. У пісні з нагоди повернення брата з вавілонського вигнання Алкей прославляв військові звитяги, особливо перемогу над воїном-велетнем. Близькі до військових пісень і застільні. Для цього жанру характерний початок пісні, де приводом до гулянки є радість при звістці про вбивство тирана. Застільні твори Алкея відрізняють ті ж нестримані інтонації.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 109 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Джерела змісту «Іліади» та «Одіссеї» Гомера. | | | Походження давньогрецької трагедії та її структура. Давньогрецький театр, його будова. Організація вистав та свят Діонісій. |